Російський танкер "Волгонефть 212". Ілюстративне фото: vesselfinder.com
"Нафтові плями досягли Анапи"
Ще одна екологічна катастрофа спричинена діями Російської Федерації. Напередодні неподалік Керчі внаслідок негоди затонув російський танкер "Волгонефть 212", а інше судно – "Волгонефть 239" було серйозно пошкоджено. Чи є вже якісь проміжні відомості про наслідки цієї катастрофи?
На жаль, досі невідомо, скільки потрапило нафтопродуктів у море. Є попередні оцінки, які говорять про те, що на одному з суден, яке розламалося навпіл, було 4,3 тис тонн мазуту. Є попередні відомості, що наразі ці нафтові плями досягли російського міста Анапи. І якщо подивитися саме на характер забруднення, тобто, це мазут, то при нинішніх умовах у Чорному морі, в тому регіоні, найімовірніше. мазут повинен потрапити на дно. Але якась частина у вигляді емульсії та плівки буде перенесена на великі відстані. І найімовірніше регіон південної частини Керченської протоки забруднений нафтопродуктами. Чому найімовірніше? На жаль, на сьогоднішній день поки що немає супутникової інформації щодо цього, оскільки в цьому регіоні дуже велика хмарність. Ми зробили математичне моделювання, але з певними допущеннями, оскільки у нас немає точних координат, де саме ці судна зазнали аварії. Необхідно відзначити, що обидва ці судна були з відключеними AIS – це глобальна система спостережень за суднами. В одного із цих суден було відключення за 4 дні до того, а в іншого більше тижня. Тобто, де саме вони перебували в момент аварії, ми досі не знаємо.
"Танкери "Волгонефть" не призначені ходити морем"
Чи можна вважати, що ці судна були з відключеною системою AIS спеціально, бо вони належали до так званого "сірого" флоту РФ?
Найімовірніше так. Загалом танкери "Волгонефть" не призначені для того, щоби ходити морем. У них є певні ліміти, куди вони можуть зайти. Наприклад, у райони, де хвилі понад 2 метри, вони взагалі не можуть заходити, тому що вони побудовані для того, щоб витримати лише хвилі 2-2,5 метра. А там спостерігалися хвилі 3-3,5 метра. Тому й сталася ця аварійна ситуація.
Відомо також, що ці танкери дуже старі. Наскільки в Росії це поширена практика - доводити все до ручки?
Як показує цей випадок, поширена. Наскільки поширена, можемо лише здогадуватись.
Момент аварії російських танкерів у Керченській протоці. 15 грудня 2024 року. Скриншот із відео
"Море не має кордонів"
Ви сказали, що нафтова пляма вже дісталась Анапи. Це місто-курорт і навряд чи Росія свідомо пішла на те, щоб зашкодити собі, але масштабна екологічна проблема поширилася й на їхнє узбережжя.
Навряд чи вона спеціально це зробила, щоб спричинити таку екологічну катастрофу. Найімовірніше, вони хотіли просто використати це для економічних якихось речей, можливо для військових, тому AIS був вимкнений. Це тільки здогадуватись можемо. Але те, що це шкідливо і небезпечно взагалі для моря, а море не має кордонів, то і вплив, відповідно, не тільки на тих територіях, які стосуються Росії, а й на наших українських територіях. Досі є загроза того, що якась кількість нафтопродуктів потрапила на узбережжя Криму. Ми досі цього достеменно не знаємо.
Хто і як має знешкоджувати ці плями мазуту?
Як правило, таке забруднення огороджується спеціальними бонами. А потім або завдяки спеціальним механізмам, або спеціальним речовинам, які висипають у воду, вони збираються і знешкоджуються. Чи було це зроблено наразі? Невідомо. У ЗМІ була інформація щодо того, що переймалися людьми, екіпажем, але жодної інформації не було про те, яким саме чином і чи були взагалі якісь дії зроблені, щоб знешкодити нафтопродукти, які потрапили в море.
"Мертві пустоші"
Наскільки часто такі аварії траплялися до повномасштабного вторгнення і загалом до анексії Росією Криму?
