Росія стратегічно сліпне — Катков про атаки на РЛС "Воронеж"

Росія стратегічно сліпне — Катков про атаки на РЛС "Воронеж"

Ураження українськими безпілотниками російських станцій раннього попередження про ракетний напад різновиду "Воронеж" спричинить часткову стратегічну сліпоту і стратегічну невпевненість РФ, вважає головний редактор Defense Express Олег Катков. В ефірі Українського Радіо експерт підкреслив: "Війна це завжди протистояння ресурсів". Тож навіть пошкодження таких об'єктів для України добре. Бо їх ремонт – тепер першочергова задача для Кремля. Крім того, зауважує аналітик, ворог наразі знає, як далеко ми можемо діставати. Тож буде "змушений посилити ППО цих стратегічно важливих РЛС і розміщувати всілякі С-400, "Панцири", "Тори" навколо них, а не на фронті, не у прифронтовій зоні. Це також позитивно для України", – додає Катков.  

0:00 0:00
10
1x

РЛС різновиду "Воронеж". Ілюстративне фото з відкритих джерел

 РЛС "Каста" в переліку рідкісних

Бійці Сил спецоперацій вполювали російську радіолокаційну станцію "Каста-2Е2". Про це йдеться в повідомленні підрозділу в Telegram. Що це за РЛС і наскільки це вагома втрата для противника?

РЛС "Каста" точно знаходиться у переліку техніки, яка є для ворога рідкісною. Тому що мова йде про немасовий виріб. Сказати, скільки їх у ворога, складно. Але у будь-якому випадку це специфічний виріб, який призначений для виявлення маловисотних цілей. Він працює у дециметровому діапазоні й спрягається із загальною системою російської протиповітряної оборони. Тут важливо зазначити, що ця РЛС була уражена на марші. Тобто вона була розгорнута, але антени не рухалися. Тому є питання відносно того, чи працювала вона саме у той момент. Але в будь-якому випадку є ураження самої радіолокаційної станції і машини, яка забезпечує її роботу. Також доволі показово, що цей результат був досягнутий завдяки використанню баражуючих боєприпасів. 

Із початку повномасштабного вторгнення РФ не заклала жодної такої РЛС

Щодо ураження таких РЛС, як "Воронеж-М", "Воронеж-ДМ". Про яку відсоткову кількість виведених з ладу або частково пошкоджених таких станцій можемо говорити станом на сьогодні?

Ця інформація верифікована, є фотографія з-під Армавіра, де знищено 2 радіолокаційні станції "Воронеж-ДМ". Відносно "Воронеж-М" під Орськом, там вона одна, був супутниковий знімок, який показав, що навряд чи вона уражена. Принаймні так, як "Воронеж-ДМ" під Армавіром. Тому що на тій одній фотографії було видно, що у тих будівлях, які і є радіолокаційними станціями, був вибух всередині. І мова йде про те, що все, що було всередині цієї РЛС (приймально-передавальна апаратура, система живлення, охолодження, а там, на хвилиночку, потужність 0,7 МВт), уже не працює і вибуло на дуже довгий ремонт, який не факт, що взагалі можливий під час санкцій. Тим паче, що РФ з початку повномасштабного вторгнення не заклала жодної такої РЛС. Більше того, відмовилась від планів побудувати заплановані, зокрема в окупованому Криму. Станом на 2019 рік вони заявили, що там буде нова потужніша РЛС. А на початку 2024 року сказали, що вже нічого в Криму будувати не будуть. І про жодні роботи у цьому напрямку не було відомо. Тобто, вочевидь у РФ є певна складність відносно створення таких об'єктів, вартість яких, виходячи із російської Вікіпедії, становить десь 100 млн доларів. Але можу зазначити, що об'єкт, який належить до російської системи попередження про ракетний напад, не може ніяким чином коштувати 100 млн доларів, тобто дешевше за винищувач F-16. Адже йдеться про систему раннього попередження про напад балістичними міжконтинентальними ракетами у випадку Третьої світової війни, тобто про атаку ядерними силами. І таких об'єктів на всю РФ всього лише приблизно півтора десятка – загоризонтних і надгоризонтних радіолокаційних станцій раннього попередження про ракетний напад, включно із "Контейнером", "Доном" і "Волгою". 

Які головні функції ці РЛС виконували і яке значення їх ураження має для нас? 

Ключовими завданнями станції "Воронеж-ДМ", а також аналогічних станцій, є виявлення моменту запуску і польоту балістичних ракет середньої та міжконтинентальної дальності, які летять знищувати РФ шляхом ядерного удару. Ці РЛС – не про ATACMS , не про крилаті ракети, не про дрони, не про літаки. Для розуміння: мінімальна висота об'єктів, які бачить "Воронеж-ДМ", за різними джерелами, 100-150 кілометрів. Вони дивляться у космос, тому часом називаються не загоризонтними, а надгоризонтними РЛС. Під Армавіром їх було дві. Одна "дивилась" на східне Середземномор'я, Туреччину і Червоне море. Друга РЛС – від Червоного моря і далі на Аравійське море, Індію і трохи Китай. Орська станція "Воронеж-М" дивилась на Іран, Пакистан, Індію та частково Китай. А далі під Іркутськом та Барнаулом є ще одна пара із "Воронеж-ДМ", "Воронеж-М", які беруть на себе Китай повністю. 

Це часткова стратегічна сліпота Росії

Чому тоді для нас було важливо уразити або частково пошкодити ці РЛС, якщо це не впливає на ситуацію на полі бою? Ці удари, виходить, більше на користь нашим союзникам. 

