Фото ілюстративне
Є певна прихильність до республіканців
Який може бути розклад сил в Палаті представників з огляду на ту підтримку, яку мають кандидати в президенти?
В багатьох саме зовнішньополітичних питаннях, питаннях оборони все залежить від Конгресу загалом і від уже різних палат надалі. Тому для нас це важливо. Якщо ми з вами порівнюємо вибори до Конгресу і вибори президентські, то тут, як на мене, є певна відмінність. Позаяк у виборах президентських ми спостерігаємо рівність в передчуттях, рівність у ймовірних голосах. Натомість в конгресових виборах ми помічаємо все ж таки трохи, але наявну перевагу республіканців і до Сенату, і до Палати представників. Ми можемо також помітити, що частина інших виборів, адже вибирають ще і на місцевих рівнях губернаторів штатів, суддів – там також є така певна прихильність до республіканців. Всеохоплююча картинка сформується, коли три гілки влади будуть балансувати між собою.
Якщо ми говоримо про загалом можливі сценарії і результати виборів до Палати представників. Якщо республіканці зберігають контроль над Палатою представників та отримують Сенат і Дональд Трамп стає президентом, то фактично він набуває чи не всієї повноти влади?
По суті так. Плюс зважте, що в нього ще і частина суддів Конституційного суду – це його протеже, які він призначив за попередньо свого терміну і на чому обурюються його опоненти. Тобто ми бачимо тут цілком почервонілу Америку, але, на відміну від Європи, червоний колір асоціюється з республіканцями. І ми бачимо тут таку дійсно республіканізацію. Але чи це буде конче зле для нас ? Я б не був таким гострим в цих зауваженнях. Адже є частина серед Республіканської партії представників, які не підтримують загалом візії президента Трампа. Є таке крило, як республіканці проти Трампа плюс частина дуже радикальних – їх не дуже багато. Це не буде, скажімо, цілковита антиукраїнська діяльність. Плюс слід зважити, що частина республіканців безпосередньо зосереджені на внутрішній політиці.
Якщо станеться так, що все ж таки Сенат залишиться за демократами і демократи зможуть збільшити своє представництво в Палаті представників, а Дональд Трамп стає президентом. Наскільки загалом Палата представників, загалом Конгрес має значення для подальших кроків президента?
Він має значення. Почнімо з вами із Сенату. Навіть якщо там буде перевага демократів – там буде віцепрезидент республіканець. А якщо, скажімо, буде паритет 50 на 50, то кінцевий голос буде саме за віцепрезидентом. Тобто тут важливо для республіканців, якщо вони перемагають і на президентських виборах, отримати рівність в Сенаті. Якщо лише республіканець в Білому домі, а на Капітолії в нас демократи, то тут варто зважити на те, що це будуть, передусім, такі, скажімо, гальмування внутрішньої політики. Зовнішня політика від цього не сильно похитнеться, принаймні щодо України.
Загальна ситуація нам стане вичерпно зрозумілою вже в середньому за тиждень-півтора
Як швидко рахуватимуть голоси, якщо ми з вами зараз концентруємося на Конгресі?
Все залежить, звісно, від штату, тому що в деяких штатах почнуть рахувати, щойно закриються виборчі дільниці. В деяких штатах піде перерахунок, якщо там буде певна відмінність відсоткова. Це залежить індивідуально від штату. Хотілося б сподіватися, що це не буде затягнутий процес що і в президентському, що і в конгресовому вимірах. В 2020 році фінально все стало відомо максимально за тиждень. На четвертий день оголосили офіційно президента, був перерахунок… Але загальна ситуація нам стане вичерпно зрозумілою вже в середньому за тиждень-півтора, коли всі питання щодо перерахунку або неточного голосування будуть з'ясовані і тоді ми побачимо всю картину політичну Сполучених Штатів і з однієї гілки влади, і з іншої, і на федеральному рівні.
Десь від близько 11 штатів залежить, яка буде більшість в Сенаті. Які з цих штатів ще могли б ви виокремити і де балотуються яскраві прихильники України?
Один зі штатів, який нам цікавий – це буде, передусім, Техас. В цьому штаті є частина представників негативного ставлення до України або, скажімо, не зовсім позитивного. То я би виділяв штат цей, як один з таких от потенційних. Якщо ми говоримо про штати з більшою прихильністю до України, то це будуть штати так званої блакитної стіни – це, передусім, східне узбережжя Сполучених Штатів, де більшість голосують за демократів. Це ті штати, де класично більш така ліберальна політика і вони готові підтримувати Україну. Це більш багаті штати, вони готові виділяти кошти зі своїх штатних скарбниць, назвемо це так, на підтримку України. Але поряд із тим є і серед демократів частина тих, хто не прихильний до України і вони можуть і не переобратися цього року. Але коаліція, яка сформується умовна вже згодом, може виступати за обмеження надання цієї допомоги незалежно від того, хто очолить навіть Білий дім. Адже передусім гроші виділяє саме Конгрес.
Не впадати в розпач, а спостерігати з тим, як розвернеться ситуація далі
Як пише Washington Post, з огляду на те, що республіканці мають високі шанси все ж таки повернути собі контроль над Сенатом, а результат президентських перегонів залишається і досі непередбачуваним, то є велика ймовірність, що Конгрес буде розділений навпіл між демократами та республіканцями. Чи поділяєте ви таку думку?
Я схильний погодитися. Зараз загалом ситуація в Сполучених Штатах розділена і в суспільстві, і в політикумі. Це і серед тих, хто бачить катастрофічну ситуацію, хто б не переміг на виборах, і серед тих, хто не відчуває певний спокій, якщо переможе їхній кандидат. Тобто суспільство сильно розпорошене і ми можемо це дійсно простежити в будь-чому останні декілька днів, тижнів, коли напруга просто зависає в повітрі.
Які напрямки в політиці і в економіці належать до компетенції Сенату, а які до Палати представників?
Це дві палати – одна верхня, одна нижня. З нижньої палати більшість рішень згодом подаються до верхньої і вже верхня палата вводить чи не вводить в рішення ті чи інші законопроєкти незалежно від того, чи це економічні, чи це політичні питання. Передусім внутрішня політика – це, здебільшого, Палата представників, адже представників невипадково обирають з економічних питань саме кожні два роки, тому що ситуація змінюється, і бюджети, які навіть ухвалюються – лише нещодавно почався новий фінансовий рік у США – часто стають фінальним поштовхом до зміни того чи іншого рішення на виборчій дільниці вже сьогодні.
Якщо ми змоделюємо ситуацію і буде ухвалене рішення про виділення Україні чергового пакету допомоги, яка відповідальність тут Сенату, яка безпосередньо Палати представників? Який алгоритм?
Я би спочатку подивився це трошки під іншим кутом, яка до того буде прив'язка самого президента, хто б не очолив Білий дім. Тому що тут президент же зрештою може заветувати будь-яке рішення на прикінцевому етапі. Вже якщо рішення підпише президент Байден в цьому році, воно не зміниться для України і ми отримаємо допомогу, яку ми очікуємо. Іноді лобістські рішення (а лобізм – це доволі поширене і нормальне явище в Сполучених Штатах) можуть безпосередньо одразу потрапляти до верхньої палати. Утім, наскільки нам треба, щоби лобістські рішення потрапляли одразу до верхньої палати, якщо це будуть рішення на користь України? Я б сказав – однозначно нам треба, але питання лобістського крила Сполучених Штатів проукраїнського зараз так само відкрите. Частина лобістів проукраїнських безпосередньо зараз зосередилася на президентських виборах, а лише частина продовжила працювати з представниками штатів, адже це для України доволі важливо. Частина лобістів і загалом рішень зараз ухвалюються одночасно в двох палатах і вони мають просто дійти спільного консенсусу.
Не треба нарікати, що виборець українського походження в США голосує за республіканців, які, здавалося б, є до нас неприязними. Вони просто голосують, тому що вони вже живуть в Сполучених Штатах, вони за Сполучені Штати. Частина тих, хто голосують за республіканців в незалежності від їхньої політики до України голосують задля їхньої політики для Америки. Це треба прийняти, що багато хто голосує і робить якісь рішення, поки їм це вигідно – це свій інтерес. І я би закликав українців так само, хто б не очолив зараз Сполучені Штати, все одно пам'ятати про те, що нам своє робити. Не впадати в розпач, а спостерігати за тим, як розвернеться ситуація далі, зокрема, як буде загалом політична риторика відрізнятися від дій.
