Вадим Карп’як і Анастасія Образцова у студії Радіо Культура
"Два найбільших виклики – репутаційний і фінансовий"
Які перед вами, як директоркою Українською культурного фонду (УКФ) стоять завдання і хто вам їх ставив?
Я б сказала, не хто, а що – Закон України про Український культурний фонд. Він починається з того, що установа створена задля розвитку української культури. А щодо завдань, я вже не раз казала, що ми мали і сподіваюсь успішно долаємо два найбільших виклики – це репутаційний і фінансовий.
Що ви маєте на увазі? Після того, як Юлію Федів "збили" з директорки УКФ, фонд втратив частину репутації?
Я думаю, що може із того почалось. Але я маю на увазі претензії, які були більше до наглядової ради, яка, як і будь-яка наглядова рада, більш ціннісно формує діяльність будь-якої інституції.
"Моє завдання поставити це на операційні рейки"
Тепер вже нова наглядова рада і вона вас вибирала, так?
Так. Нова наглядова рада дуже потужна, дуже різна і в тому її сила. Тому я дуже рада, що саме ці люди і обрали мене на цю відповідальну посаду. І тому я можу сказати, що саме з обранням нової наглядової ради і почались зміни щодо сприйняття загалом Українського культурного фонду. Думаю, що завдання моє вже поставити це на операційні рейки, всю ту діяльність, цінності і переосмислення, яке закладалося.
Наталя Кривда, як голова наглядової ради УКФ, серйозно працює в напрямку поліпшення іміджу. Які напутні слова вам наглядова сказала перед введенням на посаду?
Напутні слова – це для того, щоб все було демократично, прозоро і максимально ефективно з розумінням всіх викликів, які ми маємо сьогодні в країні. Перше – це війна і катастрофічна нестача коштів на підтримку української культури.
Пріоритети
Обмежений фінансовий ресурс. Наскільки він обмежений і що це за ресурс?
Разом з наглядовою радою ми затвердили і пріоритети на наступний рік. І 25-го року в нас з'являється такий новий пріоритет, як партнерство заради розвитку. Пріоритети наскрізні і саме в нього ми вкладали на операційному рівні вже наступного року залучення і нашого українського соціально відповідального бізнесу, і наших міжнародних партнерів, щоб вони також долучались до фінансування української культури, користуючись тим ефективним інструментом, яким є Український культурний фонд.
Зрозуміло, що грошей не вистачає ні на що, у нас дірка в бюджеті. На чому ви будете концентруватися в найближчий час – збереженні існуючого чи на створенні нового?
Ми точно не будемо обирати або-або, бо складно щось будувати, коли немає певного фундаменту. Ми не можемо рухатись або в одному, або в іншому напрямку. Але враховуючи обмежені ресурси, ми маємо, звісно, обирати певні пріоритети. Ми розуміємо, що створюючи український культурний продукт, зараз ми маємо максимально не зупинятись на його створенні, особливо в контексті війни. Це першочергово. Далі в нас, наприклад, виокремлюється культурна спадщина. Але тут ми концентруємося саме на діджиталізації.
Діджиталізація – це оцифрування, переведення в цифровий формат колекцій, запасників, якихось архівів, так?
Це цифровізація і оцифровування. Тобто це як і документування в цифровому форматі, так і створення певних цифрових моделей для того, щоб їх можна було побачити.
Можна буде подавати проєкти з бюджетом до 2 млн
Один з пріоритетів – цифровізація. А ще які визначені?
Далі ми вже спускаємося на рівень програм. Наприкінці кожного року затверджуються пріоритети на наступний рік, які є наскрізними. Але далі розробляються програми, які містять в собі певні лоти. В нас вони також вже розроблені і ми їх 14 листопада вже анонсували на Ярмарку грантів, всіх грантерів у сфері культури. Програм у нас 5 і в кожній орієнтовано по 2 лоти. Тут ми б хотіли концентруватися саме на створенні українського культурного продукту, щоб не зупинятись його продукувати. Вже в контексті війни. Раніше у нас була максимальна межа – це мільйон. Цього року ми розширяємо до 2 млн цей лот.
