Ілюстративне фото з відкритих джерел
Росіяни розпочали "контрнаступ" на Курщині, не стабілізувавши лінію бойового зіткнення
Щодо останніх подій у Курській області є інформація і про рух російської армії, і про рух ЗСУ. Розкажіть останні відомості.
Я не зможу дати більш конкретного апдейту, ніж Генеральний штаб ЗСУ. Але загально Сили оборони України продовжують тримати позиції в Курській області по більшій частині тієї території, яку вони контролювати ще до початку спроби наступу тут росіян. Вдалий напрямок наступу російських військ – це напрямок на Снагость. Це дозволило російським окупантам розблокувати Глушковський район, який був в ізоляції після перерізання логістики, яка йшла саме через Снагость на Коренєво.
Зараз багато хто може задаватися питанням, що от, "росіяни відбили якусь локацію, вони десь просунулися, навіщо воно взагалі було потрібно"? Зверну тут увагу на декілька моментів. По-перше, росіяни зараз розпочали свій так званий "контрнаступ", не стабілізувавши лінію бойового зіткнення. Сили оборони України продовжують вести маневрені дії і вони вже дають свій результат. Росіяни насправді не дуже вміють воювати в маневрену війну, коли немає стабільної лінії бойового зіткнення. Але їхній процес "контрнаступу" був прискорений саме тим, що вони мають дедлайни. Один із них – це контроль за ситуацією в Курській області на рівні Путіна. До дня народження йому треба, щоб область була звільнена.
А коли в нього день народження?
7 жовтня.
Ефект від російського контрнаступу може бути мінімальний
Тобто російська армія фактично має три тижні?
Так. З урахуванням того, що в них там зараз кількісна перевага – 35,5 тисяч особового складу, навіть трохи більше, сил та засобів, то здавалося б, доволі реалістично провести таку операцію. Але насправді ні. І ми вже бачимо по тих діях, які відбуваються в Глушковському районі, по тому, наскільки повільне просування російських окупантів по лінії бойового зіткнення, яка не стабілізована на жодній з ділянок фронту, а також по просуванню ЗСУ навіть по тих ділянках, які нібито знаходяться в зоні дії "контрнаступу" російських військ. Тому, як на мене, для них "контрнаступ" розпочався саме тоді, коли ефект від нього може бути мінімальний.
У Курській області ведеться війна за лісопосадки
Пане Олександре, давайте ще поговоримо про критичні зауваження щодо того, як відбувається наша операція на території Курської області. Зокрема, йдеться про те, що нібито недостатньо мінних загороджень було зроблено чи якихось фортифікаційних споруд саме Силами оборони України в очікуванні "контрнаступу" росіян. Наскільки обґрунтована ця критика? Чи взагалі можливо на території Курщини будувати фортифікаційні споруди?
По-перше, маневрена війна фортифікаційні споруди не передбачає. Що таке взагалі фортифікаційна споруда? Це рельєф, ландшафт, природні умови, в яких ти проводиш бойові дії. Тобто гирла річок, озера, водойми, висоти, лісопосадки та лісові масиви. Все це використовується саме під маневреної війни. Саме тому зараз росіяни займаються тим, що влаштовують "м'ясні" штурми лісопосадок. Саме в Курській області зараз ведеться війна за лісопосадки. Не безпосередньо за якийсь населений пункт, хоча в окремо взятих населених пунктах також відбуваються бойові дії. Вони займаються, якийсь час тримаються, а потім знову у форматі маневреної війни залишаються, коли армія відходить на зручніші позиції. Це змушує ворога постійно витрачати ресурс. Він не може стабілізувати лінію також й тому, що вона постійно рухається.
.jpg)
Олександр Коваленко. Фото: ФБ Олександра Коваленка
Зараз росіяни, коли розпочали свої контрнаступальні дії, почали використовувати велику кількість механізованої компоненти – техніки. Але при цьому вони значно зменшили кількість використання тактичної авіації.
Через маневрену війну ЗСУ РФ мінімізувала використання артилерії та тактичної авіації
Нам вдалося подавити їхню авіацію, так?
Ні, не в тому справа. Вони бояться "friendly fire" ("дружній" вогонь). Артилерія присутня? Присутня. У курського, білгородського та брянського угруповань артилерії було вдосталь, але вона майже не використовувалась як на початку курської операції, так і зараз, під час "контрнаступу" російських окупаційних військ. Чому? Тому що артилерія не може використовуватися ефективно, коли лінія бойового зіткнення постійно рухається і ти не розумієш, де твої підрозділи, а де – ворожі. Тому ця компонента була не настільки ефективна, як, наприклад, на Покровському напрямку чи по інших напрямках на сході, де росіяни використовують артилерію. Всюди, де стабільна лінія бойового зіткнення та де є розуміння, де твої підрозділи, а де – ворожі, ці компоненти використовуються. Так само й зараз: коли вони перейшли до активних дій, то мінімізували використання тактичної авіації, КАБів. Цієї компоненти майже немає, вона не настільки активна, як раніше. Переважно йдеться про піхоту та механізовану складову і це все саме через маневрену війну й те, що лінія зіткнення постійно рухається. Ми рухаємо її так, як нам це зручно та вигідно. Тому критику дій СОУ в Курській області я сприймаю як рівень критики з боку пуфика.
