Ілюстративне фото: dev.ua
"Обмеження стосуються тільки переказу з картки на картку або з рахунку на рахунок"
Українські банки підписали меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Чому саме зараз виникла в цьому необхідність і чи всі банки долучилися до нього?
Взагалі-то питання вирішення проблеми з дроп-схемами "на вустах" вже десь останніх пів року. І підписання меморандуму – це черговий крок у боротьбі з неправомірним використанням платіжних карток, платіжних рахунків, шахраями і особами, які "відмивають" кошти або ухиляються від сплати податків. Тобто це не пересічні громадяни.
Хто такі дропери, дроп-схеми, або "мули", як їх ще називають? Їхня історія походить з наступного. Є певний "горе-бізнесмен", який, наприклад, в інтернеті або в якихось Telegram-каналах, пропонує легкий заробіток людям, які інколи не розуміють, чим це потім може обернутися. Він пропонує відкрити в банку або в якійсь фінансовій установі платіжну картку, віддати йому цю картку і доступ до неї, і заплатити за це, умовно, 200, 500 чи 5 тисяч грн. Я не готовий зараз сказати, які суми за це платять. Людина дивиться, а чому б ні, я ж нічого поганого ніби не роблю і передає таку картку. А цей "горе-бізнесмен" робить це не з однією людиною, а з тисячами і навіть з десятками тисяч людей. Збирає 10 тисяч карток і починає через ці картки проганяти мільйонні суми, роздроблюючи їх. І таким чином під егідою таких операцій, приховуючись під звичні ніби перекази коштів з картки на картку, надаються послуги з ухилення від сплати податків для певних підприємств, дроблення сум, використання нелегальної в Україні криптовалюти або віртуальних активів. А також, і це підтверджують правоохоронні органи, через ці схеми Російська Федерація теж здійснює оплату за послуги, наприклад, підпалу автівок чи наведення дронів. Щоб оплатити їм за ці горе-послуги, які потім падають всім нам на голови, використовуються ці інструменти. Для чого? Щоб приховати сутність платежу. Звичайно, що банківські працівники, Асоціація українських банків, Національний банк і інші органи, це бачать трохи глибше, ніж споживачі. І коли ми побачили, що це набуває певного масштабу, ми почали аналізувати, які можуть бути застосовані обмеження, які в першу чергу не вплинули б на звичайне повсякденне життя і використання платіжної картки чи свого рахунку пересічним громадянином України, але не дозволили б або як мінімум максимально ускладнили б далі використання платіжної інфраструктури, карток оцими дроп-схемами, "мулами" і дроперами. Під час дискусії в нас було багато різних варіацій. Але ми домовилися і зійшлися на такій позиції, що 01.02.2025 року обмеження буде 150 тис грн на вихідні перекази, а з 01.06 – ця сума буде знижена до 100 тис грн.
І тепер я хочу звернути увагу на дуже важливий момент, в якому є потреба додаткового роз'яснення. Коли ви отримуєте зарплату або дохід від підприємницької діяльності на свою картку, на свій рахунок, то оплата товарів в магазині, оплата послуг будь-де (в перукарні, похід в кіно, в театр, купівля товарів в інтернеті), всі ці операції не підпадають ні під які ліміти. Умовно, ви заробляєте 300 тис грн в місяць і всі ці гроші ви можете повністю використати на будь-які витрати, пов'язані з оплатою товарів чи послуг. Обмеження, про які ми сьогодні говоримо, стосуються тільки переказу з картки на картку або з рахунку на рахунок. Волонтерська діяльність виключена з цих обмежень зовсім. Наприклад, у ПриватБанку є послуга "конверт", а в Монобанку – "банка". Всі ці волонтерські збори не потраплятимуть під жодні обмеження. Ми це врахували. Ми знаємо, в якій ми державі живемо, і такий унікальний український феномен горизонтальної співпраці під жодні обмеження не потрапить.
"Високоризикових клієнтів у банках зазвичай менше 1%"
Хто такі клієнти з високим рівнем ризику? Як їх визначатимуть?
У різних банках по-різному, але зазвичай це 0,5% - 0,9% від всієї кількості в різних банках. Що це за люди? Є три іноземні країни, які є в списку FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей – ред.). Це Північна Корея, М'янма та Іран. Громадяни таких країн, якщо вони мають відкритий рахунок в українському банку, будуть зазначені як клієнти з високим ризиком. Далі. Якщо клієнт, українець відкрив рахунок в банку і, наприклад, здійснював якийсь платіж і банк уточнив у нього, а куди ви перераховували кошти? І клієнт каже: "Я перерахував ці кошти для купівлі криптовалюти". Криптовалюта в Україні поза легальною площиною, такий клієнт потрапить в зону високого ризику. Взагалі-то в кожного банку є свої параметри визначення високоризикових клієнтів, але це супер маленька частка від загальної кількості клієнтів, яка є в банку. Як правило, це менше 1%. 99,5% клієнтів – це клієнти, які мають встановлений або середній рівень ризику, або низький.
"Є можливість підняти ліміт"
Слухачка пише: "Мій чоловік воює, зарплату переказує мені на картку, іноді буває і більше 100 тисяч".
