Фото: Liga.net
4 пункти вимог Єврокомісії — це дуже точкові речі
— Розкажіть, будь ласка, що нас буде очікувати в найближчі місяці, яке рішення Європейською Радою буде ухвалюватися в грудні і що буде після того?
Я буду трошки привчати нас радіти, тому що дійсно вчорашня рекомендація Європейської комісії про відкриття переговорів про членство — це безумовний привід для радості всіх українців. Це велике рішення, яке має велике значення саме в цей рік, коли ми відзначаємо десяту річницю Майдану. Це рішення закріпило величезний прогрес, якого ми змогли досягти в умовах повномасштабної війни, повної політичної мобілізації, єдності, відчуваючи відповідальність насамперед перед громадянами України, перед військовими, які обороняли нас і давали нам можливість робити свою роботу.
Починаючи новий етап, ми маємо усвідомлювати, що ми завершили великий етап. До таких рішень країни йшли роками, іноді — десятиліттями, а деякі країни ще навіть не дійшли. Тому ми пишаємося нами, нашим громадянським суспільством, нашою єдністю, тим, що ми змогли подолати велику кількість розбіжностей.
Наступна зупинка — це засідання Саміту лідерів ЄС у форматі Європейської Ради. На цьому засіданні лідери мають підтвердити або затвердити рішення Європейської комісії або на його основі ухвалити інше рішення. Поки що ми розраховуємо, що це буде рішення про відкриття перемовин. Тільки після цього засідання цей процес офіційно почнеться.
— Давайте зазирнемо в 2024 рік: в березні має відбутися ще один Саміт ЄС, на якому Європейська Комісія буде оцінювати доопрацювання Україною ще чотирьох критеріїв. Йдеться про НАБУ, НАЗК, закон про лобіювання і закон щодо національних меншин. Чи ви вбачаєте, що по якомусь із цих напрямів Україну зараз можуть спіткати труднощі?
Я хочу, щоб ми розуміли, що 7 рекомендацій (які ЄС поставив перед Україною в 2022 року — ред.) мали комплексний характер і стосувалися подолання олігархічного впливу, системної боротьби з корупцією і результатів такої боротьби, комплексного перезапуску судової системи. Всі ці завдання були реалізовані і ці 4 пункти, які ідентифіковані Єврокомісією, — це дуже точкові речі.
Це буде процес діалогу та пошуку консенсусу. Наприклад, закон про лобіювання зараз проходить громадські обговорення на сайті НАЗК. Ще один закон зареєстрований в парламенті. Дуже багато ідей та пропозицій, немає якоїсь єдиної практики. Це нова віха демократичного регулювання в Україні, тому, звичайно, це буде непростий процес. Але важко на фронті, військовим, важко проводити зиму в землі, не в своєму домі, важко втрачати близьких, а політикам точно не важко свою робити роботу.
Мовне питання: діалог, а не поступки
— Пані Ольго, вчора в Єврокомісії наголосили, що Україна має дослухатися до рекомендацій Венеційської комісії, які стосуються законів про державну мову, освіту та внести в них певні зміни. Є занепокоєння, що Україна в такий спосіб може послабити становище української мови. До якої міри Україна готова йти на якісь поступки в питанні державної мови та освіти?
Мова йде про діалог, а не про поступки. Очевидно, що будь-яка радикальна риторика не має права на життя. В першу чергу ми виходимо з декількох основоположних принципів: ми маємо розділяти угорську національну меншину і уряд Угорщини. Це дві великі різниці. З угорською національною меншиною є постійний діалог, є дуже велика увага до регіону компактного проживання угорської національної меншини. Попри війні президент знайшов час і можливість відвідати Берегово, нагородити військових. Також президент Угорщини відвідала Закарпаття і була в Києві. Тому цей діалог є.
Є застереження урядів декількох країни ЄС і ми кожній із цих країн запропонували алгоритм дій. Розуміємо, що законодавство треба удосконалювати, і зі свого боку, як уряд, ми розуміємо, що треба працювати над коректним впровадженням того законодавства, яке вже сьогодні діє. Були консультації, зокрема з угорськими колегами, дк вони звернули нашу увагу на недоліки впровадження законодавства. Ми над ними попрацювали, досягнули певних домовленостей і запропонували рішення. Чекаємо відповіді. Впевнена, що на основі узгоджених пропозицій ми зможемо завершити цей блок максимально оперативно.
Вступ в ЄС та перемога у війні — пріоритети, визначені президентом
— Пані Ольго, хотілося б довідатися також про український рух до ЄС. В нас триває повномасштабна війна із Росією, в ЄС це усвідомлюють і всім хочеться, щоб процес рухався швидше і ми не повторили досвід деяких балканських країн, які тупцюють на місці впродовж років. Що сьогодні можна сказати стосовно механізму нашого руху? Чи може він бути прискорений?
Механізм цього прискорення називається "Україна" і українські політики сьогодні також несе відповідальність перед громадянами за те, щоб цей рух був безперервний, щоб не було затримок з нашого боку в частині динаміки, рішень, спроможності вести перемовини. Але це також і відповідальність відносно рішення про розширення щодо інших країн, адже розширення ЄС і формування ширшої ширшої європейської спільноти, яка базується на цінностях і стає сильнішою — це фактично одинадцятий пункт Формули миру президента Зеленського.
Вступ до ЄС — це пріоритет, визначений президентом поряд із нашою перемогою на полі бою. Тому шанси в нас достатньо високі і насправді рішення, ухвалене Єврокомісією, і рішення, яке буде ухвалене лідерами ЄС в грудні — це гарантія для наших громадян того, що вони можуть бути спокійними за майбутнє нашої країни.
.jpg)
Фото: Українське Радіо
Етап скринінгу законодавства Україна пройшла самостійно
— Після того, як лідери ЄС в грудні, будемо сподіватися, затвердять рішення Єврокомісії, має розпочатися так званий скринінг українського законодавства. Йдеться про перевірку або оцінку задля того, аби сформувати потім перегляд різних частин законодавства для зближення з ЄС. Наскільки ця процедура може бути тривалою в часі і затримає початок переговорів?
Вчора одразу після публікації звіту я отримала дзвінок з Єврокомісії з проханням приїхати в Брюссель або прийняти делегацію тут, в Києві, та проговорити наступні кроки. Важко говорити про терміни, але Україна не сиділа, склавши руки. Після отримання статусу кандидата и провели self-скринінг: отримали офіційно від Єврокомісії перелік європейських стандартів, які треба буде впровадити, проаналізували їх і вже підготували власні висновки і звіти. Вони надані або будуть надані Єврокомісії й це означає суттєве скорочення процесу, тому що той період, який мав би тривати мінімум 1,5-2 роки з українською стороною, Україна вже пройшла самостійно і Єврокомісія на базі нашої роботи буде здійснювати оцінку. Це буде дуже швидко, але достатньо грунтовний.
