Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Підсумки цього дня. Щойно провів тривалу нараду – проміжний аналіз нашої підготовки до Саміту миру. Про те, які держави вже з нами на Саміті, про те, з якими треба ще попрацювати. Зрозуміло вже зараз: Саміт буде справді глобальним, лідери з усіх континентів будуть представлені. Багато націй, які цінують нормальне, мирне співжиття народів. Ми розуміємо вже й змістовне наповнення Саміту – який результат зустрічі маємо отримати. Дякую всім державам, усім лідерам, усім амбасадорам миру, які нам допомагають готувати Саміт. Протягом трьох тижнів, що залишаються до Саміту, встигнемо попрацювати з десятками лідерів та держав – ще тими, кого ми очікуємо на Саміті. Сьогодні говорив із Прем’єр-міністром Хорватії. Хорватія – пан Прем’єр-міністр – підтверджує свою участь. Дякую за це й за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, за підтримку нашої оборони. Хорватія також підтримує і наш вступ до Євросоюзу, плюс ми працюємо заради приєднання Хорватії до декларації «Групи семи» про підтримку України – про безпекові гарантії для нашої держави. І важливо, що вже фактично підготовлені кілька нових безпекових угод із державами Європи, іще кілька угод із нашими партнерами зараз – на стадії узгодження конкретних деталей. І найближчим часом посилимо цю нову безпекову архітектуру для нашої країни. Будуть підписані нові угоди. Крок за кроком ми створюємо нові опори для міжнародного порядку, заснованого на правилах. Попри всю жорстокість російського тиску, попри всю підлість російського терору світ має довести, що консолідованої сили – усіх, хто цінує життя, – достатньо, щоб життя захищати й захистити. І це важливо для кожної країни, для кожного народу, і коли спрацює для України, точно буде дієвим для всіх інших держав.
Говорив сьогодні з Головкомом щодо ситуації, зокрема, на донецьких напрямках, на Харківщині. Всюди зберігаємо контроль. Російські вбивці активно застосовують керовані авіабомби – і в районах міста Часів Яр, і на Покровському напрямку, і в районі Липців на Харківщині, і в інших місцях боїв. Це знову й знову повертає до потреби в ППО – у додаткових системах захисту, які могли б суттєво зменшити складнощі для наших воїнів і загрозу для наших міст і громад. А також це стосується підготовки переходу наших Повітряних сил на нові бойові літаки. На жаль, у цих двох завданнях оперативності вільному світові досі не вистачає. Але маємо все ж перспективу і перспективну роботу з кількома партнерами й робимо все, щоб якнайшвидше настав той день, коли зможемо додати сили «петріотів» нашим східним областям, нашим містам, таким як Харків, таким як Суми та інші. Дякую всім партнерам, які розуміють цю нашу потребу та її значення – реальну стратегічну силу ППО в цій війні. Путін не має нічого, окрім терору. Це основа його можливостей. І кожне обмеження терористичного потенціалу Росії – це примус Росії до миру. Наша зброя заради захисту українських позицій, наші спільні дипломатичні зусилля заради Формули миру, наша робота заради юридичної відповідальності Росії за війну – усе це наближає мир. Дякую всім, хто з Україною! Слава всім нашим воїнам! Дякую кожному й кожній, хто приєднується до Сил оборони та безпеки України! Слава Україні!
Найближчі тижні й місяці будуть для України вирішальними, — кажуть у Пентагоні.
До 10 років в'язниці загрожує прикордоннику, який застрелив чоловіка, що тікав до Румунії.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
14 травня починається основна сесія Національного мультипредметного тесту. Скільки осіб зареєструвалося цього року на НМТ? Чи були проблеми з реєстрацією? Скільки центрів підготовлені для прийому тесту? Про особливості та умови здачі (від входу в центр тестування до отримання результатів). Гостя — Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти.
Цього дня 21 рік тому в автокатастрофі під Києвом загинув український журналіст, публіцист, політичний і громадський діяч Олександр Кривенко.
70 років тому, 12 травня 1954 року, Україна (на той час УРСР) стала постійним членом ЮНЕСКО. Які можливості відкрились перед українцями? Які запобіжники щодо культурної спадщини спрацювали в час повномасштабної війни? Гостя — Есма Аджієва, голова громадської організації "Алем", ініціаторка внесення до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО елементів кримськотатарської культури.
Російські військові та окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях продовжують готуватися до мобілізації місцевих чоловіків. Вже створена мережа так званих військкоматів, на підприємствах з’явилися "військові столи", створили росіяни також й військово-лікарські комісії. У тимчасово окупованому Сєвєродонецьку Луганської області стало майже неможливо мирним жителям, які змушені були залишитися в місті, знайти собі роботу. А у тимчасово окупованому Маріуполі з нового навчального року із школярів будуть готувати операторів бойових дронів. Більш детально про те, що відбувається на тимчасово окупованих та деокупованих територіях розповість наша колега Маргарита Лазник.
У національний прокат виходить стрічка "Будинок "Слово". Нескінчений роман" про літераторів Розстріляного відродження, які в 1930-х роках жили в письменницькому кооперативі Будинок "Слово" у Харкові. Гість — Тарас Томенко, кінорежисер-постановник фільму "Будинок "Слово". Нескінченний роман", член Європейської кіноакадемії.
До початку фіналу Євробачення-2024, яка атмосфера і які очікування. На зв'язку — Анна Заклецька, ведуча Радіо "Промінь", яка перебуває у Мальме, Швеція.
Мінрозгром will be back. Що так і не так із регіональною політикою, тобто відносинами центральної та місцевої влади. Що може дати повторне відновлення міністертва регіонального розвитку. Гостя — Діана Барінова, голова ГО "Центр розвитку місцевого самоврядування", експертка з питань місцевого та регіонального розвитку.
Життя після фронту: як отримати грант для власної справи і навчання.
Нещодавно Фундація Польської науки оголосила четвертий конкурс у програмі "Для України". Ця програма має на меті надання підтримки дослідникам і дослідницям з України, щоб вони могли продовжувати наукову роботу у співпраці з польськими вченими та науковими осередками нині в часи війни. Завдяки цій ініціативі науковці з України можуть налагодити співпрацю з польськими колегами з метою проведення спільних досліджень у галузі гуманітарних і суспільних наук. Програмою передбачено отримання річного ґранту на реалізацію польсько-українського наукового проєкту. Тематика проєктів повинна мати важливе значення для обох країн. Детальніше про ініціативу та хто з науковців може взяти участь у конкурсі — Софія Азовцева, координаторка програми "Для України".
