Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Майбутнє за субурбанізацією
Європа після Другої світової війни перебувала в руїні. Що з досвіду відбудови Європи може стати корисним для сучасної України?
Прямої кальки ми не можемо проводити з тим, що було після Другої світової війни, тому що змінюється економічна формація. Ті новобудови, які були після Другої світової війни обслуговували промисловість, яка була в рамках якихось міст. Сьогодні постає питання субурбанізації – переносу основних економічних і промислових об’єктів за територію міст, наприклад створення індустріальних технологічних парків. Таку ідею можна реалізувати, наприклад, за межами Великої Окружної Києва. Сьогодні Київ має площу 800 квадратних кілометрів, а в рамках Великої Окружної, яка проєктується – 8 тисяч квадратних кілометрів. Це десять Києвів, по периметру яких будуть індустріальні парки. Відповідно доєднаються міста-сателіти Бровари і Бориспіль на лівому березі та Ірпінь, Буча на правому березі. Відтак ця територія забудовуватиметься набагато інтенсивніше, більш малоповерхово, ніж центральна частина Києва. Це буде і житлова забудова, і промислова. Відповідно до цього формуватиметься субурбаністична територія.
Зруйновано понад 60 млн квадратних метрів житла
В якому стані наразі перебуває будівельна галузь в Україні?
На жаль, за 30 років порівняно з іншими галузями будівельна галузь не розвинулася належним чином. За радянської України, наприклад, було 4 міністерства будівництва. Сьогодні ми не маємо очільника в будівельній галузі. Зруйновано понад 60 млн квадратних метрів житла, сотні тисяч квадратних метрів інфраструктури. До війни ми мали 300 тисяч працівників будівельної галузі. Якщо ми хочемо за 5-10 років усе відбудувати, нам знадобиться 1,3-1,5 млн будівельників. Соціально-гуманітарна складова реабілітації військових, які прийдуть з фронту і увіллються в будівельну галузь – це також дуже актуальна тема. Без створення профільного міністерства це буде лише точкове вирішення питання. Перш за все це має бути державна політика, далі органи місцевого самоврядування і тоді вже в рамках цих політик будуть реалізовуватися конкретні проєкти.
Іван Перегінець. Фото: I-UA.tv
Система 15-хвилинної доступності
Які виклики стоять перед архітекторами під час війни?
Існує дуже влучне прислів’я: позбуватися старих знань не менш важливо, ніж отримувати нові. І це правда, особливо в архітектурі. Зараз існує тенденція нового урбанізму, коли люди домінують над іншими аспектами життя, наприклад над автомобілями (система 15-хвилинної доступності). Тобто мінімум автомобілів, офіси розташовані поруч із житлом. Також сфера послуг: кафе, ресторани, рекреаційні зони, сквери – усе поруч. Створюється обстановка, коли люди всі одне одного знають. І це психологічно для людей дуже комфортно. Тому зараз вже ніхто не будуватиме на догоду індустрії бараки, які потім почали називати спальними районами. Поняття життєвого циклу, тобто створення об’єкту архітектури на рівні проєктування, будівництва і подальшої експлуатації має бути нерозривним процесом. У радянські часи будівельники збудували будинок, стрічку перерізали і далі їх нічого не обходить. Сьогодні архітектор створює будівлю і потім її обслуговує, як сімейний лікар свого пацієнта. Це дуже важливо.
Хто зараз готує архітекторів в Україні? І який рівень знань в сучасних архітектурних навчальних закладах?
Ми перебуваємо на переломі пострадянського ментального сприйняття архітектури з тим, що зараз актуально у світі. У нас є сучасна школа архітектури на основі інформаційного моделювання споруди, яка йде поруч зі старою школою. Але, на жаль, архітекторів, дизайнерів зараз випускає дуже багато навчальних закладів. Київський національний університет будівництва і архітектури, Дніпропетровська академія будівництва і архітектури, Львівська політехніка, Одеська інженерно-будівельна академія Полтавська політехніка – це провідні навчальні заклади, які готують архітекторів. Крім того, є дуже багато архітектурних майстерень.
Люди не повинні жити в двадцятиповерхівках
Яке житло обирають українці: індивідуальне чи багатоповерхівки?
Найбільш комфортним видом житла є індивідуальне житло. За останні десять років було збудовано приблизно 10 млн квадратних метрів житла, з яких 5-6 млн складала індивідуальна забудова і 4-5 млн – багатоповерхова. Тобто, українець все таки до землі тягнеться. Оптимальний перехід до середньої поверховості. Люди не повинні жити в двадцятиповерхових будинках.