Неочікувано у росіян в Глушковському районі почав валитися південний фронт до самого районного центру
Пане Олександре, хотілося б тут згадати слова президента України Володимира Зеленського, який зокрема й в останні дні висловлювався щодо Курщини, говорив про те, що ЗСУ досягають там своїх цілей. За його словами, курський наступ Росії відбувається за українськи планом. Яким є наш план там? Й щодо фортифікацій: якщо нам вдасться не тижнями, а місяцями утримувати Курщину, чи доцільно буде переходити до більш капітальних укріплень?
Який наш план у Курській області я не знаю, а якби й знав, то не сказав. Хоча те, що план дійсно є і ситуація, незважаючи на всю критику, яку ми чуємо з 6 серпня (6 серпня 2024 року почалася операція у Курській області – ред.), має позитивний розвиток і навіть має деякі неочікувані рішення. Те, що зараз відбувається в Глушковському районі, було непередбачуваним. Черговий захід і неочікувано у росіян в Глушковському районі почав валитися південний фронт до самого районного центру. Це багато про що каже.
Наш план, як я розумію, багаторівневий. Він передбачив дії росіян наперед. Як вони будуть діяти? Логічно, що вони будуть збирати угруповання з різних частин зони бойових дій, накопичувати. Вони зібрали 35 тисяч і пішли в контрнаступ при нестабілізованій лінії бойового зіткнення. Це вже політичний момент, адже Путіна треба, щоб в нього було звільнення Курської області подарунком на день народження.
Курщина може стати локацією, де ЗСУ битимуть західною зброєю по території РФ з території РФ
Щодо подальшого утримання Курської області, то так, думаю, це як мінімум середньострокова перспектива. Але тут треба розуміти, що таке короткострокова, а що таке середньострокова перспектива. Короткострокова перспектива – це зайшли на декілька тижнів, покошмарили, потримати "в холодному тілі" і вийшли. А середньострокова – це місяці утримання. Не знаю щодо років утримання, а от саме місяці – це точно. В таких умовах по деяких локаціях дійсно будуть зʼявлятися фортифікаційні споруди, проте не зараз. Наприклад, у районі Суджі цілком можливо, що будуть облаштовуватися відповідні позиції, особливо з урахуванням рельєфо-ландшафтних особливостей. В залежності від того, який розвиток матиме ця операція далі, я не виключаю появу фортифікаційних споруд на деяких інших локаціях. Врешті-решт, саме Курська область може стати тією локацією, яка дозволить, якщо ми отримаємо дозвіл від наших західних партнерів на використання західної далекобійної зброї по території РФ, бити не від кордону з Україною, а з території РФ по території РФ. Це дозволить розширити можливості для ударів глибше в територію РФ.
Для російської влади обмін "азовців" був табу. А тепер – ні
Пане Олександре, а як ви вважаєте, наскільки три обміни, які вже сталися після початку Курської операції ЗСУ і стали можливими саме через те, що українським воїнам вдалося захопити велику кількість особового складу противника в полон, зокрема і строковиків?
Так, це один із багатьох позитивних ефектів Курської операції. Я нагадаю, що як тільки почалася Курська операція в перші дні серпня, то багато російських офіційних посадових осіб заявляли, що через те, що Україна вторглась на територію РФ, не буде більше жодних перемовин та обмінів полоненими. Що відбулося після цього? Один обмін за іншим, а у Путіна та інших "балакучих голів" роти не закриваються говорити про перемовини. Мирні перемовини їм дуже потрібні. Звісно, на їхніх умовах, як вони стверджують, але ось який ефект був від Курської операції. Думаю, коли розпочалася ця операція, росіяни до кінця не розуміли, який буде від неї результат і як їм із цією ситуацією взагалі впоратися.
Тож обміни продовжуються і найголовніше, що серед обмінного фонду, серед хлопців та дівчат, які повертаються додому, є "азовці" – ті, хто боронили Маріуполь, "Азовсталь", й інші підрозділи, що брали участь в обороні міста та "Азовсталі". Для російської влади обмін "азовців" був темою табу. Їх обмінювали тільки в окремих випадках на якихось дуже важливих персоналій – або офіцерський склад, або "кадирівців". Зараз цей обмін також розпочався, тому що в нас так багато виявилося полонених строковиків і РФ вже не може зривати обміни та відмовляти нам у наших пропозиціях.