Тобто можна буде подавати проєкт, бюджет якого перевищує мільйон?
Так, до 2 мільйонів. Бо ми розуміємо, що для більш якісного проєкту цього вже не вистачає. Звісно, в нас залишається певна інклюзивна програма, вона поєднана – інклюзія і корінні народи, має загальну назву "Стійкість культури". Є окремо "Культурна спадщина", також з 2 лотами – це діджиталізація і будь-які інноваційні поєднання, всі інші ініціативи, коли поєднується додаткова сфера і об'єкт культурної спадщини. "Культура. Регіони" також залишається. І саме ця програма є дуже цікавою для партнерів. Бо в країні вже давно відбувається децентралізація і багато програм відходять від того, щоб підтримувати саме обласні центри, а звертають увагу на регіони, бо потрібен збалансований розвиток. І "Стипендія" – це, в принципі, єдина програма, де просто фізична особа, ви або я, може податися, не маючи жодного ФОПа.
А під які програми можна подаватися на цю стипендію? Що треба робити, чим займатися?
Це можуть бути абсолютно всі творці. Раніше, до ковіду і війни, саме ця програма "Стипендія" була орієнтована на створення свого власного мистецького проєкту і надавала можливості виїхати і взяти участь в потрібній конференції за кордоном. Щоб побачити досвід і створити для українського контексту потрібний продукт. Але в цьому році і з початком війни, вона більше сконцентрована саме на тих митців, які залишились і продовжують творити в Україні.
Але це тільки для українців. Ви не думали про те, щоб УКФ в такий спосіб залучав й іноземних митців, чи це до якоїсь іншої інституції?
Тут є одразу 3 аспекти. По-перше, це трохи складно, бо ми державна установа, відповідно до того бюджетного процесу, який відбувається, коли ми гроші будемо надавати іноземним громадянам. Це не тільки "Культура", не тільки "Стипендія", а будь-який процес, який з цим пов'язаний. По-друге, функції інституції. Ви знаєте, що в нас є Український культурний фонд, Український інститут книги та Український інститут, якому також потрібно додавати ресурси і фінансування, щоб він міг виконувати свою роль. Я була б рада, якщо б в нас було саме створення продукту від УКФ, можливо навіть адаптація, бо в нас є також окремий лот "Англомовна адаптація аудіовізуального продукту". Ми робимо наче таку престадію для того, щоб вже, наприклад, Український інститут, який більше розуміється на подіях і країнах, зміг найбільш коректно представити Україну за кордоном.
Бюджет УКФ – 256,6 млн грн
У держбюджеті-2025 на Український культурний фонди виділено 250 млн грн. Це на 15% більше, порівняно з 2024 роком, але все одно критично мало. Скільки з цих коштів у вас залишається на самі проєкти?
Якщо бути точними, то там 256,6 млн грн. А залишається трохи більше 190 мільйонів. Але я тут одразу хочу додати, що не тільки ці кошти будуть спрямовані на гранти. Бо задача, наприклад, української культурної спільноти – це дійсно подавати якісні проєкти, а задача наша, УКФ – створювати ту суму і збільшувати кількість підтриманих проєктів. Як я вже казала, ми вже маємо певних партнерів, які долучаються до цієї суми.
Найпростіша відповідь на запитання, де взяти гроші – це мати меценатів. Але у нас проблема з законом про меценатство. Він може допомогти?
Я тут абсолютно певна, що закон – це інструмент досягнення чогось. І тут треба відповісти на запитання, що ми досягаємо і що ми можемо дати меценатам. Мені здається, що в плані меценатства це гарна ініціатива, але по-перше, треба подумати, хто є портрет цих меценатів, для того, щоб просто попередньо з ними поговорити. Якщо ми їх знаємо. І, по-друге, проблема дати інструмент. Ми розуміємо, що цей інструмент може бути податковий, звільнення від певних податків, наприклад, наприкінці року. Але ми також маємо певні нюанси з нашою тіньовою економікою. Тому я думаю, що проблема точно не в тих, хто розробляє цей закон, і не в тому, що в нас мало меценатів.
