Залізниця до Ростова, холера і геноцид — Андрющенко про ситуацію в Маріуполі

Залізниця до Ростова, холера і геноцид —   Андрющенко про ситуацію в Маріуполі

Порт тимчасово окупованого Росією українського міста Маріуполь потенційно може приймати носії ракет "Калібр", але у самій гавані їх поки що не бачили. Про це в ефірі Українського Радіо розповів радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. Він також повідомив, що добудова окупантами залізниці із російського Ростова-на-Дону вже фактично на фінальній стадії. Зараз йде облаштування з'єднання нової колії із наявною із Маріуполя до Волновахи. Також Андрющенко зауважив, що у Маріуполі, разом із військовими, нині перебуває не менше 80-85 тисяч осіб, які "понаїхали" з РФ і ця кількість продовжує зростати.  Санітарна ситуація в місті жахлива, екологічна – в стадії екоциду. В Маріуполі є спалахи холери, інформує Андрющенко. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: t.me/mariupolrada

 Росіяни готуються наступати у бік Вугледара

Ви сьогодні (1 липня) у Телеграмі написали, що в тимчасово захопленому армію РФ Маріуполі фіксується активізація перевезень деревини у бік Розівки та Пологів для облаштування окупантами фортифікацій. Що це за активізація і які укріплення вони зібралися там облаштовувати?

Вони, по-перше, добудовують фортифікацію, яку розпочали облаштовувати ще минулого року, після того, як відійшли від Роботиного в результаті нашого наступу. І частини цих робіт, облаштування – саме це. Однак чому нам це кидається у вічі? Тому що з урахуванням залізниці, яку вони намагаються ось-ось добудувати, з урахуванням того, що відбувається в Маріупольському порту, і враховуючи стрімке збільшення військових інженерних підрозділів у Маріуполі, ми розуміємо, що росіяни готуються, принаймні за нашими оцінками, наступати у бік Вугледара. Саме через Розівку, це Запорізька область, намагатися підніматися вище, аби взяти Вугледар у такі напівлещата для того, щоб вивільнити собі залізничний вузол. Тому що Вугледар – це дорога до всієї кільцевої залізниці. Якщо вони добудують її з Ростова до Маріуполя, то це буде вже кільцева залізниця, про яку де-факто вони мріяли – від Ростова до Ростова. Просто без додаткової розбудови, використовуючи українську залізницю, яка існувала до повномасштабного вторгнення. Тому, судячи з усього, як частина підготовки такого наступу, як частина підготовки заведення додаткових підрозділів і їх розміщення потенційного на цій території, росіяни повезли, зокрема, і деревину. Тому що деревина використовується для облаштування бліндажів тощо. Це не той кругляк, який використовується в якомусь цивільному будівництві або у виробництві. Це конкретно їдуть автівки, які будуть залучені у військовій інфраструктурі.

Залізниця до Ростова готова на 99,9%

А на якому етапі зараз добудова цієї залізниці? Наскільки  вона готова у відсотковому відношенні?

На 99,9%. Це фінальна вже стадія. Цілком можливо, що сьогодні вже там поїде, умовно кажучи, перший потяг. Тому реально рахуємо вже годинами. Остаточні роботи почалися ще з минулого тижня. В нашому порту навіть докерів перестали виводити на роботу через те, що їм немає що приймати. Немає вантажів, які приходять то з Донецька, то з Волновахи. А чому перестали приймати? Тому що іде облаштування цього з'єднання цих двох колій. Тієї, яку вони добудували частково з Ростова і тієї, яка існує з Маріуполя до Волновахи. Тому це дійсно фактично фінал. Там будуть ще роботи з облаштування місць розвантаження, спроби розбудови якихось станцій, але це все потім.

Чому так сталося, що ми дозволили цю залізницю довести фактично до фінальної стадії? Яка ваша думка?

Я, мабуть, не хотів би нею ділитися, тому що це вийде трохи критично щодо наших точок ухвалення рішень. Насправді, давайте я скажу так. У нас є певна конкуренція серед військових і спеціальних підрозділів. Не буду нікого перелічувати, всі розуміють про кого йдеться, їх у нас достатньо. І саме це, мені здається, заважає в таких рішеннях. Я думаю, що тут є певна розсинхронізація. Це та сама конкуренція, яка з одного боку нам допомагає, і ми її бачимо у застосуванні різного роду зброї по різних напрямках. Але в таких випадках, мені здається, вона, на жаль, призводить до досить негативних наслідків. І дуже хотілося б, щоб врешті-решт хтось ухвалив правильне рішення, тому що це кардинальна зміна планів росіян, не просто пов'язаних із залізницею в одній конкретній точці чи на ділянці фронту. Це дійсно багато чого доведеться змінювати росіянам. Це досить сильно завдасть їм ураження і психологічне, і організаційне. Тому тут складно недооцінити. І, чесно, ми з командою щиро продовжуємо вірити, що врешті-решт хтось нас почує і ухвалить це рішення.