Аналогічна ситуація трапилася у 2007 році. Тоді також більше 1 тисячі тонн нафтопродуктів потрапило в море. Тоді також кілька суден "загинуло" і був розламаний танкер. Ми досліджували тоді наслідки цієї ситуації із низкою інших установ – це і Інститут морської біології, це і Гідрофізичний морський інститут, це і на той момент Керченський інститут рибного господарства та кінології, це і підрозділи ДСНС, які дослідили саме підводні частини завдяки водолазам. І ми тоді побачили, що на дні Керченської протоки, по суті, мертві пустоші. Тобто просто мушлі мідій, які колись тут жили. Велика кількість птахів також тоді загинула. І зрозуміло, що в таких випадках потрібно говорити про дві речі, які впливають. Це гостра інтоксикація, коли зразу гинуть організми, які отримали надлишок токсичних речовин несумісних із життям. А є такі результати, коли токсичні речовини в досить невеликих концентраціях поступово накопичуються у морських організмах. Причому в трофічних ланках. Чим вища трофічна ланка, тим більше воно накопичується і стає більш небезпечною для вищих трофічних ланок. Тобто це риби, китоподібні. І ми розуміємо, що людина також їсть і мідії, і рибу, яка може бути токсичною.
Що загалом потрібно зробити, аби мінімізувати наслідки цієї аварії для моря і чи можна щось зробити зараз, коли в акваторії Чорного моря Росія так агресивно себе веде?
Ми самі навряд чи зможемо щось зробити. Але ми збираємось звернутися до низки міжнародних організацій, включаючи Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення, певні підрозділи ООН, Конвенцію МАРПОЛ для того, щоби у відповідності до Конвенції з морського права притягнути Росію до відповідальності.
"Про Грету Тунберг з цього приводу я не чув"
Хтось із міжнародних організацій хоча би висловився з приводу цієї аварії? Де, наприклад, Грета Тунберг?
Ні, про Грету Тунберг з цього приводу я не чув. Але наше Міністерство довкілля на контакті з нашими європейськими партнерами з інших країн, з Комісією із захисту морського довкілля для того, щоби повністю забезпечити інтереси України у цій справі. Це по-перше. А по-друге, зробити певні кроки для того, щоб якимось чином зменшити вплив на морське довкілля цієї аварійної ситуації.
Міжнародний суд
Чи є якісь механізми, що можуть реально притягнути Росію до відповідальності за такі речі?
Є механізми. Це Міжнародний суд, але це ми зможемо зробити лише після нашої перемоги.
Наскільки цей Міжнародний суд справді дієздатний, порівняно з іншими міжнародними інституціями, які впродовж останніх років "стурбовано" дивляться на дуже багато речей?
Тут ситуація дійсно складна. Складна з огляду на ті норми демократії, які наразі панують у світі. Для того, щоби Україні добитися правди при цих нормах, нам спочатку потрібно дійсно перемогти Росію.
Віктор Коморін. Фото: sea.gov.ua
"Червоний приплив" і масове цвітіння
Наскільки загалом Чорне і Азовське моря зараз забруднені внаслідок повномасштабної війни, зокрема, й через підрив росіянами Каховської ГЕС?
Один із найбільш яскравих прикладів – це вплив аварії на Каховській ГЕС на морське середовище, яке показало, наскільки це, в принципі, може бути шкода. Коли впродовж тижня загинуло більш ніж 50% мідій на Одеському узбережжі, то це вже показує, який негативний нищівний вплив може бути. Ми й досі бачимо при певних вітрах, коли води з Дніпро-Бузького лиману потрапляють до Одеського узбережжя, що у нас піднімається рівень токсичних і біогенних речовин, які спричиняють такі наслідки, як, наприклад, "червоний приплив", який ми бачили цієї осені, інші види масового цвітіння. Це має свої негативні наслідки для екосистеми. Тут необхідно відзначити, що наша екосистема, коли на неї один раз дуже потужно вплинули, і зараз тиск начебто вже не такий великий, вона всерівно гостро реагує. Тобто в самій екосистемі сталися вже певні зміни. Тому ми повинні більш бережно відноситись до моря і до морських мешканців.
"Є відповідні проєкти очистити море"
Зрозуміло, що Україна самотужки не впорається з цими викликами. Чи є якісь плани щодо співпраці міжнародної в цьому напрямку?
Є вже і плани, є вже і відповідні проєкти, які направлені саме на те, щоби очистити море – починаючи від мін, закінчуючи токсичними речовинами, які потрапили в море.
Наскільки активні зараз у своїй діяльності російські екологи, якщо вони? Адже вони теж, напевно, повинні дбати про екологію.
Тут ключове слово "повинні". Але в них певна система державності, яка, скажімо так, не завжди це передбачає.
Тоді на яких екологів ми можемо сподіватися? Хто зараз найбільше активний в плані співпраці?
В основному це екологи з Причорноморських країн, наших партнерів. Це Румунія, Болгарія, Туреччина. Грузини мені сьогодні дзвонили і ми з ними спілкувалися з цього приводу. Тобто є зацікавленість в тому, щоби найліпшим чином вирішити цю проблему, починаючи від нормативно-правових аспектів і закінчуючи дійсно тими речами, які допоможуть саме морю.