"Соціально відповідального бізнесу, який звертає увагу на культуру, стає більше"
А в нас меценати є, ми їх знаємо?
Точно можу сказати, що в нас є і я бачу вже останні 3 роки, як великий український бізнес точно вже розумію, що він не може просто заробляти кошти будь-якою діяльністю і виключно це. Тобто він має думати глибше, дивитись ширше. І вже багато хто більше і більше звертає увагу на культуру. Це не може не радувати. Але це саме бізнес. Вони можуть бути спонсорами, партнерами. А якщо окремий меценат, то скоріш за все це окрема людина. В нас є такі люди, але враховуючи наш економічний стан, мені здається, їх точно стало менше просто, як людей, особистостей. Тобто активного корпоративного бізнесу, соціально відповідального, який звертає увагу на культуру, стає більше. Чи стає більше меценатів – питання.
"Наше поєднання з казначейськими рахунками не дуже сприятливе в очах міжнародних організацій"
Що вам могло б полегшити роботу з пошуку коштів для УКФ?
Я знаю відповідь на це питання… але точно знаю, що воно не вирішиться. Я б дуже хотіла, щоб міжнародні організації, донори дійсно ще звернули увагу, бо я бачу, як їхні зусилля трансформуються протягом війни. Всі міжнародні організації в Україні випрацьовували свої пріоритети і впроваджували свої цілі через певні програми і фінансові установи. Потім вони подивилися, що десь перетинаються їхні інтереси – або всі підтримують бізнес, або в них дуже схожі програми підтримки. І ми вже бачимо, як, наприклад, наприкінці цього року дуже багато міжнародних організацій, які "запаковуючись" на наступний період, вже намагаються дивитися, щоб не дублювати один одного. І в них вже навіть певні "ціннісні консорціуми" вибудовуються для того, щоб будь-який запит від українців щодо бізнесу, культури, гуманітарних потреб наче мав відображення свого певного помічника. Це важливо. Єдине, що дуже складно розглядати, кого підтримувати безпосередньо. Мені здається, найважче підтримати центральний орган виконавчої влади, прямо напряму дати міністерству.
Бо це тоді буде іноземний вплив на державну політику, так?
Так, це по-перше. А по-друге, казначейські рахунки – це один великий рахунок і наші помічники втрачають контроль. Не над грошима, а над своєчасністю і строковістю їх виплат. Ми не є органом влади, але ми державні установи і саме наше поєднання з казначейськими рахунками не дуже сприятливе в очах міжнародних організацій. Тобто легше точно дати бізнесу, громадській організації, ніж державній установі. Але це можливо.
Ukraine Facility і Стратегії української культури
Але є ж у нас такий проєкт, як Ukraine Facility. Хто взагалі провайдер цього фінансування культури через Ukraine Facility і чи може УКФ під вашим керівництвом бути тією точкою входу цих грошей в Україну?
Я була б рада цьому. Я думаю, що і всі представники культури в нашій країні були б раді цьому. І ми зробимо все для того, коли буде можливість стати ефективним інструментом розподілу по всій Україні всіх ресурсів задля розвитку української культури. Єдине, повертаючись до Ukraine Facility, це ж не просто ініціатива окремих людей, це чітка європейська фінансова програма для отримання 50 млрд євро на наступні роки. Проте, ці гроші можуть видаватися тільки на виконання нашого плану, який був затверджений із визначенням певних індикаторів. Щодо культури там є один індикатор – це розроблення Стратегії української культури.
А УКФ дотичний до розробки цієї Стратегії? Вам же ж її потім втілювати.
Так, нам її втілювати, і міністерство тут великі молодці. Тобто вони розробляють проєкти і максимально обговорюють з усіма підпорядкованими інституціями. Починають зараз це і наскільки я знаю це буде широке обговорення, разом і з місцевою владою, і усіма зацікавленими особами. На виконання цієї Стратегії буде ще план заходів. І можливо Стратегія зачепить все те, що потрібно зробити. Може не факт, що план заходів, де будуть чіткі показники і чіткі виконавці зі строками, зачепить прямо перші 5 років. Може це буде кілька планів заходів на виконання цієї Стратегії, але Стратегія має бути. І хочу зауважити, що в Ukraine Facility є певні індикатори, але гроші нам видають не на виконання цих індикаторів, а за їх виконання. Тобто ми отримаємо 50 млрд, коли ми виконаємо все, що в нас зазначено в плані.
