Ілюстративне фото: facebook/uadsst
"У 2022-му до війська прийшли мотивовані люди, які дуже швидко вчилися"
Вітаємо з Днем Збройних сил України. Хотіли б почати з чисельності нашого війська. Чи вдається зберегти якість, вишкіл і бойову міць з таким збільшенням ЗСУ, як зараз?
Дуже важко відповідати на це питання з позиції молодшого сержанта. Але ми всі знаємо історію, як це сталося в 22-му році. Велика кількість добровольців, людей, які прийшли з самого ранку у військкомати, що значно збільшило кількість війська. Це були мотивовані люди, які хотіли захищати свою країну, які дуже швидко вчилися. Тому можна сказати, що ми дійсно були досить ефективними і професіоналізм не втрачався. З часом ситуація почала змінюватися. Дуже багато людей вказують, по-перше, на те, що знижується якість людей, які мобілізовані. З іншого боку, існує проблема підготовки особового складу. Та сама БЗВП (базова загальновійськова підготовка), про яку я дуже часто говорю, це інша проблема, яка не сприяє підвищенню якості загалом особового складу.
"Наші Збройні сили поступово стають кращими"
Одним зі здобутків нашої армії є те, що військовослужбовці дедалі більше розуміються на своїх правах, знають, принаймні, куди звертатися, якщо виникають проблеми. Наскільки сьогодні вирішені проблеми взаємодії військових всередині армії і які найпоширеніші правопорушення вам відомі?
Я взагалі хочу сказати, що є така дихотомія гарних і хороших речей, які стаються в армії. І дійсно можна сказати, що наша армія, Збройні сили, загалом системи всередині поступово розвиваються, стають кращими. Ми бачимо запровадження електронних рапортів, певне зменшення паперового обігу в армії. Звісно, це тільки початок, тому що зараз це все залишається на критично високому рівні, але хоча б якісь порухи є. Окрім того, зараз буде розвиватися реформа ВЛК. Тобто з 22-го року і по сьогодні збільшилася компонента якраз цивільних людей, які насправді додали армії трохи додаткового віяння, чогось прогресивного. Сама по собі армія – це дуже закритий інститут і, на жаль, він максимально довго, заскорузло і повільно змінюється. Тому що це, по-перше, чітка ієрархічна система, де є чітка вертикаль. І там десятки років кадрового відбору не сприяли тому, щоб туди потрапили найкращі. На жаль. Про це теж треба говорити, і це один з мінусів. Але в 22-му році дуже велика кількість цивільних потрапили до армії, вони закривали й важливі посади, що значно прискорило рух в середині армії до чогось кращого. Звісно, є й негативні процеси, коли молоді офіцери, мобілізовані офіцери, є дуже не фаховими і з часом їх система "перемелює" в плані певних корпоративних правил. Але рухаємося.
У соцмережах нерідко можна зустріти дописи військовослужбовців, які донедавна були цивільними, про те, що їм командування забороняє публікувати якісь особливі пости. Очевидно це пов'язано якраз з закритістю інституту і з тим, що ми у стані війни. Вам особисто довелося пройти через ці жорна?
Я вже мобілізований 2,5 роки і можу сказати, що дуже часто вже перестаєш мислити категорією цивільного і думаєш, чим ти будеш займатися, коли повернешся після війни додому. Тобто сприймаєш себе все більше і більше військовим. Але дуже добре, що коли ти приходиш до армії не в молодому віці, в тебе є попередній бекграунд, який вже неможливо просто в тебе забрати. Ти менше сприймаєш якихось неадекватних наказів, менше сприймаєш абсолютно непотрібної роботи, ти аналізуєш накази і те, що тобі говорять. Це дуже важливо. А "перегиби" на місцях є. І дуже часто не вистачає попереднього аналізу.
.jpg)
Андрій Кулібаба. Фото: facebook/AndriiKulibaba
Управління захисту військових і військовий омбудсмен
У Міноборони створене Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Коли і як можна буде оцінити його роботу і що для вас буде позитивним результатом такої роботи?