Дуже гарне запитання і я хочу сказати певний комплімент в сторону колег-банкірів, які брали участь в наших робочих нарадах. Ми це теж врахували. Ми не кажемо – військовослужбовець чи просто якийсь працівник, в якого велика зарплата. Але військовослужбовці – це якраз яскравий приклад, бо людина не може ні зняти кошти в банкоматі, ні передати їх. Тобто, як правило, це відбувається переказом. Для таких випадків є можливість підняти ліміт. Умовно кажучи, військовослужбовець чи будь-яка особа отримала 200 тис грн за місяць і всі 200 тисяч одним платежем їй треба переказати своїй родині чи дружині. Банк може запитати. По-перше, до речі, в банківському секторі є такий принцип KYC – "знай свого клієнта". Банки і так зараз знають кожного свого клієнта, скільки поступає йому на рахунок коштів і від чого. І коли ці кошти отримані від "білої" зарплати, від підприємницької діяльності, з якої сплачені податки, то ліміт піднімається відповідно до тих доходів, які ви отримуєте. І, до речі, якщо банк просить надати підтверджуючий документ, що ви отримали ці кошти легальним способом, то є і довідка з "Дії" ОК-5, ОК-7, і витяг-копія про отримання доходів. Може бути договір купівлі-продажу. Ми теж це передбачили. Тобто ти докладаєш цей документ і цей ліміт піднімається, бо ці кошти зароблені легальним способом, сплачені податки. І ти можеш робити з ними абсолютно все, що хочеш.
Андрій Дубас. Фото: facebook/auborgua
Банківська таємниця і персональні дані
"Зимова єПідтримка". Є звинувачення банками один одного щодо обробки персональних даних клієнтів-учасників. Які дані вони все ж таки можуть збирати і чи зміниться позиція ПриватБанку?
Якщо говорити про розкриття банківської таємниці або персональних даних, то я тут попробую сказати доволі поверхнево. По-перше, коли ми відкриваємо, наприклад, рахунок в банку чи в якійсь фінансовій установі для використання мобільного додатку або картки, ми погоджуємося на можливість передачі даних. Наприклад, коли беремо якийсь кредит, ми передаємо дані в Бюро кредитних історій. І спочатку в нас теж були певні побоювання, як ці дані будуть використовуватися. А ми живемо з цим Бюро кредитних історій вже близько 20 років і бачимо від цього тільки позитивний ефект. Тому що ті люди, наприклад, які взяли кредит і через якісь свої переконання вирішили його не гасити, то інші учасники ринку будуть розуміти, що такій людині не варто довіряти, не можна видавати якийсь новий кредит. У даному випадку, якщо державна підтримка надається громадянам, то звичайно, що може бути потреба в певних цілях для використання цих коштів. Я тут не буду захищати підхід того чи іншого банку, чи підхід держави щодо можливості і на що саме витратити цю "Зимову єПідтримку". Але, давайте будемо відверті – якщо така ініціатива є, то напевно логічно, що є певні правила або можливості, як це використати. Наприклад, я також зробив запит на отримання цих коштів і з великим задоволенням перерахую їх на потреби Збройних сил України.
"Це буде тільки позитив для української економіки"
Платіжний сервіс EasyPay припинив надавати послугу "повернення грошей" для абонентів Vodafone і Lifecell після того, як українці почали переводити отриману від держави тисячу гривень "Зимової єПідтримки" у готівку. Чому склалася така ситуація і як банк можуть виправити цю вразливість?
Звичайно, що кожен хоче витратити кошти, які отримав як додаткову якусь підтримку, на ті потреби, які хоче. Але не завжди є можливість це зробити або в легальній площині, або це якісь суб'єкти, де не до кінця розвинута платіжна інфраструктура і людині потрібно було ці кошти отримати готівкою і витрати їх в якомусь сільському магазині. Такі варіанти можуть бути, але давайте глянемо на це з іншого боку. Я вважаю, це моя персональна точка зору, що якщо ця сума коштів буде використана на українську економіку, в українських магазинах на купівлю якихось українських товарів, то це буде тільки позитив для української економіки і додаткові надходження в державний бюджет. А сплачені податки від підприємницької діяльності чи від купівлі якихось товари сьогодні всі використовуються на потреби Збройних сил України.
"Нам конче потрібно, щоб економіка виходила з тіні"
Якщо людина працює як фрілансер. Яким чином їй виходити з ситуації, коли будуть обмеження на переведення грошей?
Якщо людина працює як фрілансер, то давайте погодимося, що ця людина, напевно, мала би мати відкритий ФОП 2-ї чи 3-ї групи. Я би не хотів, щоб ця людина не мала відкритого ФОПу, тому що я громадянин України, держави, що воює і ви теж. І нам сьогодні конче потрібно, щоб максимально економіка виходила з тіні, тому що податки витрачаються на оборону. Сьогодні, до речі, податкова система в Україні для ФОПів є, напевно, однією з найлояльніших в Європі. Тому 5% чи кілька тисяч гривень, які сплачуються в місяць від ФОП-діяльності, це дуже вигідно. Тож, якщо цей фрілансер оформлений як ФОП, йому на рахунок поступили кошти за якісь послуги, він сплатив з них 5% податку, то решта грошей в нього залишилися на картці і він може витратити їх на будь-які потреби, в тому числі однією сумою перекинути їх своїй дружині чи батькам. В такому випадку нема чого хвилюватися.
