Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Україна повернулася з Ukraine Recovery Conference-2024 не лише із Patriot"
11-12 червня цього року в Берліні відбулася Міжнародна конференція з відновлення. "Детектор медіа" підбили її підсумки таким чином: конференція — чудова, відновлення — туманне. Тож, чи вдасться розвіяти цей туман?
Ця конференція в Берліні була дуже показова, тому що була присутня величезна кількість українських громад зі своїми проєктами, проблемами, можливостями та запитами. Україна разом з Європейським Союзом ухвалила відповідний план — Ukraine Facility. Наша країна буде отримувати до 2027 року 50 мільярдів євро. І в цьому плані є відповідний компонент, який стосується розвитку наших громад, близько 1 мільярда євро громади будуть отримувати напряму для того, щоб займатися питаннями відновлення передусім. І якщо говорити ще раз про конференцію в Берліні, то наші громади були представлені на найвищому рівні, в них було дуже багато зустрічей з нашими міжнародними партнерами, з містами-побратимами, з різними європейськими програмами, до яких сьогодні Україна може долучитися, маючи вже статус кандидата. Тому для мене конференція в Берліні має позитивне забарвлення з точки зору того, як наші українські громади вже виходять на міжнародний ринок, як вони себе презентують.
У статті йдеться, що "Ukraine Recovery Conference-2024 запам’яталася точковими заявами про плюс один Patriot чи плюс один ГВт. Але вона не намагалася запропонувати дорожню карту відбудови: щось на кшталт принципів і закономірностей, на що будуть спрямовані зусилля під час великої війни, під час війни низької інтенсивності, після її завершення, межі обсягів відбудови тощо". Як ви можете тут прокоментувати?
Було багато в ці дні презентовано і проговорено на цій конференції. Якщо "Детектор медіа" запам'ятали плюс один Patriot і плюс потребу в енергетичній сфері, яка сьогодні необхідна нам для виживання нашої держави…
…за підсумками цієї конференції перша віцепрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко говорила, наскільки ефективно спрацював бізнес. Тобто, було підписано чимало важливих угод. Тут те, що саме і про відбудову України в майбутньому, і це контакти з бізнесом, тому що це інвестиції.
Були контакти з бізнесом. Бізнесу, до речі, було дуже багато в цьому році — і українського, і західного. Були підписані угоди з нашими міжнародними партнерами. Я займаюсь питанням компенсації за зруйноване і знищене житло, і Міністерство відновлення на цій конференції також підписувало відповідні угоди з Банком розвитку Ради Європи для того, щоб отримати кошти для продовження програми "єВідновлення". Тому я думаю, що точно Україна повернулася з конференції не з пустими руками — починаючи від громад, які підписали сотні угод про співробітництво, і продовжуючи угодами, які підписав відповідний уряд, і я впевнена, що бізнес також знайшов для себе можливості, наскільки їх можна було побачити на тому етапі, в якому зараз перебуває наша країна.
Також йдеться, що було підписано 110 міжнародних угод, контрактів та меморандумів і домовилися про допомогу з партнерами на загальну суму понад 16 мільярдів євро.
Тобто, не просто один Patriot. Дуже б хотілося, щоб наші медіа все ж таки не знецінювали зусилля українських громад, українського уряду, українського парламенту, а давали розширену інформацію, щоб кожен українець міг її прочитати і зробити свої власні висновки.
Уряд має реалізувати "єВідновлення" для мешканців тимчасово окупованих територій
Що відбувається з компенсацією зруйнованого житла? Ви зазначали, що офіційно звернулися до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням вжити невідкладних заходів щодо забезпечення виконання вимог нашого закону про компенсацію за пошкоджене і знищене житло (програма "єВідновлення"). Чому виникли проблеми?
У нас уже майже два місяці немає очільника Міністерства відновлення, яке було лідером впровадження державної програми з компенсації за пошкоджене і зруйноване житло. Це перша причина, і якось це лідерство загубилося. Друга причина — окупаційна влада зараз активно почала працювати з мешканцями Соледару, Бахмуту, вони їх активно зазивають на тимчасово окуповані території, ведуть інтенсивну пропагандистську діяльність і обіцяють, що за кожний зруйнований квадратний метр в Бахмуті чи в Соледарі нібито буде виплачено по 35 тисяч російських рублів. І мені здається, що українська влада тут точно не повинна зволікати, особливо після того, коли в нас є ухвалене законодавство, що мешканці тимчасово окупованих територій, у яких є зруйноване житло, мають право на таку компенсацію.
