Свічка біля Меморіалу жертвам політичних репресій та Голодомору у Дніпрі. Фото: Суспільне Дніпро
1921-1923 роки: "продрозверстка"
Упродовж останніх років ми дуже багато говоримо про Голодомор-геноцид 1932-1933 років, тож, вочевидь, про нього щось знаємо. Натомість голоди 1921-1923-го та 1946-1947-го років зазвичай згадуються більш побіжно, і про них інформації дещо менше. Тож давайте розширимо нашу оптику і поговоримо про всі ці три найбільші голоди, які спіткали українців у першій половині ХХ сторіччя. Ви походите з півдня України, де, як я розумію, посушливі райони, які першими в часи посух страждали від голоду. Проте посуха була не єдиним чинником, який призвів до голоду в 1921-1923 роках. Тож давайте спочатку про ці роки поговоримо. Що спричинило той голод? Які території він охопив?
Найбільше в той голод з українських територій постраждав південь. Було таке явище, як "продрозверстка" — просто грабунок. Воно торкнулося не лише України, але і півдня Росії, північного Кавказу, тобто Кубані. Але попри те, що голод був і у нас, і у них, так склалося, що потім наголошувалось на тому, що більшовики просили у Заходу допомоги голодуючим Поволжя. Це так пізніше навіть стало мемом, коли самі українці вживали такий вислів, як "ти такий голодний, як голодуючий Поволжя". Це тільки через те, що було мало відомо про голод на півдні. Але, наприклад, Микола Куліш звертався до теми голоду 1921-го року, у нього є кілька п'єс на цю тему. Серед іноземців, наприклад, знаний як німецький колаборант Квіслінг, який, виявляється, був у Харкові і в Херсоні в місії допомоги, є автором одного з найбільших звітів про голод 1921-го року.
Розкажіть більше про цю політику "продрозверсток". Більшовики в 1919-му році захопили владу в Україні і їм потрібно було збирати хліб, щоб годувати всю Росію і, в тому числі, щоб експортувати зерно. Перед тим були непрості роки: Перша світова війна, далі в Україні постійно змінювалася влада. Тобто, це не були стабільні роки…
Люди прощалися із заощадженнями дуже часто.
Але не було голоду. А 1921 рік настає і приходить голод.
Так, у той рік дійсно була посуха, але не настільки сильна, щоб не вистачило хліба. Натомість оце грабування через продрозкладку і вивезення на північ Росії передовсім цього хліба призвело до того, що стався масовий голод. Зрозуміло, що потім більшовики, зустрівшись із опором, впровадили політику Нової економічної політики (НЕП), дали селянам землю. І 20-ті роки вже після 1923-го року стали більш-менш стабільні. Але це все було ненадовго. Коли я навчався в Херсонському університеті на істфаку, я працював із архівними матеріалами Херсонського обласного архіву, дуже багато яких зараз окупанти вивезли. І там йшлося про те, що коли почалась колективізація в 1929-1930 році, то селяни говорили про те, що "дати б нам Махна, то ми всі начисто пішли в повстанські загони". Тобто, вже було розуміння, що гайки закручені, що організувати такі повстання ніхто не зможе, але і так вони були в 1929-1930 році. Були так звані "бабські бунти", коли жінки виходили, а серед них — перебрані на жінок чоловіки, бунтувати проти створення колгоспів, забирання коней, корів у колгоспи. Фактично підґрунтям до голоду 1923 року було те, що селяни не мали взагалі вдома нічого.
А як відбувалася оця "продрозверстка"?
Приходило військо, з бідноти створювалися допомагаючі, й фактично по кожному господарству відбирали зерно.
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було
Тобто ходили з такими довгими списами, промацували, де могли сховати селяни зерно і все забирали. Виходить, що у нас було три великі голодомори — початку 20-х та 30-х і середини 40-х років. В Україні, яка насправді славиться як житниця Європи. Якщо поглянути на періоди, які передували цим подіям, то чи притаманні Україні голоди, чи такого не було?
Більше для нас характерні моровиці — інфекційні епідемії. На тому ж півдні, коли внутрішня колонізація почалася, дуже часто були епідемії різного характеру. Натомість щодо голоду, то Україну голод обходив. Найбільш відомий голод поза Україною — це Ірландія середина ХІХ-го століття.
1932-1933 роки: Україна – "чорна дошка"
Тобто можемо зробити висновок, що голоди були пов'язані цілковито із тим способом порядкування, який принесла радянська влада, більшовики. Голодомор 1932-1933 років зараз визнаний в багатьох країнах геноцидом. Це була політика Сталіна з придушення України, вірно?
Так. Цей Голодомор носив вже геноцидний характер саме через те, що Україну було заблоковано. Фактично вся Україна була суцільною "чорною дошкою", до якої не постачалися продукти, але з якої продукти лише викачувалися. Цей голод найбільше пройшовся по чорноземних районах України, від західного кордону, від Хмельницької області до Харківської області. Найбільша оця середня частина. Полісся виживало за рахунок риби, грибів і так далі. Натомість чорноземна Україна найбільше постраждала. Як відомо, мінімальна цифра загиблих — 3,5 млн.
"Сімейний альбом": у прокаті стрічка про австрійця, який фіксував голод
Голодомор 1932-1933-х років мав дві мети. З одного боку, йдеться про знищення основи української нації — селянства, а з іншого боку, паралельно було завдано удару і по інтелігенції, по мислячому класу, щоб сама ідея України зникла. Пане Романе, наскільки сьогодні визнаним у світі є те, що цей геноцид був спрямований саме проти української нації? Бо я пам'ятаю такі наративи ще 90-х років, Росія часто їх поширювала, що Казахстан теж голодував, на Північному Кавказі теж голодували. Мовляв, це не було суто проти українців спрямовано.
