Кандидати від правлячої партії посіли другі, треті і ще нижчі місця. Вони можуть у кращому разі розраховувати на вихід у другий тур як, наприклад, у Кривому Розі. У Києві, Харкові, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі і багатьох інших містах ситуація для "Слуги народу" не дуже радісна.
Ще одна тенденція цих виборів – партії, які раніше позиціонувалися як національні, остаточно перетворилися на проєкти конкретних осіб на місцях. Яскраві приклади цього: "Удар" Віталія Кличка у Києві чи "Самопоміч" Андрія Садового у Львові. Ці проєкти гарно виступили і на виборах до обласних рад і матимуть там потужне представництво.
Ярослав Макітра зауважує, що ідея провести дострокові місцеві вибори була б вигіднішою для правлячої партії. "Якщо виходити з точки зору бажання отримати високі результати, потрібно було минулого року знайти юридичні підстави для того, щоб провести дострокові місцеві вибори по всій Україні. Результати би кардинально різнилися від тих, що є зараз. Але тоді перемогло бачення, що там немає чітких юридичних підстав і, можливо, зіграла роль з деякими людьми, які ухвалювали рішення, ейфорія, що рівень підтримки дуже зріс так швидко, то чому поспішати. Це й призвело до того, що вибори тоді не відбулися", – каже експерт.
З одного боку, говорять про провал пропрезидентської партії. З іншого боку, раніше їхніх представників зовсім не було в місцевих радах, а тепер вони з’явилися.
Ось що про це думає Ярослав: "Якщо центральна влада не має серйозних фракцій, серйозної більшості, то важко тоді управляти ситуацією в регіонах. Це дуже складно і може відбитися на наступних парламентських виборах. Інша справа, що ще рано однозначно списувати "Слуг народу" в тому контексті, що багато де дуже строкаті обласні, районні чи міські ради. І, в принципі, при певних розкладах "Слуги народу" там можуть відігравати головну, ключову скрипку по деяким суб’єктам. Варто дочекатися формування більшостей, коаліцій, союзів і так далі".
Щодо успішності чинних мерів, то багато хто пов’язує успіхи реформи з децентралізації із діяльністю очільників населених пунктів, саме тому у них такі високі показники.
"Мери могли скористатися таким фактором як децентралізація. Але це тільки один з факторів. Інші важливі фактори, чому так серйозно перемагали багато де місцеві проєкти, тому що є загальне розчарування від всеукраїнських політичних партій, від політики, а тут спрацьовує фактор, що це "свій" – регіональний, знайомий і так далі. Тому такий протест проти загальнонаціональних партій мав місце на голосуванні", – зауважує Ярослав Макітра.
Експерт додає, що завжди так було, що якщо мер на місці і працює, то дуже складно зняти його з посади перемогою іншого кандидата.
Щодо високих шансів на перемоги Кернеса у Харкові Ярослав Макітра каже: "Секрет, звичайно, у високому рівні довіри до пана Кернеса. Можна по-різному до нього ставитися, але, справді, харків’яни бачать позитивні зміни для себе. І, очевидно, опоненти недограли Кернеса на тій історії його хвороби, тобто не змогли донести цю ефемерність такого вибору". Втім, експерт додає, що для Кернеса очікувалися набагато більші результати, а через його хворобу його кінцевий показник нижче на 15%, якщо порівнювати соціологічні дані та екзитполи.
"Самі міські голови і політики на місцях не бачать себе у загальноукраїнських партіях і політичних проєктах. Чому? Тому що вони швидкоплинні. Беремо за основу, що рейтинг мера високий і є задача не просто затриматися на посаді на п’ять років, а перспектива певного росту. Вступати в проєкт політичний, яких залежить від волі двох-трьох людей наверху, які потім передумають його спонсорувати або змінять позицію зліва направо, чи справа наліво, і це, звичайно, відбивається напряму і безпосередньо на цих мерах. І потім їм важко балотуватися. Щоб цього не було, створюються або свої іменні проєкти чи просто купується франшиза, коли ти береш у використання обласний осередок конкретної політичної сили і сам ним управляєш на власний розсуд, домовляючись з партійним керівництвом. А грати в довгу партійну гру при відсутності фактично політичних партій як таких в Україні для багатьох мерів є авантюрою, тому цей процес в подальшому буде посилюватися, якщо не зміниться політичне структурування загалом".
Також Ярослав зауважує, що місцеві проєкти розмили голоси "ОПЗЖ" і не дали їй можливості отримати те, що вони могли б отримувати, зважаючи на їх електоральний потенціал.
Відносно успішним можна назвати виступ "Європейської Солідарності". Наприклад, у Львові кандидат від цієї політичної сили Олег Синютка може скласти серйозну конкуренцію Андрію Садовому у другому турі виборів мері. Тому можна сказати, що партія Порошенка мінімальної мети закріпити за собою національно-консервативний електорат досягла. Порошенку вдалося мобілізувати своїх виборців і це дало можливість отримати високі показники. Все, чим рік займалася команда Зеленського, переслідуючи Порошенка, дало йому можливість бути присутнім в інформаційному полі і колишній президент досить добре нею скористався.
Експерт також застерігає: "Питання феодалізації України у зв’язку з децентралізацією стояло гострим давно. Ще за попередньої влади не було ухвалено цілої низки необхідних законодавчих противаг і стримувань у цій ситуації. Що відбулося на практиці? Органи місцевого самоврядування дуже сильно наділені фінансовими ресурсами і мають значний ступінь самоуправління, але слабкість центральної влади і законодавча невизначеність процедури не дає змоги мати чіткі законодавчі механізми контролю за місцевими органами самоврядування в частині хоча б нацбезпеки чи дотримання інших загальноукраїнських питань".
