Розкажіть, як ви як новий керівник плануєте змінювати, реформувати ВРУ, яка по суті є консервативною?
– Як ви знаєте, реформа, де б вона не відбувалася, це завжди нелегкий емоційний процес, який має як своїх прихильників, так і тих, хто не бажає виходити з норм і правил, які прижилися, і були прийняті, наприклад, останні 29 років. Так званий турборежим, який стосується законотворчої діяльності ВРУ, зараз є і в Апараті парламенту. Ми розуміємо завдання, які стоять зараз перед нами, Апарат повинен бути повністю переформатований. Ті сталі традиції і люди, які працюють в Апараті і виконують свої функціональні обов’язки на належному рівні, надають нам посильну допомогу і говорять про необхідність реформування. На сьогоднішній день ми тісно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами, є програма розвитку ООН, яка фінансується за рахунок Європейського Союзу, зустрічаємося двічі-тричі на тиждень і говоримо про реформу Апарату та його структури. Також вже проводиться функціональний аудит, ЄС з ПРОООН оголосили тендер щодо проведення цього аудиту, який виграла Вестмінстерська фундація. Він проводиться міжнародними експертами із залученням українських для того, щоб європейці подивилися своїм оком, поділилися своїм досвідом, надали пропозиції щодо реформування.
У співпраці з ЄС та ПРООН створено Офіс парламентської реформи. Скільки часу він вже діє та які ключові напрями роботи?
– У 2016 році працювала місія Пета Кокса щодо оцінювання роботи як Верховної Ради, так і Апарату, в рамках якої були напрацьовані і надані рекомендації. 15 лютого 2019 року розпорядження голови ВРУ було констатовано необхідність функціонування Офісу парламентської реформи і одним з ключових питань, якими він має опікуватися і він це робить, є інституційний розвиток і розбудова спроможності саме Апарату ВРУ. Є пропозиції утворення нових підрозділів, об’єднання наших медіа підрозділів. Ми готуємо сюрприз для представників ЗМІ і працюємо над утворенням нового прес-центру, який буде відповідати сучасним викликам. Думаю, протягом 2-3 місяців це буде зроблено. Також будуть утворені нові підрозділи, йдеться про тренінговий центр, який перш за все готуватиме помічників народних депутатів, працівників Апарату та самих депутатів.
Ви говорите про відкриття нового прес-хабу. Чи означає це, що будуть закриті інші приміщення для журналістів у Верховній Раді? Я маю на увазі доступ в кулуари, на другий та третій поверхи…
– На третьому поверсі буде відкритий прес-центр, тому нічого закритого не буде.
А до кулуарів буде доступ?
– Так. Ми хочемо налагодити плідну співпрацю зі ЗМІ і дуже складно працювати в питаннях акредитації. Хочемо зібрати чи громадську, чи експертну раду, й також говорили з ПРООН про те, що при ВРУ необхідно створити таку раду. Їхня думка, що це має бути експертна рада з представників засобів масової інформації, з якими ми будемо працювати в тісній співпраці, зокрема, й щодо питань акредитації.
Щодо планів створити таку раду: хто туди увійде з представників медіа?
– Ми плануємо надіслати запрошення в Національну спілку журналістів, Інститут масової інформації, медіаекспертам, медіаюристам і також будемо запрошувати всіх бажаючих представників ЗМІ, проведемо круглий стіл. Я хочу, щоб ми разом дійшли до спільної думки щодо кількості акредитованих журналістів, які можуть працювати у парламенті. Як варіант ми говорили про рейтинг топ-каналів, про рейтинг інтернет-ЗМІ та друкованих ЗМІ, про регіональну пресу.
ФОТО: Українське радіо
Зараз напрацьовується законопроєкт "Про парламентську службу". Що він власне передбачає та на якому етапі знаходиться?
– Цей проєкт був однією з рекомендації місії Пета Кокса. Зараз ми готові до засідання комітету, де буде обговорено законопроєкт, і сподіваюсь, що незабаром в першому читанні проєкт буде винесено в сесійну залу та підтримано народними депутатами.