Так чи інакше, є дуже багато свідчень про те, що людей знімали з поїздів, тобто прорватися в інші республіки було неможливо. Хоча деяким це вдавалося, передовсім до Білорусі. І в Білорусі чимало є записано свідчень, як українці приходили, щось вимінювали, щоби вивезти продукти. Зараз виходить у прокат фільм "Сімейний альбом". Це документальний фільм про австрійського інженера Александра Вінербергера, який працював у Харкові і який фотографував у цьому місті й на Харківщині голод. Після того, як він повернувся, він таємним чином передав ці фотографії через австрійську дипслужбу в Австрію. І зараз є два альбоми, які по ньому залишилися. Один в Австрії знайшовся, другий — у його правнучки в Лондоні. Після того, як він повернувся, він також написав спогади, в яких конкретно говорив про цитати, що саме українців "треба винищити".
Дитина із ознаками голоду на вулицях Харкова (тодішній СРСР), 1933 рік. Джерело фото: Архів Віденської Дієцезії. Автор фото: Александр Вінербергер
А звідки ці цитати?
Йому передавали їх, вочевидь, ті, хто його опікував, тому що це досить незначна особа. Він був під крилом НКВД, але, з іншого боку, йому вдалося передати ці фотоальбоми. Ті свідчення є дуже важливими, фільм насичений його цитатами, тому дуже раджу сходити подивитися.
Це зараз він якраз розпочав свій шлях в нашому прокаті, так?
Так, це документалка, яка має 80 хвилин, і вона перекладена п'ятьма мовами, дубльована за гроші Держкіно чи іномовлення.
"Ви допомагали петлюрівцям? Будете на "чорній дошці"
Я знаю, що ваша родина, попри те, що ви народилися на Херсонщині, загалом із Вінниччини. Й ви казали, що ваш дід, здається, з села, яке було занесено до "чорної дошки"...
Так, це село Соболівка перед укрупненням Теплицького району. Це величезне село, і зазвичай в таких величезних селах було багато колгоспів, тобто не так, як на кінець 80-х років, коли одне село – один колгосп. Є більше 400, здається, колгоспів, які були внесені на "чорні дошки". Вносили їх туди навіть із політичного приводу. "Ви допомагали петлюрівцям? Будете на "чорній дошці".
А що означає потрапити на "чорну дошку"?
Блокували рахунки колгоспів та одноосібників, не привозили взагалі крам. Тобто ти не міг купити цвяха, умовно кажучи, солі. Тобто ставили на грань виживання, поки не віддасте той хліб, який поставлений в плані хлібозаготовок. Але деяким вдавалося, вочевидь, і я сьогодні для себе виявив, що коли ти здав, то тебе ще заставляли забирати в інших. Тобто ти виділився перед радянською владою, тепер допомагай іншим забирати, вантажити і вивозити.
Роман Кабачій. Фото: facebook.com/roman.kabachiy
1946-1947 роки: половина врожаю на задобрювання східноєвропейських сателітів СРСР
Давайте поговоримо ще про голод 1946-1947-го років, про який, мабуть, найменше інформації. Знову ж таки, перед ним — війна і якось люди жили. Але голод приходить саме в 1946-1947 роках. Які були причини?
Причини були такі, що Радянський Союз вирішив задобрити ті країни, які він планував мати в своїй сфері впливу.
Країни Європи?
Так, країни Східної Європи, тобто Угорщину, Польщу, Чехословаччину, Болгарію, Румунію. До них вивозилось зерно з України. Було поставлено задачу поставити 5 млн тонн, з яких близько 2,5 млн тонн — було вивезено в ці країни. Найбільше, знов таки, постраждав південь, і тут я можу виділити Бесарабську частину Одеської області, яка тоді називалась Ізмаїльська область, або ж етнографічно це Буджак. Там загинуло 10% населення. Передовсім це стосувалося таких громад, як болгари й гагаузи. Гагаузів у Молдові та в Україні вимерло 40%. Тобто це фактично геноцид цього народу.
Надзвичайно прикметно, які політичні погляди зараз мають представники гагаузької спільноти саме в Молдові. Адже там досить проросійські погляди. Невивчені уроки історії.
Це теж політика Молдови, яка дозволяє далі працювати російським каналам. І з цих російських каналів так само їх слухають в українській частині Бессарабії, і це велика проблема. У них забрали певною мірою тотожність: мовою спілкування між собою для них є російська, тому що болгари говорять слов'янською мовою, а гагаузи — тюркською мовою. І це такий регіон, який Україна занехаяла. Тобто, там треба втручання дуже сильне, культурного плану і так далі.
Порахувати точну кількість жертв голодоморів в Україні дуже важко
Наостанок хочу запитати стосовно обліку кількості жертв. Що ми знаємо про Голодомори 1921-1923 і 1946-1947 років? Скільки там кількісно було жертв?
По 1946-1947 говорять про півтора млн, по 1921-1923 десь, здається, до 2,5 млн. І навіть по 1933-му — це ж спори, бо облічити їх дуже важко. Село моєї мами, на "чорній дошці" там написано 30 прізвищ. А я їздив неодноразово туди і бабці, які вижили на той момент в 2018 році, розповідали, що вимирали цілими вулицями. Тож які 30 родин?
