Ілюстративний колаж із відкритих джерел
Історичний максимум був 1993 року– 52,2 млн людей
Скільки людей мешкає в Україні станом на кінець цього року? Скільки мешкало на початок повномасштабного вторгнення? І скільки було на початку Незалежності – у серпні 1991 року?
На кінець 1991 року населення України складало 52 мільйони. Історичний максимум був 1993 року – 52,2 мільйона людей. 2014 року частина територій була окупована і на початок 2022 року в кордонах 1991 року чисельність населення складала 42 мільйони. Тобто, за 30 років чисельність населення скоротилася на 10 мільйонів.
Середня очікувана тривалість життя чоловіків 65 років, а жінок – 74-75 років
Які причини скорочення числа населення?
Це стрімке скорочення рівня народжуваності, що було зумовлено історичними трендами, які притаманні майже всім країнам світу. В Європі також народжуваність не компенсує смертність, але там цей процес розтягується на 50-70 років. У нас зниження рівня народжуваності дуже стрімко відбулося одразу після здобуття Незалежності, хоча напряму з нею і не пов’язане. Була економічна криза і зміна репродуктивних настанов населення. Це загальносвітовий тренд.
Крім того, на чисельність населення впливає міграція. За нашими оцінками, необлікована міграція після перепису 2001 року становила 1-2 млн людей. Це ті люди, які їздили на заробітки за кордон і не повернулися.
І третя причина – низька тривалість життя. Велика частка передчасних смертей, особливо серед чоловіків працездатного віку. Напередодні повномасштабного вторгнення тривалість життя в Україні була меншою на 8-10 років, ніж у розвинутих європейських державах. В Україні дуже великий розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок – приблизно 10 років, у той час як в країнах Європи – це 2-3 роки. Середня очікувана тривалість життя при народженні чоловіків у 2021 році складала 65 років, а у жінок -74-75 років. Але це вплив ковіду. А до цього приблизно 66-67 років було у чоловіків, а у жінок 76-77 років. Чоловіки частіше гинуть у ДТП, помирають від хвороб, пов’язаних з тютюнокурінням та вживанням алкоголю, мають небезпечнішу роботу, ніж жінки – це все призводить до такого великого розриву в тривалості життя між чоловіками і жінками.
На кінець цього року населення України складає трохи більше 34 мільйонів
Скільки людей мешкає в Україні станом на 2024 рік?
Достеменно не знає ніхто, оскільки це складно порахувати. Зараз нормальний статистичний облік зруйновано. Від Держстату ми інформації не отримуємо, оскільки вони кажуть, що вона не надійна і неповна. Тому ми користуємося даними щодо міграції від Прикордонної служби та Міністерства юстиції, яке реєструє дані народження й смерті в країні. Але вони реєструють тільки на підконтрольній території. Тому забезпечити максимальну точність неможливо. Приблизно на кінець цього року населення України складає трохи більше 34 мільйонів, якщо оцінювати в кордонах 1991 року. Якщо брати лише підконтрольну територію, то там буде 28-29 мільйонів.
Олександр Гладун. Фото: Віталій Носач/РБК-Україна
Точність плюс-мінус мільйон зараз цілком прийнятна
Які методи обчислення населення найбільш дієві у нинішніх умовах?
Передусім ми орієнтуємося на дані Мінюсту і Прикордонної служби щодо руху населення через кордон. Проте увесь кордон з Росією не контролюється нашою службою. Також використовуються дані мобільних операторів, Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, Міносвіти. Там також є своя похибка. Ми розробляємо свій прогноз за демографічною методологією, а вони використовують непрямі методи. Розбіжності в результатах не дуже високі. В цілому можна сказати, що вони більш-менш співставні. Точність плюс-мінус мільйон зараз цілком прийнятна.
Перепис можна провести через рік-два після закінчення війни
Коли в Україні востаннє проводився перепис населення?
Останній і єдиний перепис населення України був проведений 5 грудня 2001 року. За рекомендаціями ООН перепис слід проводити раз на 10 років. На базі переписів населення робляться щорічні оцінки чисельності населення. Проте з плином часу точність цих оцінок втрачається. Тому 10 років вважається достатнім компромісом між втратою точності і витратами на перепис населення. Перепис населення – це найскладніша процедура в масштабах країни. Провести перепис населення організаційно складніше, ніж провести вибори. Перепис планували провести в 2011 році, потім перенесли на 2012-й. 2013 року вже навіть були надруковані бланки і підготовлений персонал, але його знову перенесли. Наступний перепис можна провести через рік-два після закінчення війни, щоб стабілізувалися міграційні потоки. Тоді доцільно проводити перепис населення.
На сто народжених в Україні припадає 286 померлих
За даними Мінюсту з січня по червень 2024 року в Україні народилося 87 тисяч 655 людей, а померло 250 тисяч 972 людини. Рівень народжуваності в Україні вже найнижчий у світі, а рівень смертності найбільший. Прокоментуйте, будь ласка, цю статистику.
Ці дані стосуються підконтрольної території. Ми не знаємо, що відбувається на непідконтрольній території. Крім того, не відомо як швидко в Україні реєструються народження і смерті, які відбулися за кордоном. Тут небезпечне співвідношення між кількістю народжених і померлих людей. На сто народжених припадає 286 померлих. Це поганий результат. Проте під час війни очікувати чогось кращого дуже важко. Ситуація серйозна, але не безнадійна. Потрібно вживати певних заходів, хоча під час війни робити це дуже складно. Після війни має бути дуже активна демографічна політика.
В Україні під час війни 100 жінок народжують 90 дітей
Чи є в нас демографічна криза?
Криза є. Скорочення чисельності населення відбувається з 1993 року. Тільки темпи цього скорочення різні. Висока смертність пов’язана з війною. Щоб не відбувалося скорочення чисельності населення країни за рахунок природного чинника, сто жінок повинні народжувати 210-220 дітей. У нас під час війни сто жінок народжують 90 дітей. Це мало. В той же час у Південній Кореї в мирний час 100 жінок народжують 70 дітей. В Китаї сто жінок народжують 100 дітей. Тобто це цілком співставно з тим, як народжують в Україні під час війни. В Італії, Японії сто жінок народжують 120 дітей. Тобто, у багатьох країнах смертність переважає народжуваність. Тобто, ми перебуваємо в групі країн із найнижчою народжуваністю.
В Україні розроблена стратегія демографічного розвитку, але вона більше спрямована на міграційні процеси, ніж на процеси народжуваності та смертності. Наскільки така стратегія ефективна під час війни, сказати важко, але добре, що бодай такий документ є. Після закінчення війни потрібно створювати умови для збільшення народжуваності та реалізації репродуктивних настанов, які є у населення. До повномасштабного вторгнення українська родина була націлена на дводітну сім’ю. Зараз ми бачимо, що працює модель однодітної сім’ї.
Крім того, повинна бути політика збільшення тривалості життя. Це наш ресурс. Люди живуть довше, відповідно підвищується пенсійний вік. Це відбувається в усіх країнах. Питання адаптації країни до умов старіння населення. Залучення населення поважного віку до певних робіт не обов’язково на 8 годин. Після війни буде багато людей з інвалідністю. Для них також потрібно готувати соціальну інфраструктуру і щоб бізнес також був налаштований залучати цих людей до роботи.