Розкажіть, будь ласка, ще про технічне переоснащення ВРУ та Апарату. Що вже зроблено, закуплено, як технічно оновлюється Верховна Рада?
– Ми готові до діджиталізації і зараз тестуємо всі системи щодо необхідності. Хочу повідомити, що є законопроєкт і електронний документообіг працює як всередині парламенту, так і співпрацюємо, зокрема, з Кабінетом Міністрів України. Щодо паперових носіїв, то раніше ВРУ використовувала до 30 тонн паперу на рік, зараз цей показник зменшується і ми самі за те, аби пришвидшити діджиталізацію, бо це час, кошти, людські ресурси.
Верховна Рада вже закупила лептопи марки Lenovo і я сподіваюсь, що найближчим часом ми повністю перейдемо на електронний документообіг як щодо законопроєктів, так і всієї документації, яка є. Народні обранці, їхні помічники, представники Апарату ВРУ походять відповідне навчання з цифрової грамотності, а також вже понад 100 депутатів отримали лептопи.
Скільки на це витрачено коштів?
– Всього закуплено 528 лептопів, роздрібна ціна близько 30 тисяч гривень, Верховна Рада закупила за 26 тисяч 130 гривень.
Продовжуючи тему технічного обладнання парламенту, чимало експертів говорить, що система "Рада-3" вже застаріла. Чи може ВРУ найближчим часом поставити систему "Рада-4" і використовувати біометричні дані?
– Це перше завдання, яке ставить голова ВРУ перед нами, звісно, після реформування Апарату і переходу на електронний документообіг. Ми провели зустріч з послом ЄС в Україні і він запевнив нас, що щонайменше спробує залучити європейських експертів для аудиту системи і можливості фінансування. Вони самі будуть як закуповувати, так і встановлювати нову систему, яка унеможливить не персональне голосування. Ми вже написали листа і, я сподіваюсь, що за найближчі 2-3 місяці це питання також буде вирішене, будемо розуміти, як ми рухатимемось в цьому напрямку.
Що стосується зарплатного питання, яке зараз дискутується в суспільстві. Дмитро Разумков заперечив інформацію, яка з’явилась у ЗМІ щодо збільшення з 2020 року народним депутатам заробітної плати до 100 та 150 тисяч гривень на місяць. Внесіть, будь ласка, більше ясності, яка на сьогодні зарплата в народного депутата?
– Посадовий оклад народного депутата у відповідності до діючого законодавства починається від 19 тисяч 210 гривень і закінчується головою ВРУ в сумі 23 тисячі 52 гривні. Також може бути надбавка за інтенсивність. Є також додаткові надбавки, які можуть бути, за науковий ступінь, вчене чи почесне звання, але це невеликі відсотки. Ні в якому разі не можна говорити, що зарплата народного депутата складає сьогодні 150 або більше тисяч. Також ні в якому разі не можна говорити, що народні депутати чи працівники Апарату отримали премії в сумах понад 150 тисяч, такого не було.
А як ви вважаєте, яка має бути зарплата у людей, які мають працювати в інтересах держави?
– Залежно від посади, корупційних ризиків. Якщо ми говоримо про топ-чиновників, треба враховувати ситуацію, яка є в країні, враховувати ту заробітну плату, яку отримує вчитель, пенсії, всі соціальні виплати, які є в державі, але для того, щоб був надійний топ-чиновник, який жодним чином не буде думати про корупційні ризики, його плата повинна відповідати рівню й обсягу роботи, а також виконання завдань.
*за словами В'ячеслава Штучного, говорячи про те, що у парламенті та Апараті ВРУ ніхто не мав понад 150 тисяч гривень премій, він обмовився. Чиновник мав на увазі, що ані народні обранці, ані працівники Апарату Верховної Ради не отримували по 150 тисяч гривень премій.
ФОТО: Українське радіо