У нас вже є пройдений Міністерством відновлення позитивний пілотний проєкт у тимчасово окупованому місті Мелітополь, коли можна було чітко виявити технічними засобами і зафіксувати всі руйнування. Експеримент пройшов добре, і його можна поширювати на Бахмут, Соледар, Маріуполь тощо. Програма "єВідновлення" показала себе ефективно і результативно на першому етапі, коли люди отримували цільові гроші за пошкоджене житло. Вона показала себе дуже позитивно на другому етапі, коли люди почали отримувати житлові сертифікати, їх реалізовувати, отримувати свої нові домівки. Але потрібно більш інтенсивно підходити до реалізації третього етапу для того, щоб надавати можливість скористатися компенсаціями саме тим мешканцям з тимчасово окупованих територій, які там мають зруйноване житло. Вони зараз перебувають на підконтрольній Україні території без житла, інколи без роботи. І для них мати житло — це не просто питання виживання.
Наразі я чекаю офіційну відповідь, поки її немає, але я ще раз звертаюсь до прем’єр-міністра, пана Дениса Шмигаля все ж таки звернути увагу на реалізацію відповідного етапу "єВідновлення" для мешканців із тимчасово окупованих територій, які там мають зруйноване житло.
.jpg)
Олена Шуляк. Фото: сайт партії "Слуга Народу"
Законопроєкт "Про основні засади житлової політики” може бути внесений до Ради в липні
Якщо ухвалять проєкт закону "Про основні засади житлової політики", оприлюднений Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, що він принципово змінить порівняно з нинішнім законодавством?
На сьогодні в Україні не працює Житловий кодекс, який був ухвалений в 1983 році. І через те, що цей житловий кодекс у нас застарілий і не працює, ми на сьогодні маємо 600 тисяч українських сімей, які стоять десятиріччями в чергах. Ми маємо величезну кількість наших громадян з досить низьким рівнем доходу, які не можуть скористатись ані іпотекою, ані іншими доступними кредитно-фінансовими механізмами для того, щоб інвестувати та купити своє житло. Ми плануємо скасувати застаріле радянське законодавство й ухвалити нове з урахуванням викликів, які принесла війна. Тому що понад 50 мільйонів метрів квадратного житла зараз зруйновано або пошкоджено. І з урахуванням міжнародного європейського досвіду, а це і соціальне житло, і доступне житло, і оператори доступного житла.
Коли плануєте ухвалити?
На базі нашого комітету ми провели публічні консультації і плануємо, що Міністерство відновлення врахує зауваження в результаті публічних консультацій і внесе цей законопроєкт до Верховної Ради в липні 2024-го. А Верховна Рада буде ухвалювати швидко.
"Депутатам варто зрозуміти, що публічні консультації — це не страшно"
20 червня поточного року Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому закон №4254 про публічні консультації. Який механізм він запроваджує і що може змінити в житті тих же громад?
Десять років працювало експертне середовище і громадянське суспільство над тим, щоб цей законопроєкт взагалі дійшов до сесійної зали, а він почне діяти після того, як мине 12 місяців після закінчення воєнного стану. І він говорить про те, що тепер формування державної політики і вирішення питань місцевого рівня буде обов'язково відбуватись із залученням всіх зацікавлених сторін, які повинні будуть висловлювати своє ставлення до того чи іншого питання через публічні консультації. Тобто кожне міністерство, кожен орган місцевого самоврядування перед тим, як воно вирішує щось змінювати в державній політиці, повинні проконсультуватися зі своїми мешканцями. Але є ложка дьогтю. Під обов’язковість публічних консультацій не потрапляють народні депутати. І я думаю, як цей закон буде підписаний президентом, почне при комітеті працювати робоча група, аби вносити відповідні зміни і змушувати народних депутатів проводити публічні консультації. Ми є амбасадорами публічних консультацій і провели дві серії. Одні стосувалися програми "єВідновлення", а другі — закону про основні засади житлової політики. Зараз з партнерами готуємо вже третю серію публічних консультацій. Демонструємо всім народним депутатам, що це не страшно, що наші мешканці громад, наші представники бізнесу, представники місцевого самоврядування вносять дуже багато корисного, коли обговорюються ті чи інші питання. І дуже багато речей, які проговорюються на цих публічних консультаціях, потім можуть стати відповідними нормами законів.
