Ілюстративне фото: vechirniy.kyiv.ua
Військові облігації – це ОВДП для фінансування військових потреб
Народний депутат Данило Гетманцев пропонує зобов’язати українців купувати військові облігації. Але давайте нагадаємо, що таке державні облігації, навіщо держава їх випускає і заохочує купувати?
Військові облігації – по суті звичайні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Просто під час війни їх назвали військовими, щоб було розуміння, що це фінансування військових потреб. Їх особливість в тому, що так само, як і податкові надходження, український уряд може витрачати гроші від розміщення військових облігації на будь-які цілі, зокрема військові, оборонні. Бо щодо використання коштів від окремих наших міжнародних партнерів є обмеження – витрачати їх на військові цілі не можна. Тому, наприклад, зараз, коли кінець року і потрібно фінансувати багато оборонних закупівель, обсяги розміщення військових облігацій збільшуються. А по суті ця облігація працює як будь-яке державне запозичення.
Відсотки за ОВДП не обкладаються ПДФО і військовим збором
Якщо простою мовою, то по суті це означає дати державі в позику?
Так, це дати державі в позику. І протягом останніх 2 років суттєво спростилася купівля облігації для громадян. Раніше це була дуже велика морока і досить дорога, тому що потрібно було звертатися до спеціалізованих торговців цінними паперами, які брали суттєву комісію. А чому загалом фізичні особи, громадяни мають думати про купівлю військових облігацій, крім того, що це хороший патріотичний спосіб заощаджень, це те, що відсотки за будь-якими державними ОВДП не обкладаються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, на відміну від відсотків за банківськими депозитами. Тому, якщо навіть є однакова відсоткова ставка за державними облігаціями і за банківським депозитом, то приблизно на чверть ви отримуєте більше від розміщення своїх грошей в державні облігації. І основним бар'єром протягом тривалого часу була ця складність. Але по-перше, з'явилася можливість купувати через "Дію", де фактично є зв'язка з кількома торговцями цінними паперами. Також найбільші українські банки, зокрема "ПриватБанк", "Сенс Банк" зробили досить зручні механізми для купівлі облігацій. Причому особливість із цими облігаціями в тому, що ці банки фактично працюють як торговці й у них можна купити облігації, які погашаються державою за 20 днів, за 2-3 місяці. А загалом, якщо подивитися на облігації, які можна купувати з довшим терміном розміщення коштів, ніж тиждень, то ставки є суттєво позитивними в реальному вимірі. Що це означає? Ми зараз виходимо з прогнозу Національного банку, що на піку інфляція на початку наступного року в річному вимірі досягне близько 10%. Тобто, фактично все, що даватиме в гривні дохід понад 10%, після стягнення податків, убезпечує заощадження від інфляції. А якщо подивитися на державні облігації, навіть із терміном розміщення на 3 місяці (а чим довше, тим більші ставки), то там цей діапазон 13-16%.
Є 2 варіанти – збільшити податки або запозичити
Давайте тепер про ініціативу пана Гетманцева щодо обов'язковості купівлі військових облігацій. Наскільки вона доречна на тлі тих процесів, які відбуваються у країні, що воює?
Насправді, щодо будь-якої ініціативи треба насамперед думати, яку проблему вона хоче вирішити. Загалом є 2 способи залучити більше грошей від громадян на фінансування війни – це або збільшити податки (забрати гроші, умовно, з кінцями), або їх запозичити. І запозичити їх можна або під ринкову ставку, що по суті відбувається зараз. Або, якщо держава чітко розуміє, що їй гроші потрібні тут і зараз, і дуже багато, але потім війна закінчиться і в осяжній перспективі не відновиться, то тоді можна навіть зробити такий інструмент, як пропонує Данило Гетманцев. На якийсь час зібрати навіть під ринкову ставку просто багато грошей, закупити купу зброї і "повбивати всіх ворогів".
А з яких джерел держава потім буде виплачувати ці відсотки?
У тому-то й справа. Якщо ми говоримо про чесну взаємодію між державою і громадянами, і виключаємо ситуацію, коли потім буде масштабний друк грошей і знецінення тих доходів, на які люди розраховували, то ця чесна поведінка має виходити з того, що це є дуже короткий момент, коли тут потрібні гроші. А якщо ми виходимо з того, що це не так (а з війною Росії проти України це з великою ймовірністю не так), то тоді може бути варіант, коли це є такий напів податок і свідомо пропонується менша ставка, ніж на ринку. По суті, це частково податок на кошти, які отримують громадяни. Я, чесно кажучи, сумніваюся, що потрібно так ускладнювати. Тобто, якщо, наприклад, ми очікуємо, що із ворогом нам доведеться жити ще довго, то можливо краще все-таки ставити питання просто збільшення податку. І якщо ситуація покращиться, то цей податок можна буде скасувати.
Але я хотів ще звернути увагу, що ще можна дивитися на ті заощадження громадян, які не залучені до фінансування війни і які можна залучити під відносно нижчу ставку. Мені здається, що ті запаси валюти, які є в людей, зокрема тієї валюти, яка немає зрозумілого для держави походження, яка була зароблена в тіньовому секторі, це міг би бути перший можливий варіант залучення додаткових грошей для фінансування війни. Тому що тут, по-перше, і відсоткова ставка може бути меншою. По-друге, для цих грошей можна було б зробити якийсь спеціальний полегшений механізм фінансового моніторингу. Тобто фактично дозволити легалізацію зароблених "у тіні" коштів, звісно, за винятком державних службовців, тих, хто підпадає під антикорупційне регулювання. А для людей, які просто працювали в приватному бізнесі й не сплачували всі податки, розміщувати під відносно меншу ставку, під кілька відсотків у валюті на якийсь визначений досить тривалий період, щоб це не використовувалося як механізм відмивання коштів. Наприклад, розміщувати на 5 років у подібні валютні облігації. Це я думаю, міг би бути непоганий варіант, тому що історично в Україні готівкової валюти є дуже багато.