Так званий "Севастополь на Азові"

Що відбувається зараз у порту Маріуполя? Наскільки ймовірно, що окупанти мають за планом зробити там відповідну інфраструктуру для перезаряджання чи базування носіїв "Калібрів"?

Така імовірність досить сильна, з одного боку. З іншого боку, в принципі, у них є план створити із Маріуполя безпосередньо такий собі "Севастополь на Азові". Відповідно, вони готують порт заздалегідь. Наскільки це технічно можливо? Порт підготували до цього на сьогоднішній день майже на 100%, не вистачає тільки залізниці. Принаймні, щоб із Ростова тягнути ракети. Тому в теорії, наскільки я розумів, вони можуть це робити вже. Я не буду вдавати із себе великого спеціаліста із перезаряджання "Калібрів", але можу сказати, що на сьогоднішній день наші люди, той Рух опору, з яким ми співпрацюємо по всій Приазовщині, фіксують ці носії "Калібрів" систематично десь на рейдах. Вони стоять. Це означає, що в порти вони ще не заходили. Принаймні, у нас немає такої інформації. І навіть "наші очі", які систематично знаходяться в районі Єйська, теж не бачили там відповідних суден. А портів у нас не так багато – Бердянськ, Маріуполь, Азов, Єйськ і Ростов-на-Дону. Але Азов і Ростов-на-Дону – це майже один і той самий порт. У Ростов-на-Дону вони навряд чи ризикнуть заходити, тому що їх всі побачать і ростовська соцмережа вибухне цим, не сховаєш. А в Єйську, в Маріуполі і в Бердянську, наскільки відомо, їх ще не було. Справа в тому, що їх треба заправляти принаймні паливом. А для цього судно має зайти в порт. От для цього Маріупольський порт вони підготували. Принаймні обладнання для цього є. Є портові крани, за останній тиждень у Маріуполі з'явилося 2 мобільних гусеничних крани, їх не було до того. Тобто вся інфраструктура, по суті, відверто готова для прийому таких суден. Невідомо до кінця, що в нас із глибиною дна в морському каналі, який входить у порт. Але ми бачили судно, яке працювало саме над поглибленням. Тому я думаю, що, скоріш за все, Маріупольський порт технічно вже готовий приймати такі судна навіть для їх швидкої перезарядки. 

Петро Андрющенко. Скриншот із відео

Окупантам у Маріуполі зі шпиталями дуже складно

У Телеграм-каналі АТЕШ було повідомлення, що 30 червня в місто нібито заїхали декілька військових вантажівок, які були забиті пораненими. Чи дійсно це так? Чи можна сказати, що Маріуполь – одне із міст, де приймають дуже велику кількість поранених ворогів? І наскільки багато зараз військових армії РФ на околицях Маріуполя і в самому місті?

Армійський корпус на сьогоднішній день десь близько 25-30 тисяч і він збільшується. Тобто вони ще не вийшли на той рівень, як забрали резерви на "харківську операцію" після "авдіївської", але свою присутність вони потрохи збільшують. Можливо, це пов'язано з нестачею людей поки що, або умовно "з курортним сезоном". Невідомо. Але їхня кількість потроху збільшується. 

Щодо шпиталю. В принципі, шпиталь "забитий". Але його заповненість невелика, тому що немає місця для обслуговування. Саме тому в Маріуполі залишається здебільшого легкопоранені. Хоча окупанти досить рідко везуть у Маріуполь поранених, бо немає потужностей. Немає навіть ліжок, немає лікарів і медперсоналу не вистачає. Тому вони так не ризикують і зазвичай везуть або у Волноваху, або у Таганрог, Новоазовськ, не в Маріуполь. А цю інформацію підтверджуємо, був такий випадок, їх дійсно привозили в лікарню №2, в інтенсивну терапію. Але потім, майже повним складом, вони поїхали в напрямку Новоазовська. А причина та сама – велика кількість непростих поранених і Маріуполь не здатен їх обслуговувати. У Маріуполі для окупантів з точки зору шпиталю найгірша ситуація, яка тільки може бути. Вони використовують місто або взагалі для легкопоранених, або коли немає просто іншого виходу.