"Оцінювання однієї заявки нам обходиться приблизно в 7 тис грн"
Яка ситуація в Українського культурного фонду з експертами? Зараз всі скаржаться на брак людей. І знаю, що навіть до повномасштабного вторгнення у Фонду з цим була постійна проблема. Як у вас зараз з людьми, котрі оцінюють?
Повторюся, Український культурний фонд – державна установа, яка надає фінансування на проєкти за певною конкурсною процедурою. Тобто, якщо ви митець і ви подаєтесь на певні визначені програми, які мають певні умови, то ви дивитесь, що вам підходить і подаєтесь. Наші працівники, які працюють в нашому штаті, перевіряють на технічному рівні наявності всіх документів, щоб їх можна було передавати на експертний рівень. І хочу зазначити, що в нас є експертний відділ, але він працює тільки з експертами. Бо експертів ми залучаємо з середовища, ми їм платимо, вони не є нашими штатними працівниками. Також формується певний пул експертів, узгоджується з нашим експертним відділом і надається, відповідно до їхнього часу і бажання оцінити той чи інший проєкт. І мені здається, що в нас гарний інструмент – ми платимо експертам від кількості заявок. Тобто вони не на зарплаті.
Скільки за одну заявку платите?
Трохи більше тисячі гривень, але це оцінювання одним експертом. Оцінювання однієї заявки нам обходиться приблизно в 7 тис. грн.
Загалом є проблеми з експертами?
Є проблеми і були. Але за світовою практикою це абсолютно нормальна, здорова практика.
Зараз у вас є набір цих експертів в достатній кількості, чи ви шукаєте нових?
Поки в достатній. Тут я хочу ще перейти до діяльності установи. Якщо затвердили пріоритети і визначилися з програмами, то ми вже потрошку починаємо оголошувати програми. Ми вже оголосили кілька лотів, і кілька програм. Ми це робимо для того, щоб в нас не було навантаження в один календарний період. Тобто нам легше і, в принципі, заявникам, щоб вони слідкували за тим, що воно поступово відбувається, а не все в один момент. Зараз набираються, люди можуть подаватися зі своїми проєктами. Далі, коли будемо рухатись ближче до етапу оцінювання, ми подивимося по кількості заявок і кількості експертів, що в нас з пропорціями.
"Цього року УКФ підтримує 234 проєкти"
Скільки ви плануєте залучити наступного року додаткового фінансування, не з бюджету?
Я можу так пожартувати, що все, що ми зможемо залучити, ми все залучимо, бо нам не принципово. Якщо це буде навіть у 3 рази більше, ніж державний бюджет.
Але якийсь план ви ж маєте?
В листопаді в нас був попередній план. Там мінімальний бюджет, який би був нам потрібен на утримання і проєкти – 400 млн грн. Отримали 250. Це, звісно, хотілося б. Я розумію, що ми маємо дуже органічно співпрацювати з партнерами для того, щоб це була стала практика, а не просто швидке отримання коштів. Щоб якщо хай їх буде менше, але воно буде сталіше з кожним роком.
І ще кілька цифр. Цього року Український культурний фонд підтримує 234 проєкти. Подавалося 1500 заявок, а підтримуємо тільки 234. Це десь 15% від поданих. І по грошах можемо швидко пройтись. У 2022 році, який, маю надію, не повториться в нашому житті ніколи, ми все одно підтримали 34 проєкти. 2023 рік – 213 проєктів. 2024 рік – 234 проєкти. Так, зростання невелике, але воно є, і це вже тенденція. І теж саме відбувається з бюджетом. Він зростає не так, як би нам хотілося, але добре, що він збільшується.
А наступного року скільки б ви хотіли мінімально проєктів підтримати?
Точно, не менше. Є бажання 300. А на яку цифру ми вийдемо, складно прогнозувати.
