"Найважливіші" переговори щодо України у форматі "Веймарський трикутник плюс"

"Найважливіші" переговори щодо України у форматі "Веймарський трикутник плюс"

У Варшаві відбулися "найважливіші" переговори щодо України у форматі "Веймарський трикутник плюс". Ці переговори так назвав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він організував цю зустріч на тлі нещодавнього телефонного дзвінка німецького канцлера Олафа Шольца російському диктатору Путіну. Сікорський зібрав у Варшаві лідерів МЗС Франції, Німеччини, а також Італії, Іспанії та Великобританії і нову верховну представницю ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас. Про ці переговори розповідає кореспондентка Українського Радіо у Варшаві Світлана Мялик.

0:00 0:00
10
1x

Зустріч міністрів закордонних справ європейських країн у форматі "Веймарський трикутник плюс". Варшава (Польща), 19 листопада 2024 року. Фото: Українське Радіо

 

У центрі уваги – розв'язана Росією війна проти України

Термінова зустріч міністрів закордонних справ європейських країн у форматі "Веймарський трикутник плюс" (неформальне об’єднання Німеччини, Польщі та Франції, яке виникло ще у 1991 році) була присвячена розв'язаній Росією війні проти України. Перед тим міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський анонсував захід, назвавши його найважливішими переговорами щодо України. Глава МЗС Польщі організував цю зустріч на тлі нещодавнього телефонного дзвінка німецького канцлера Олафа Шольца російському диктатору Путіну. Тож Сікорський зібрав у Варшаві лідерів МЗС Франції, Німеччини, а також Італії, Іспанії та Великобританії і нову верховну представницю ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас. На зустріч був запрошений і очільник МЗС України Андрій Сибіга, адже жодного рішення для України без участі України не може бути ухвалено. На цьому наголосив польський дипломат. Однак напередодні МЗС України повідомило, що Андрій Сибіга перебуває у США, де виступить на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, а також проведе важливі зустрічі, зокрема у Держдепі США.

Тож  у тисячний день повномасштабної війни Росії проти України європейські очільники закордонних відомств, за повідомленнями польських медіа, у Варшаві розпочали зустрічі із вшанування пам’яті жертв війни в Україні хвилиною мовчання. Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський згодом наголосив, що зустріч міністрів – це солідарність із народом України, який піддається щоденному терору Росії, яка мордує українські міста і скидає на українців бомби і ракети. Тож Європа, за словами Сікорського, має прийняти на себе більшу відповідальність за безпеку і ухвалити конкретні рішення. А це і подальша підтримка України, і зміцнення європейського оборонного потенціалу. Окрім того, європейською політикою мають бути і дієві санкції, які ослаблюють позиції Росії.

Переговори міністрів стосувалися переважно безпеки і трансатлантичних відносин, особливо в контексті зміни влади в США. Раніше обраний президент Дональд Трамп заявляв, що обмежить військову підтримку України. Тож лідери ЄС хочуть спільно фінансувати оборонну та збройну промисловості. Європейські країни все більше зацікавлені в зміцненні безпеки на континенті та хочуть знайти спільні джерела фінансування для оборонки і виготовлення зброї. "Ми вже створили в новій Європейській комісії посаду комісара з питань оборони та космічного простору. Цей комісар має отримати значні кошти на виконання серйозної місії", – зазначив міністр закордонних справ Польщі.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив своєю чергою, що тема війни в Україні нині пріоритетна і треба продовжувати докладати зусиль, допомагати Україні і зберігати європейську безпеку. Тут варто діяти спільними зусиллями США і Європи на його думку. Трансатлантична співпраця в рамках НАТО – це велика надія на майбутнє. За його словами, Україна потребує енергетичної підтримки, адже ворог б’є по енергооб’єктах. Італія допомагає з енергообладнанням для України. Італійський міністр висловив також надію, що ця зима стане останньою важкою зимою для України.

Бербок: "Кожне євро на безпеку України – це кошти, які гарантують європейську безпеку"

Дуже промовистою була позиція міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок. За її словами, українці тисячу днів і ночей опираються російському терору.  "І сила свободи є сильнішою, ніж ці тисяча днів атак, які є атаками і на європейську свободу і безпеку", – сказала Бербок. Вона наголосила, що українці боронять не лише свою країну, але й європейський мир. І тут лише слів вдячності замало. Потрібно потужно інвестувати в безпеку Європи і збільшувати ресурси на оборону. Кожне євро на безпеку України – це кошти, які гарантують європейську безпеку, сказала Анналена Бербок. На її думку, варто також політично зміцнювати трансатлантичний союз і відносини між Європою та США.

Своєю чергою міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро нагадав про страшні втрати України. За його словами, це 10 тисяч вбитих цивільних, серед яких жінки і діти і 20 тисяч поранених. Однак ці цифри вже значно більші. Найсвіжіший звіт ООН щодо захисту цивільних під час збройного конфлікту на жовтень цього року свідчить, що з 24 лютого 2022 в Україні загинули понад 12 тисяч цивільних і поранені майже 27 тисяч. Загалом, як пише Організація, є підтвердження 15,5 тисяч жертв серед мирного населення України. Очільник МЗС Франції також наголосив на якнайшвидшій передачі Україні 10 млрд доларів заморожених російських активів. Міністри закордонних справ європейських країн наголошували, що їхня зустріч є певним сигналом країні-терористу Росії, що Європа разом і вона об’єднана. Європа разом із США прагнуть справедливого миру для України, гарантіями якого є НАТО. Це гарантії і для України, як майбутнього члена альянсу. Європейські урядовці також обговорили гібридні загрози і в цьому контексті нову міграційну політику, зокрема Варшави. За словами Радослава Сікорського російські спецслужби намагаються проводити диверсійні дії на території Європи, насамперед у Польщі. І Польща намагається це упередити. Вже закрито Генконсульство Росії у Познані. Якщо Росія не заспокоїться, то закриють й інші консульства, сказав міністр закордонних справ.