Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко на параді "Побєди" у Москві (РФ), 9 травня 2023 року. Фото: АР
"Накопичили ракети і вдарили"
Сьогоднішня російська ракетна і дронова атака по Україні – як ви її оцінюєте, яка є її мета?
Усі казали, що може бути помста за Курську область, або якась атака на День Незалежності України. Як бачимо, День Незалежності минув, операція у Курській області триває з 6 серпня. Тому росіяни накопичили ракети і вдарили.
Білоруська армія не готова до конфлікту з Україною
Щодо Білорусі. Ваша оцінка словесних і не тільки словесних маневрів Лукашенка на кордонах з Україною. Що це може бути, як це зчитувати?
За певними ознаками, у тому районі Білорусі є зараз близько тисячі військовослужбовців. Є і важка техніка. Білоруси кажуть, що це навчання. Тисяча військовослужбовців – це занадто мало для того, щоб організовувати щось суттєве на кордоні або створювати якісь загрози для України. Але від вчорашнього дня, коли МЗС заявило і висловило свій протест стосовно цих дій білорусів, нам треба слідкувати за тим, який зараз розвиток подій є на кордоні. Чи далі вони будуть накопичувати війська? Чи потім вони відійдуть? На сьогоднішній день білоруська армія не готова до конфлікту з Україною за багатьма показниками. Тобто і чисельність не дозволяє, і мобілізацію вони не проводили, і озброєння вони віддавали Росії. І, власне, їхнє озброєння не готове до того, щоб вести війну. Але треба дивитися, що далі буде відбуватися. Повторюся ще раз: цієї кількості військовослужбовців недостатньо, щоб становити якусь загрозу для України.
Інформаційний тиск із Білорусі, щоб відволікти українські війська від Курської області
Тобто ви оцінюєте дії Білорусі, передусім, у контексті інформаційного тиску на Україну. Задля чого вони проводять свої, нібито, навчання безпосередньо біля кордонів України?
Так, це інформаційний тиск, абсолютно. Він спрямований на те, щоб відволікти наші війська в тому числі від Курської області. Щоб розтягнути наш фронт і полегшити росіянам ситуацію. Росіянам не вистачає, очевидно, резервів, щоб перекинути війська на Курську область, без впливу на ті ділянки фронту, які вони вважають для себе першочерговими. Передусім, це Покровський напрямок на Донеччині. Тому і підключили Білорусь, щоб вони створювали такий інформаційний тиск.
.jpg)
Денис Попович. Фото з особистого архіву
Залізничний рух через Керченську переправу на сьогодні закритий
Успішні удари ЗСУ по російській інфраструктурі. Це і порт Кавказ, і нафтобаза під Пролетарськом, яка палає вже 8 добу. Наскільки це впливає на ворожу логістику і наскільки росіяни можуть замістити ці втрати, щоб забезпечувати себе паливно-мастильними матеріалами?
Нафтобаза у Пролетарську – це про логістику. Це впливає, бо ця нафтобаза якісь потреби забезпечувала. Тепер її фактично немає, вона не працює. Я так розумію, що резервуарів там не залишиться, оскільки пожежа триває вже понад тиждень, там очевидно все вигоріло. Відповідно роботу цієї нафтобази повинні заміщувати якісь інші подібні об'єкти. Де ці об'єкти розташовані? Очевидно, на певній відстані від цієї нафтобази, тому збільшується логістичне плаче. Ця нафтобаза була велика, відповідно потрібно підібрати якусь кількість об'єктів, які могли б її компенсувати. А це знову ж таки час і логістичне плаче. Якщо ми кажемо про залізничний пором, то більше таких поромів немає в даному регіоні. Їм треба буде якимось чином шукати заміну. Цю заміну вони навряд чи взагалі знайдуть, зважаючи на розмірі цього порому та його можливості. Відповідно, можна вважати, що залізничний рух через Керченську переправу на сьогоднішній день закритий. І це теж буде мати певний вплив.
"Паливо – це кров війни"
Видання Foreign Policy пише, що близько 17% нафтопереробних потужностей Росії були тою чи іншою мірою пошкоджені внаслідок ударів з боку України. Якою мірою це справді відчутно для Росії, і як це може впливати на ситуацію в стратегічній перспективі?
Це широке питання, насправді. Сказати однозначно не можна. Поки що ми бачимо, що РФ веде бойові дії. Тобто вона намагається наступати і вона намагається тиснути передусім на Покровському напрямку в Донецькій області. Але якщо масштабувати ці удари, то вплив повинен бути, оскільки паливо – це кров війни. Я вже казав про те, що ми завдаємо ударами по інфраструктурі, знищили пором, знищуємо нафтобази. Тому так чи інакше, це повинно мати вплив на хід війни, оскільки ці потужності – це про логістику. А коли логістика порушується, тоді є наслідки і для Збройних сил. Хоча треба розуміти, що Збройні сили – це останні, кому вони відмовлять в пальному. Тобто перший вплив відчує на собі цивільний сектор – автозаправні станції, можливо, агропромисловий комплекс. І в останню чергу це буде війна.
