"Шороху наводимо далеко". Лакійчук про удари по Росії українськими ракетами-дронами

"Шороху наводимо далеко". Лакійчук про удари по Росії українськими ракетами-дронами

Українські дрони наближаються конструктивно в бік крилатих ракет, зокрема, про це свідчить нещодавня українська розробка "Пекло", зауважив в ефірі Українського Радіо керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21"(ВМС) Павло Лакійчук. За його словами, фактично, Україна має вже малогабаритні крилаті ракети, а деякі з них виглядають зовсім не як малогабаритні. Вони дешеві та результативні. Це підтверджують прильоти по військових цілях території держави-агресорки РФ. "Шороху ми наводимо далеко, адже маємо ефективну зброю. Але її поки що мало. Тому потрібне масштабування", — наголошує експерт.

0:00 0:00
10
1x

Ракета "Пекло". Ілюстративне фото: facebook/Володимир Зеленський

Дрони наближаються в бік крилатих ракет

Поговорімо про зброю Сил оборони України: нову ракету "Паляниця" та ракету-дрон "Пекло". І ще українські інженери розробили ракету "Рута". Про це наразі офіційної інформації немає, але президент Зеленський на врученні Національної премії України імені Бориса Патона 2024 року, зазначив, що "Рута" проходить успішні випробування.

Дійсно, всі ці три засоби відрізняються від своїх попередників — дронів-камікадзе і розвідувальних дронів, які ми випускали — тим, що йдеться про ракети-дрони. Дрон відрізняється від ракет тим, що це тихохідний, безекіпажний (безпілотний) засіб, який перебуває на прямому управлінні в оператора весь час або частину часу і виконує майже ті ж функції, що і ракета. Коли заговорили про ракети-дрони, це стало результатом того, що у нас з'явився малогабаритний турбореактивний двигун, який робить так, що дрон майже не відрізнити від ракети. Фактично ми маємо вже малогабаритні крилаті ракети, а деякі з них виглядають зовсім не як малогабаритні. Вони дешеві та ефективні. І передбачалося експертами, що розвиток дронової та ракетної техніки будуть наближатися.

З одного боку, ми маємо високотехнологічну, крилату ракету "Нептун", здатну на подолання ворожої протиповітряної оборони для завдання ударів як у морі, так і на землі. Але це складна високотехнологічна зброя. І одним із напрямків її вдосконалення є збільшення радіуса і потужності заряду. Другий – це здешевлення проєкту і, відповідно, зменшення його вартості та часу виготовлення. Дрони будуть рухатись в бік технологічності та в бік крилатих ракет. І тут два шляхи сходяться. Тож, за рахунок того, що у нас є декілька виробників, декілька стартапів, одночасно з великим науковим та технічним потенціалом, і КБ "Південне", і КБ "Луч", які є законодавцями технічних мод, це дозволяє нам доволі швидко надолужувати той час, який ми втратили до широкомасштабного вторгнення.

"Шороху ми наводимо далеко"

Які цілі в Росії можуть бути зараз для української далекобійної зброї?

Розвиток наших дальніх спроможностей заповідали наші генерали Залужний і Забродський ще в 2022 році, говорячи, що центр ваги цієї війни полягає в далекобійності, в спроможностях наших і спроможностях противника. Якщо ми вирівняємося в цьому плані, то успіхів ворогу буде досягти значно складніше. Ба більше, з'являється надія на визволення України та притягнення агресора до відповідальності. Тоді генерали розраховували на наших партнерів, як виявилось, цей процес надто затягнувся і нам довелося розробляти власні аналоги і свою альтернативу, аби завдавати ударів на всю глибину території противника. Якщо ми просимо в американців дозвіл на застосування ATACMS, то це лише 300 км. А наші дрони та ракети добивають зараз і до Оленьї (аеродром дальньої військової авіації Росії – ред.) і до Грозного, і до Каспійська. Шороху ми наводимо далеко.


Павло Лакійчук. Фото: facebook/Павло Лакійчук

Основні цілі для ударів по території держави-агресорки РФ

Втім нам потрібна зброя для масштабування ударів. Так, ми маємо ефективну зброю, але її мало. А щоб це перейшло на стратегічний ефект, треба одночасно доволі багато зброї. Зверніть увагу, удар по Курській області, по підземному командному пункту, треба 10 ракет Storm Shadow. А якщо їх всього 50, умовно кажучи, то це на 5 ударів максимум. Чи удар по тому ж Таганрогу (Росія) – треба 8 ATACMS, а якщо їх всього 30, то теж думаєш, куди поцілити.

Тому цілей дуже багато. Насамперед це артилерійські і взагалі склади боєприпасів в оперативній зоні. Це основний і єдиний спосіб різко знизити ворожу вогневу міць. Коли наші оборонці б'ють по складах ГРАУ (Головне ракетно-артилерійське управління Міністерства оборони Росії – ред.) — це склади, на яких на пів року-рік на цілу групу російських військ, на декілька з'єднань заскладовані боєприпаси розписані по місяцях. І коли цієї зброї не стає, це для ворога проблема. І це значно полегшує бойові дії. Друге — це нафтобази, склади паливно-мастильних матеріалів. Автомобілісти знають, якщо є машина, ти їздиш, працюєш і виконуєш свої задачі. Якщо в неї немає бензину, вона стоїть грудою залізяччя. Точно так же і танк, БМП чи інша бойова машина. Немає палива – це залізо. Є паливо – це страшна зброя. Третій пункт — це пункти управління і вузли зв'язку противника. Коли руйнується система управління, руйнуються війська, вони втрачають керованість, вони не знають, що їм далі робити. Також це об’єкти, які забезпечують захист цього всього, зокрема зенітно-ракетні комплекси та батареї, а також аеродроми ворога. Коли наші нищать ракети ППО РФ С-400, це значить, що створюється коридор до якогось важливого об'єкта противника.

КОНТЕКСТ

Український збройний концерн "Укроборонпром" презентував нову ракету-дрон "Пекло". Як повідомила 6 грудня 2024 року агенція УНІАН, ракету вже передали Збройним Силам України. За даними УНІАН, ракета-дрон є новою розробкою української збройної промисловості. "Пекло" може летіти зі швидкістю 700 кілометрів на годину, а максимальна відстань польоту складає понад 700 км.

Як писав УНІАН, раніше на озброєння ЗСУ надійшов інший ракето-дрон "Паляниця". Хоча військові експерти пропонували називати його реактивним дроном. Перше бойове застосування "Паляниці" відбулося у серпні на День Незалежності. Як інформує УНІАН, про це тоді повідомляв президент України Володимир Зеленський, однак не уточнив, куди саме ударила "Паляниця".

Днями міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що "Паляниця" вийшла у серійне виробництво. За його словами, "Паляниця" є розробкою приватного стартапу, а у серійне виробництво дрон запустили завдяки підтримці Міноборони. Крім того Умєров запевнив, що Україна відновила та масштабувала серійне виробництво крилатих ракет Р-360 для комплексу "Нептун". Модифіковані ракети тепер здатні вражати цілі на більшій дальності.

У ніч на 12 грудня 2024 року дрони атакували казарми у місті Грозний у Чечні. Глава Чечні Рамзан Кадиров повідомив, що удару зазнали казарми спецполку поліції (цей підрозділ бере участь у війні проти України), 4 бійці були поранені.

29 жовтня 2024 року Кадиров заявив про атаку безпілотника по "Російському університету спецназу імені Володимира Путіна", розташованому у чеченському місті Гудермес. В українських спецслужбах підтвердили цей удар, повідомляло Суспільне.