Я взагалі дуже радий, що таке Управління створене. Я навіть особисто, коли воно тільки створювалося, думав над тим, щоб, можливо, туди потрапити, з огляду на мій бекграунд у правозахисних організаціях. Це дуже правильна ідея. По-перше, в армії, що воює, в армії з такою чисельністю військ, як у нас, перегини на місцях та порушення будуть 100%. Бо це просто велика система, де неможливо, щоб цього не ставалося. І необхідний захист для військових. Це однозначно. Конкретно дане Управління вже зараз проявило себе досить добре. Його діяльність не є такою публічною, на жаль. На мою думку, це має бути 100%, бо успішні кейси публічності захисту військових роблять так, щоб військові надалі зверталися ще більше до них за захистом своїх прав. Станом на жовтень була інформація про 900, здається, успішних кейсів захисту військових, розгляду їхніх звернень. Були виїзні розслідування. Тому я вважаю, що це точно краще, ніж коли ця ситуація вирішувалась на місцях.
Зараз міністром оборони уже декларується, що після цього Управління буде створюватися військовий омбудсмен, що, на мою думку, взагалі буде неймовірно крутим продовженням розвитку ідеї щодо захисту військових. Спостерігаю за цим. Як тільки законопроєкт буде поданий до Верховної Ради, буду ознайомлюватися. Бо все-таки в армії, де є 1 мільйон людей, велика кількість різних військових, є велика кількість ексцесів на місцях, велика кількість проблем з командирами, з забезпеченням. Тому це критично необхідно для того, щоб система в собі не застрягала і рухалась. А такі контролюючі органи, як дане Управління, а в майбутньому омбудсмен, зможуть допомагати нашій армії розвиватися. Щоб цей інститут, ця велика махіна рухалася і ставала більш сучасною, більш людяною.
Публічні кейси є "дією останньої надії"
Наскільки, на вашу думку, публічне висвітлення проблеми сприяє тому, що проблема зрештою розв'язується?
У зв'язку з тим, що внутрішні механізми ще досі не досконалі і погано працюють, на жаль, публічні кейси є "дією останньої надії". На жаль, вони дуже часто вимушені, бо безпосередні керівники, командири, безпосередні командири можуть ігнорувати ці факти. Наразі це Управління не є надто чисельним, тому воно також може опускати деякі кейси. Або ж вони можуть просто губитися через те, що як на мене, не ідеально побудована система взаємодії з головним бенефіціаром цього Управління. По-перше, поки що надто мало солдатів і військових знають, коли їхні права порушуються, на жаль. А по-друге, компонента взаємодії теж дещо порушена, бо люди недостатньо знають про те, коли їхні права порушуються і важливо ще правильно донести, сформулювати свою проблему.
"Цифровізація вносить порядок"
Наскільки цифровізація армії може оптимізувати всі ці процеси у війську?
Це однозначно буде оптимізація. По-перше, зараз є проблема збереження даних, взагалі ведення обліку. Цифровізація вносить порядок у всі ці речі. Звісно, зараз ми стикаємося з тим, що відбувається перенесення інформації. І дійсно є велика кількість випадків, той же "Резерв+", коли дані дуже багатьох військових досі нормально не підтягуються з їхніх військкоматів. І це базова проблема саме ТЦК, які не здатні на той момент і зараз дуже часто адекватно вести цю інформацію. Один мій знайомий служить уже 2 роки, а не може зайти в "Армія+" через те, що його військкомат не надав необхідної інформації для цього.
І що з цим робити?
Це проблема зростання, якщо ми говоримо про цифровізацію. Бо саме ці бази даних будуть поступово наповнюватися, прогалини виправлятися і далі ця система вже не буде повертатися до цього паперового носія, який дуже часто втрачався. Звісно, база даних може десь зберігатися, але загалом цифровізація виправляє дуже багато речей, на які десятки років ніхто не звертав увагу.