Безпосередньо так. Але якщо не вдаватися до теорій щодо бенефіціарів і говорити лише про пряму вигоду для України, то, по-перше, війна це завжди протистояння ресурсів. Ремонт цих РЛС, які для Кремля є стратегічними, першочергова задача. І він скерує людські та фінансові ресурси на їх ремонт. Для України це добре. 

Другий аспект. Бачимо, що ціллю для ударів стала і Орська загоризонтна РЛС, а вона за 1800 кілометрів (від кордону з Україною – ред.), якщо не помиляюсь. Але, насправді, значно ближче є інші РЛС. Наприклад, під Санкт-Петербургом, куди долітають українські далекобійні дрони-камікадзе, є ще один "Воронеж-М". Це всього-на-всього 450 кілометрів від України. Це, щоправда, через Польщу, але Польща часом "не помічає", що по її території летить. Але у будь-якого випадку за 450 кілометрів від України у Калінінградській області є "Воронеж-ДМ", який також дивиться у бік Європи. Зрештою, за 120 кілометрів на території Білорусі є клаптик російської землі, орендований Москвою, де є загоризотна РЛС "Волга". Вона належить РФ. Чи вважати російську територію на території Білорусі цілю для ударів – це окреме питання, але у будь-якому випадку – це 120 кілометрів. Таким чином, ворог змушений посилити ППО цих стратегічно важливих РЛС і розміщувати всілякі С-400, "Панцири", "Тори" навколо них, а не на фронті, не у прифронтовій зоні. Це також позитивно. 

Третій аспект. Мова йде про виведення з ладу системи попередження про ракетний напад. Тобто про те, що здійснюється атака по РФ в принципі. І пробиття такої дірки – це часткова стратегічна сліпота та стратегічна невпевненість Росії. А коли ворог стратегічно невпевнений –  це, на мій погляд, завжди позитивно. 

Олег Катков. Скріншот з відео

Із літаками ДРЛВ можлива реалізація всього потенціалу F-16

Швеція погодила передачу Україні літаків дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C. Що ховається за цією абревіатурою і наскільки важливим є надання Україні таких літаків?

Справа в тому, що якраз SAAB ще у 2009 та 2012 роках звертався до Міноборони України із пропозицією встановити саме цю радіолокаційну станцію від Ericsson, яка й забезпечує далекий огляд, наприклад, на Ан-140 або на Ан-178. Тобто нам пропонували. Це була публічна офіційна інформація. Делегація SAAB приїздила. Але результат ми бачимо. Тобто Україна зараз нарешті отримує літак далекого радіолокаційного виявлення, можливо, і два. Побачимо. 

Навіщо ці літаки, в принципі? По-перше, мова йде про протиповітряну оборону, про виявлення маловисотних цілей. Ці ліками дозволяють підняти радіолокаційну станцію і дивитися на цілі згори. Таким чином усі ракети, які постійно маневрують і ховаються за рельєфом, буде видно. І видно на великій дальності, тому що інструментальна дальності виявлення цілей для літака SAAB-340 у версії АВАКС складає, за заявами, 450 кілометрів. Яка вона в реальності відносно малорозмірних цілей, звісно, ніхто не скаже. Але у будь-якому випадку вона вимірюється сотнями кілометрів. Тому це величезне посилення української протиповітряної оборони. Тому що цей літак не лише бачить цілі, а й наводить літаки. І не обов'язково F-16. Інформація з нього буде передаватися так само ефективно і на Міг-29, які очевидно оснащені для цього додатковими системами. І це про підвищення ефективності української ППО, в тому числі наземних комплексів. Зрештою такі літаки ДРЛВ можуть виявляти позиції зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій ворога. 

Тобто із отриманням F-16, які працюватимуть у парі з ДРЛВ, ефективність нашої ППО зростатиме і по аеродинамічних цілях, і по гелікоптерах, і  по "шахедах". Так? 

Без літаків далекого радіолокаційного виявлення реалізувати приблизно від 40 до 60% потенціалу F-16 було неможливо. Із літаками типу SAAB-340 можлива реалізація всього потенціалу F-16. 

КОНТЕКСТ

29 травня 2024 року уряд Швеції оголосив про 16-й пакет військової допомоги Україні, найбільший від початку повномасштабного вторгнення Росії. Пакет становить 13,3 мільярда шведських крон (близько 1,26 мільярда доларів). Ним передбачено посилення ППО України, а також бронетранспортери, 155-мм снаряди, танки тощо. Родзинка цього пакету – два літаки ДРЛВ ASC 890 (назва радара літака – Airborne Surveillance and Control (ASC) 890).

Протягом сорока днів – у січні, лютому нинішнього року – Сили оборони України збили відразу два російських літаки далекого радіолокаційного виявлення та керування А-50. А-50, збитий 23 лютого 2024 року, впав у районі хутора Трудова Вірменія у Краснодарському краї РФ. До найближчої точки на лінії фронту від цього хутора приблизно 250 кілометрів. Літак, збитий 14 січня 2024 року, перебував у повітрі приблизно за 150 кілометрів від лінії фронту. Приблизна вартість А-50 – 500 мільйонів доларів.

Україна, як очікується, отримає західні військові літаки F-16 влітку 2024 року. Данія, Нідерланди, Норвегія та Бельгія зобов'язалися відправити в Україну кілька десятків винищувачів – від 45 до 60. 13 травня 2024 року прем'єр-міністр Данії написав у мережі X, що передача F-16 відбудеться "протягом місяців". Нідерланди збираються передати свої F-16 за Данією.