Гліб Вишлінський. Фото: facebook/hlib.vyshlinsky
"Багато українців не мають уявлення, як зараз виглядає структура бюджетних видатків"
На що саме ці кошти будуть витрачатися? Вони йдуть в якісь окремий кошик, окремий спецфонд бюджету, чи це загальний бюджет, а звідти вже розподіляються і як ми бачимо, що можуть розподілятися трохи не туди?
Вони йдуть в загальний кошик, але на жаль, дуже багато громадян і навіть власників бізнесу не мають уявлення, як зараз виглядає структура бюджетних видатків. Якщо подивитися на видатки державного бюджету, то приблизно 2/3 – це безпека і оборона, тобто ЗСУ, інші військові формування, плюс Нацполіція і СБУ, де теж велика частина людей залучені до прямої відсічі російській агресії. Ще близько 15-20% – це соціальний захист, тобто, крім безпосередньо соціальних виплат, це і покриття дефіциту Пенсійного фонду. Тому таке уявлення, що держава збирає гроші, щоб витратити їх "на чиновників", зараз абсолютно не відповідає реальності.
Я мала на увазі дещо інше. Наприклад тисячу гривень, які роздають зараз усім без жодного фільтру, є потреба в людини, немає.
Це абсолютно погана ідея, я з вами абсолютно згоден. Просто потрібно порівнювати масштаб. Якщо, наприклад, на цю ідею буде витрачено суму, яка з урахуванням хитрого механізму добре, якщо сягне 10 млрд гривень, а насправді не сягне, а у нас загальний обсяг витрат лише на оборону в бюджеті наступного року понад 2 трлн гривень, то ви самі розумієте… Це поганий, не дуже добре продуманий піар, який і ефекту свого не досягне політичного, і насправді не матиме якогось критичного значення для економіки.
"Кращий механізм – підвищувати податки"
Але тут є ще такий момент, що по-перше, не всі люди у нас спроможні заощаджувати, частина живе від зарплати до зарплати, а по-друге, не всі працюють офіційно. Як із цим бути?
Саме тому я кажу, що насправді кращий механізм – це не морочитися з такими складними схемами, а просто підвищувати податки. І податок, який найкраще покриває тих, хто має тіньові доходи, це податок на додану вартість. Бо навіть, якщо умовно в тебе якась СТО, де ти за готівку ремонтуєш машини, то ти все одно свою машину заправляєш, купуєш пальне із ПДВ, продукти в супермаркеті купуєш із ПДВ, сплачуєш комуналку, де знову є ПДВ. Відповідно, цей податковий тягар рівномірно лягає на всіх громадян, незалежно від того, як вони отримують доходи, на відміну від, наприклад, підвищення ПДФО чи військового збору, який стягується винятково "із білих" зарплат.
"Ми не відчуваємо повною мірою економічного тягаря війни"
Тобто питання самого механізму щодо купівлі облігацій ще до кінця не опрацьоване?
Данило Олександрович дуже часто виходить з якимись провокативними ідеями для того, щоб просто стимулювати думання людей про дійсно складну ситуацію, в якій є Україна. Просто ми трохи звикли до того, що ми отримуємо близько 40 млрд доларів на рік міжнародної фінансової допомоги. Це еквівалент більш ніж 20% українського ВВП, це по суті покриття нашого дефіциту бюджету. І, відповідно, ми не відчуваємо повною мірою економічного тягаря війни. Ми відчуваємо людський, але не економічний тягар, який зовсім не порівняний з тим, що було в попередніх війнах, коли була і гіперінфляція, і картки, і різні способи, як держави намагалися фінансувати війну. У нас цього, на щастя, немає. Але ми маємо розуміти, що цей ризик є, особливо зі змінами в американській адміністрації. Якщо Дональд Трамп не закінчить нашу війну за 1 день на умовах, які нам сподобаються, і все затягнеться, то абсолютно реальним є сценарій, який потрібно розглядати: тієї бюджетної підтримки, яку ми отримували останніми роками, ми не матимемо. Відповідно, нам потрібно буде вишукувати внутрішні резерви.
"Це хороший спосіб фінансувати витрати держави і заробляти на цьому відсотки"
Якщо подивитися на портфель облігацій на 1 листопада 24-го року, то фізичні особи тримають на руках лише 4% усіх військових облігацій, банки – майже 47%, НБУ - 38%. Виходить, що частка громадян є дуже мізерною.
Так, але вона зростає.
Підсумовуючи, військові облігації – це корисна штука, можна слухачам радити їх купувати, але щодо обов'язковості – це сумнівна історія, так?
Так, ви абсолютно точно сформулювали. Я дійсно раджу всім, в кого є можливість, вкладати. Тим більше, що облігація коштує від 1 тис грн, якоїсь додаткової комісії при купівлі немає. І це хороший спосіб фінансувати витрати держави, особливо зараз, коли наприкінці року вони потрібні й заробляти на цьому відсотки, які перевищують інфляцію.
ГОЛОВА ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ, ЧЛЕН ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ МАЄ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ОЦІНОК В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО ВИКОНАВЧОГО ДИРЕКТОРА ЦЕНТРУ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ГЛІБА ВИШЛІНСЬКОГО СТОСОВНО ФІНАНСУВАННЯ ВИТРАТ ДЕРЖАВИ НА ОБОРОНУ
