Морські піхотинці десантуються на острови до лівого берега Дніпра на Херсонщині, 14 жовтня 2023 року. Фото: AP/Alex Babenko
Відхід з Урожайного кардинально на лінію фронту не вплине
Розпочнімо розмову з інформації про село Урожайне на Донеччині: чому Збройні сили України мусили звідти відійти?
Коли повністю руйнуються всі будівлі, які там розташовані, то тримати оборону ще важче, ніж коли побудовані укріплені позиції в полі. Тож це, на жаль, очікувана ситуація. Ми ще з початку року знали, що ворог буде проводити потужну весняно-літню наступальну операцію, і де-не-де нам доведеться відходити, для того, щоб зберегти життя наших людей. По-друге, не буває таких випадків в історії всіх війн, щоб армія, яка наступає, ніде не просувалася. Питання в тому, якою ціною і наскільки глибоко росіяни зможуть просунутися під час своїх наступальних дій цього літа.
А позиції в Урожайному давали такі важливі переваги для наших військ?
Втрата будь-якого населеного пункту не приносить жодної радості, але казати, що це кардинально вплине на лінію фронту, не можна. Такого не відбудеться.
Кринки: не відхід, а переміщення
Пане Олексію, а яка зараз оперативно-стратегічна ситуація в районі Херсона та загалом на території Херсонської області? Які завдання там після відходу з Кринок виконують ЗСУ? Хто має там зараз оперативну ініціативу і намагається атакувати острови?
Оперативної ініціативи у росіян ще немає, вони намагаються її перехопити. Ми будували ці плацдарми для того, щоб в перспективі проводити наступальні дії саме на лівому березі річки Дніпро на Херсонщині. Тримати там оборону так, як на Сході, і побудувати фортифікації — неможливо, адже якщо вкопатися на метр в землю, то вже починаються ґрунтові води. Наша оборона була маневрена, тобто ми переміщувалися. Ворогові довелося там тримати дуже велику кількість своїх збройних сил, тому що їм вкрай не подобалась можливість створення нашого плацдарму на лівому березі. Розрахунки йшли ледь не один до тисячі. Це, звісно, не означає, що один наш боєць вів бойові дії з тисячею росіян, просто вони там тримали такі сили. Війська РФ не підходили близько до берега важкою технікою, за кілометр, два-три висаджувались і намагалися такими групами штурмувати. Наші війська трималися правого берега, і багато місяців ці позиції ми утримували. В тому місці Дніпра багато невеличких островів, і їх ми теж тримали під власним контролем. Зараз росіяни намагаються нас вибити з тих островів, але навряд чи їм це вдасться.
А відхід з Кринок я би розглядав не як відхід, а як переміщення. Ми ці плацдарми втрачати не будемо, але класти там велику кількість людей і техніки до того, як ми розпочнемо наші наступальні дії саме на лівому березі, мені здається, не варто. Всі завдання, які треба було виконати, були виконані і виконуються. Тому вважати, що нас звідти вибили, не зовсім вірно.
"Є ознаки, що наступальні дії на Харківщині можуть посилитися"
А як щодо Харківщини? Загроза там вже минула чи росіяни продовжують туди стягувати резерви?
Є багато ознак, що там можуть посилитися наступальні дії. По-перше, їхня невдала операція, коли вони намагалися просунутися ближче до Харкова. Вони це усвідомили і закріпилися, як могли, на тих позиціях, які їм вдалося захопити. Росіяни підтягують додаткові людські ресурси, переважно з новоствореного Ленінградського військового округу, переміщують туди війська з інших напрямків. Їм це вдається доволі швидко, адже вони навчилися це робити, використовуючи переважно залізницю.
(1).jpg)
Олексій Гетьман. Фото: ФБ-сторінка Олексія Гетьмана
Й після дня запитань та відповідей прессекретаря Путіна Пєскова, який на запитання російських журналістів про те, чи можна вважати, що операція на Харківщині була невдалою, сказав, що "Ні, все йде за планом. Ми так все спланували, і там все буде добре". Мовляв, якусь позитивну інформацію для росіян можна очікувати незабаром. Після таких слів ми розуміємо, що туди будуть кидати в "топку" все, що тільки можливо.
На Донеччині росіяни намагаються вийти на Костянтинівку, аби захопити залізницю
На жаль, росіянам вдається тиснути не лише на Харківщині. Навіть можна сказати, що основна їхня операція триває саме на Донеччині, де зараз в дуже непростому становищі низка українських населених пунктів, як от, наприклад, Нью-Йорк або Торецьк. Яка там оперативна ситуація?
Напрямок Часового Яру, Торецька і Покровська можна обʼєднати в один — на Костянтинівку, бо очевидно, що росіяни намагаються вийти на цей населений пункт. Це — залізниця, якою ми користуємося. Росіянам хотілося б її захопити, адже це погіршить наші логістичні можливості. І вони будуть намагатися туди просунутися.
З півночі вихід з Часового Яру до Костянтинівки — це плюс-мінус 15 км, з Торецького та Покровського напрямів — трохи більше 20 км саме до Костянтинівки. Ці два удари з флангів через Часів Яр і Покровськ з намаганням оточити Торецьк та Нью-Йорк проглядаються. Це цілком прогнозовані дії.
У багатьох виникає питання, чому ми оці "кишки", як їх називають, не можемо відрізати та оточити їхні війська. Думаю, що можемо, але ми зараз там тримаємо оборону, а для того, щоб перевести війська зі стану бойових дій в обороні в наступальні дії, треба підготовка. По-друге, якщо ми припинимо там оборонятися, перекинемо війська для наступальних дій, щоб відрізати ці "клешні" росіян, то нам доведеться знімати військових з деяких напрямків, де ми отримаємо оборону. Тоді росіяни можуть просунутися там.
Подивимося, як все буде далі. Тактика, яку використовують росіяни, приносить невеликі, але успіхи. Це "повзуча" окупація, коли вони не намагаються просунутися одразу на великі відстані. Вони просуваються по 10-50-100 м і там закріплюються.
