Закінчила КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Інститут журналістики.
У 90-х роках почала працювати редактором в інформаційній службі. Згодом, обійнявши спочатку посаду коментатора, а потім політичного оглядача, висвітлювала найгостріші соціальні та економічні проблеми держави. Має і телевізійний досвід. На початку двохтисячних на Першому каналі УТ вела авторську програму "Україна. День за днем". У творчому доробку низка авторських радіопрограм, зокрема, "Господарі землі", "Урядові будні", "Час реформ". Очолювала Редакцію закордонної кормережі. Нині на посаді заступника Головного редактора Першого каналу Українського Радіо займається координацією спецпроєктів. За її авторства в ефір вийшла низка спецпроєктів, зокрема, "Голоси Незалежності", "Легенди — про радіо" та інші. Має у доробку щотижневі авторські спецпроєкти "Персона ґрата" і "Здорова політика", участь у яких беруть найвідоміші та найвпливовіші особистості.
Світлана вважає, що "радіо — це любов!". "Найоперативніший і найдоступніший для людей ЗМІ надихають люди і їхні добрі справи", — каже вона.
Заслужена журналістка України.
Любить біг, плавання, кіно та читання.
За життям Світлани можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Як економічні питання впливають на українсько-польські відносини у часи війни і російської агресії. Інтерв'ю радника міністра закордонних справ Республіки Польща, професора Лодзького університету Пшемислава Журавського вель Ґраєвського.
У кількох європейських столицях відбулись заходи, на яких йшлося про боротьбу з корупцією, зокрема, розбудову доброчесності. Про підсумки міжнародних заходів, а також про те, як під час війни впроваджується реформа боротьби з корупцією і як оцінюють антикорупційні кроки наші західні партнери. Гість — Олександр Новіков, голова Національного агенства з питань запобагання корупції.
Як широкомасштабне вторгнення росії проти України змінило роботу Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", як розповідати всьому світу про геноцид, який відбувся 82 роки тому, в той час, коли на окупованих росією територіях відбуваються події, які мають ознаки геноциду, чи може сучасне мистецтво стати способом публічної дискусії про злочини проти людства минулого та сучасності? Інтерв'ю з Розою Тапановою, керівницею Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Сексуальне насильство в умовах війни. Інтерв’ю Сергія Ніженського, громадського радника Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, голови громадської організації UA Experts.
Як змінились відносини України і Польщі за півтора року повномасштабної війни Росії проти України, які геополітичні виклики стоять нині перед Києвом і Варшавою та як можна поглибити відносини і союзницьку підтримку між українцями і поляками? Гість — Євген Магда, директор Інституту світової політики.
Про нинішні важливі елементи міжнародної політики щодо стримування російської агресії, союзницьку підтримку Польщею України та українсько-польські відносини — Мартін Пшидач, керівник бюро міжнародної політики Канцелярії президента Польщі.
15 серпня в Польщі будуть відзначати 103-ю річницю Дня Польського Війська. Про історію походження свята та союзницьку підтримку Польщі з боку України розповів польський історик, директор Польського Інституту у Києві Роберт Чижевський.
Інтерв'ю генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрія Савчука — про трансформацію музею та зміну і перейменування монумента "Батьківщина-мати" на "Україна-мати".
Міністр канцелярії Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик — про допомогу, яку надає Україні з перших днів повномасштабної війни росії проти України Польща та польський уряд, про зближення польського і українського народів під час драматичних подій війни, про відносини, які дозволять динамічно розвиватися обом нашим країнам у майбутньому.
Про участь польских компаній у відбудові України — в інтерв'ю Ядвіги Емілєвич, державної секретарки в Міністерстві фондів розвитку та регіональної політики Польщі, урядової уповноваженої з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку.