Санітарна ситуація в регіоні жахлива, екологічна – в стадії екоциду

Ви у своєму Телеграмі писали, що у Маріуполі зафіксовано захворювання холерою. Який його масштаб і з чим загалом пов'язаний цей спалах?

Зрозуміло, що з окупацією. Тут, мені здається, пряма послідовність. А якщо технічно, то це літо, холерний вібріон, в принципі, постійно присутній в Азовському морі. Але окупанти завжди намагаються цю правду якось прикрити. Холерний ембріон в Азовському морі дійсно перебуває постійно. А питання, наскільки він агресивний, залежить від інших факторів. В першу чергу, це температура, потім санітарна ситуація в регіоні. А санітарна ситуація в регіоні загалом жахлива. Каналізація скрізь – по вулицях, у морі і скрізь, де завгодно. Екологічна ситуація в стадії екоциду. Тому це не дивно. Але оскільки це офіційне повідомлення окупаційної влади, то в них рівень захворюваності холерою починає наближатися до рівня епідемії. Інакше вони про це не розповідали б ніяк. Вони, в принципі, вже третій рік перебувають у стадії заперечення. І коли ми на цьому наголошуємо, коли нам відомо від наших лікарів, які в окупації, що є спалахи холери, то офіційно вони завжди це заперечують. Нещодавно був у школах спалах холери, було до 10 захворілих. Цю ситуацію вдалося швидко владнати саме через розголос із нашого боку. А от зараз інформація взагалі пішла навіть не від нас. Я думаю, що нам ситуація шалена. Цифр у нас ще немає, ми будемо пробувати їх дізнатися. Але знову ж таки, ми маємо розуміти, що офіційно холери не буде. Буде все, що завгодно – дизентерія, просто якісь шлункові захворювання, але холеру вони не напишуть ніколи. Але повторюсь, якщо дійшло до того, що на офіційному окупаційному рівні про це йдеться, то це значить, що ситуація просто критична.

У Маріуполі сьогодні перебуває приблизно 80-85 тисяч росіян

Чи відомо, скільки станом на сьогодні окупанти перевезли своїх співгромадян до Маріуполя, чи триває цей процес і задля чого це відбувається?

Геноцид! Немає іншої відповіді. Просто в такий спосіб намагаються розбавити, знищити нашу націю і зробити все для того, щоб Маріуполь став знову російським Ждановим, не інакше. І роблять це місцями достатньо ефективно, на жаль. За нашими оцінками, на сьогоднішній день у місті, разом із військовим контингентом, перебуває не менше 80-85 тисяч росіян. Якщо брати військовий контингент, що безпосередньо базується в місті, а це плюс-мінус 10 тисяч, то ми виходимо на цифру приблизно 75 тисяч громадян РФ на території Маріуполя. Причому, значною мірою – не менше 30-40% – це люди, які переїхали "назавжди". За їх задумом, я маю вважати. Тобто вони принаймні переїхали сім'ями. І дуже показово це у динаміці. Якщо на 1 вересня у Маріупольські школи пішло 3,5 тисячі дітей-громадян РФ, до наших 11,5 тисяч, то починаючи з нового року ще додалося майже 2,5 тисячі російські дітей. Тобто загалом до 5 тисяч. Можете собі уявити динаміку. І давайте не забувати, що в Маріуполі толком немає опалення, як такого. Плюс всі інші проблеми. Але незважаючи на це, росіяни їдуть, їх затягують. І зрозуміло чому. Багато хто із них каже нашим людям, що, в принципі, напів розбомблений і недовідновлений росіянами Маріуполь кращий за ті міста і "дєрєвні", звідки вони повилазили і поїхали на нашу Приазовщину. 

Останні новини
"Більшість наслідків Помаранчевої революції у мене викликають захоплення. І найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко
"Більшість наслідків Помаранчевої революції у мене викликають захоплення. І найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку  "Смолоскип"
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія Віктора Тупілка, засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Стрибки між стилями та емоціями: The Unsleeping випустив альбом "Справжній бедрум панк"
Стрибки між стилями та емоціями: The Unsleeping випустив альбом "Справжній бедрум панк"
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо