Фото: ua-energy.org
Газпром втратив 70-80% газового ринку ЄС
У 2022-2023 роках спостерігався спад імпорту російського газу в країни Європи. Чому цей спад не вдалося закріпити?
Це так. Але газового санаційного пакету на відміну від нафтового з боку ЄС і Заходу в цілому немає. Якщо нафтовий пакет був погоджений і прийнятий ЄС 30 травня 2022 року, то газовий пакет, на жаль, досі перебуває у фазі обговорення. Якщо у нафтовому пакеті був опір щодо його прийняття з боку Угорщини і Словаччини з огляду на нібито неможливість перейти на не російську нафту, то по газовому пакеті ситуація була дещо інакшою, хоча ті ж самі Угорщина і Словаччина завжди блокували його прийняття з боку ЄС. Та й Брюссель не поспішав приймати подібний пакет, але там знайшли вихід санкціонувати російський газ, не називаючи це санкціями. У 2019 році було прийняте рішення про зменшення використання викопних видів палива і газу зокрема. Оскільки Росія вдалася до агресії проти України, то зменшення імпорту газу передусім торкнулося російського газу. Росія сама обвалила європейський ринок газу. У 2021-2022 роках Газпром вдався до спеціальної газової операції, пов’язаної з поступовим скороченням постачання газу на європейський ринок з тим, щоби підняти ціну на газ. Це йому вдалося. Газпром хотів стимулювати європейців, передусім німців, до запуску Північного потоку-2. Вони припинили постачання газу через Польщу, через її недружню політику щодо Росії. Звісно, це підняло ціни на газ. Потім була епопея з турбінами Siemens, які раптом почали виходити з ладу на газокомпресорній станції, що також призвело до скорочення постачання газу до Німеччини. Ціни стрибнули кратно. Далі був підрив Північного потоку, відтак технічні можливості постачання російського газу до ЄС зазнали різкого скорочення. По суті Газпром втратив 70-80% газового ринку ЄС.
Газпром банкрут?
Банкрутом його не зроблять, хоча він вже рік існує в збитковому режимі. Це улюблена компанія Кремля і один з інструментів впливу на ЄС в минулому, тому загинути йому не дадуть. У 2021 році Газпром контролював 46,5% імпорту газу до ЄС. Зараз цей показник в 6 разів менший.
Газпром і Кремль намагаються приховано повернутися на європейський газовий ринок
Чи можна сказати, що газ – це зброя останньої надії?
Зараз я би так не говорив. Якби не було такої самовпевненості Кремля в тому, що в 2021-2022 році ця зброя спрацює, коли вони обмежили постачання газу на європейський ринок, десятикратно збільшивши ціну на газ і отримавши надприбутки, якби вони продовжили цей період, то отримали би цей вбивчий інструмент впливу на Європу. Для цього було потрібно ще кілька років. Але в Кремлі поспішили, тому що були впевнені, що вже цієї залежності, яка існує буде достатньо для того, щоб витиснути з Європи її нейтралітет, коли Росія вторгнеться в Україну. Передусім йдеться про нейтралітет Німеччини. А виявилося, що цього рівня залежності не достатньо. Зараз Газпром і Кремль в жалюгідному стані. Паралельно реалізовувався стратегічний план Путіна "Поворот на Восток". Тоді вже був закладений елемент шантажу Європи. У випадку неприйняття Південного потоку, який удвічі потужніший за Турецький потік, та Північного потоку-2 Газпром мав піти в Азію, в Китай. Через 10 років після того "Повороту на Восток" ми бачимо вся ця стратегія не спрацювала. Китай не проти взяти більше російського газу, але він диктує свої умови, тому що на відміну від Європи, де на європейському кінці труби багато споживачів країн-членів ЄС і можна маніпулювати цінами, напрямками, обсягами, на східному азійському кінці труби один споживач – Китай. І це він диктує умови, які не сподобалися Кремлю. Китай готовий купувати газ у Росії, але за внутрішньою ціною для споживачів. А для Газпрому і Кремля це крах плану "Повороту на Восток". Зараз Газпром і Кремль намагаються приховано повернутися на європейський газовий ринок і повернути втрачений газовий рай.
Михайло Гончар. Фото: epravda.com.ua
Доходи, які отримує Україна від транзиту і доходи, які отримує Росія від експорту свого газу в Європу відрізняються майже на порядок
Росія досі сплачує Україні 800 млн євро на рік за транзит свого газу до країн Європи?
Сплачує, але не повною мірою. Росія порушує угоду від 2019 року, термін дії якої спливає 31 грудня цього року. Обсяг оплати мав би бути 1,3 млрд доларів. Нафтогаз ще в 2022 році звернувся з позовом до арбітражу щодо невиконання Газпромом своїх зобов’язань. Те що українська сторона в особі Нафтогазу продовжує транзит російського газу до ЄС йде в контексті виконання Україною тих зобов’язань, які були прийняті в 2019 році. Двосторонню угоду між Газпромом і Нафтогазом на той час модерувала Європейська комісія. Виходячи з нашої доброї волі, ми виконуємо цю угоду з тим, щоб не мати вигляд порушників перед нашими європейськими партнерами. Україна заявила, що продовження чи укладання нової угоди між Нафтогазом і Газпромом неможливе. Газпром розуміє, що напряму повернутися на європейський газовий ринок йому не вдасться. А гібридний спосіб можливий. Тому звідси виникла ідея з так званим азербайджанським газом. Нібито Азербайджан хоче експортували в Європу свій надлишковий газ, якого насправді в нього немає, транзитом через Україну. Таким чином видається так, що нібито Європа хоче російського газу. Але ця Європа зводиться до кількох країн, які насправді можуть отримувати інший газ. Цей газ використовується режимами в Будапешті та Братиславі для того, щоб продовжити своє політичне довголіття, прислуговуючи Кремлю. Той факт, що наші Збройні сили контролюють позицію в Суджі дає можливість припинити транзит російського газу раз і назавжди. Тим більше, що ті фінансові доходи, які отримує Україна від транзиту і які отримує Росія від експорту свого газу в Європу відрізняються майже на порядок. Тому, зберігаючи транзит у вигляді прямого чи азербайджанського газу, ми по суті сприяємо наповненню бюджету війни РФ проти нас.