"Механізм почав працювати"
У військових з'явилася можливість перевестися з однієї частини до іншої через "Армія+". Наскільки цей процес запустився і військовослужбовці користуються цією опцією?
Відразу хочу сказати, що запропоноване рішення є половинчатим і продиктоване тим, що необхідно задовільнити декілька запитів. Відразу треба зберегти контрольованість, керованість і зрозуміти, чи не підуть солдати цілими ротами до інших підрозділів. А друге – це задовільнити бажання солдата на те, щоб було здійснено переведення. І ми знаємо, що з цим є певні нюанси, тому що я вже неодноразово стикався з повідомленнями про те, що командири не підтверджують переведення, блокується на інших рівнях, або деякі командири роблять так, коли солдати переводяться не в ту частину. На жаль, такі випадки є теж. Але загалом цей механізм почав працювати. Завжди з чогось треба починати. І в даному випадку, коли стається якась проблема, солдати звертаються, йде виправлення. Тобто ексцес виконавця на рівні безпосередніх командирів дуже часто виправляється. І навіть на такому рівні, як зараз, це вже велике покращення.
"Можливість переведення сприятиме тому, щоб СЗЧ зменшувалося"
СЗЧ і добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертирував. На вашу думку, чи достатньо цього вікна до 1 січня і чи допоможе вирішити бодай якусь частину проблем ця "амністія"?
Перше. Вікна по часу достатньо. Проблема в СЗЧ в іншому. Проблеми СЗЧ виходять, по-перше, з того, що з людьми не була проведена відповідна робота з точки зору патріотичного виховання, можливо моральної роботи. Я знаю велику кількість військових частин, бригад, які окремо виділили для себе це як напрямок роботи з людьми, які відмовляються, в тому числі, які хочуть піти в СЗЧ. І там на рівні бригад здійснюється така морально-психологічна робота. По-друге – є проблема з підготовкою. Я вже казав, що дуже часто люди, які стикаються з БЗВП, бачать проблеми підготовки, бачать в якому стані вони з їхньою навченістю відправляються до інших бригад. Це теж проблема. І третє – це проблема командирів, я вже про це казав, яка плавно переходить в проблему з переведеннями, яка зараз вирішується. От сукупність цих 4 проблем дуже часто вели до того, що кількість СЗЧ збільшувалась. Можна сказати, що люди йдуть в СЗЧ з різних причин, але базово ці 4 речі значно впливали на кількість саме СЗЧ. І якраз можливість переведення сприятиме тому, щоб СЗЧ зменшувалося. Тому що солдати бачитимуть можливість перевестися, наприклад, до іншого командира, до іншої частини, де вони вбачають, що там буде здійснюватися управління ними, як військовими, ефективніше. І ми вже знаємо, що дуже багато бригад, які є досить сучасними і гарними з точки зору рекрутингу, прямо комунікують про те, що вони приймають людей, які пішли в СЗЧ.
"В армії є проблема об'єктивного контролю"
Якщо з певної частини йдуть люди, написана купа рапортів про переведення. По відношенню до керівництва цієї частини хтось може вжити якихось заходів, щоб хоча б розібратися, що відбувається?
Вжити заходи можна. Як на мене, треба покращувати менеджмент процесів. В армії є проблема об'єктивного контролю. Наша армія не відсіє людей з поганими якостями і реальні механізми це робити зараз відсутні. Тобто немає нормально процесу пониження, переведення. Дуже часто люди, які неефективні на своїх посадах, йдуть вище або на аналогічну за званням посаду на тому місці, де вони будуть менш шкідливі. Як ми розуміємо, в час війни менш шкідливе місце – це дуже умовна річ, тому що переведення бойового офіцера чи людини, яка займалася однією важливою роботою у штабі, наприклад, на паливно-мастильні матеріали, на логістику чи на забезпечення харчами, це не менш шкідливо. Бо людина і там також виконує свою роботу неефективно. Тобто тут питання взагалі до роботи з кадрами.
