Фото: ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Лише пів відсотка людей не переносять глютен
Глютен (лат. gluten — клей) — білки в насінні злакових рослин, зокрема, пшениці, жита, ячменю. Глютен присутній практично в усіх хлібобулочних і кондитерських виробах. Глютен відповідає за в’язкість і клейкість отриманого зі злаків борошна. За словами Олега Швеця, 99.5% людей нормально переносять продукти з глютеном. І лише у пів відсотка виникає досить тяжке захворювання, яке лікується повною відмовою від глютену. "Непереносимість глютену викликає аутоімунне запалення в тонкому кишківнику із великою кількістю проявів та специфічними симптомами: анемія, поганий набір ваги у дітей, дерматит та атопічний дерматит, діарея, висипка, яка нагадує алергічний дерматит. На лактозу є генетичний тест. А от глютен менше проявляється", — розповів Олег Швець.
Дріжджі не викликають хвороб
У самих дріжджах нічого поганого немає, вони не викликають жодних хвороб, підкреслив дієтолог. Хліб може бути корисний і не корисний. "Корисний хліб містить багато харчових волокон: висівки, горіхи, насіння, цільні зерна. Він корисний, якщо там мало солі. Бо хліб — це основне джерело солі в українській дієті. Хліб шкідливий, коли там міститься багато цукру". Олег Швець зазначає, що ми не повинні їсти лише один хліб. Рекомендована порція хліба для пересічної людини, яка не "сидить" у спортивній залі та не бігає марафон — 100-150 гр на день. Якщо брати всі злаки, то їх на день може бути і 200, і 300 гр, при цьому половина з них має бути цільнозерновими продуктами. В кондитерських та солодких виробах можуть бути присутні трансжири. А це суцільне зло, вважає дієтолог і додає, що їх треба заборонити. При маркуванні хлібобулочних виробів повинно бути зазначено в складі: понад 6 гр харчових волокон на 100 гр продукту, менше 1.5 гр цукру, менше 0.6 гр солі. Тоді це буде корисно.
.png)
Олег Швець. Фото: ФБ-сторінка Oleg Shvets
Цукор і мед — одне і те ж
Чимало людей на планеті вмирають від високого артеріального тиску. Сіль тут дає значний внесок, наголошує дієтолог. "Сіль утримує в організмі воду, крові стає більше і тиск стає вищим. Її обов'язково треба їсти, але тільки 3-5 гр. Цукру — менше 50 гр на день (10 чайних ложок), а ще краще — менше 25 гр (5 чайних ложок)". Олег Швець зазначає, що цукор і мед — це одне і те ж і їх треба обмежувати. А що стосується фруктози — це теж цукор. "Якщо вона є в напоях, то стає вільною і при надлишку енергії перетворюється в жир. Якщо фруктоза міститься у фруктах та ягодах, то тоді все гаразд: вона засвоюється інакше".
Цукрозамінники — лише як тимчасовий вихід
Якщо у людини зайва вага і вона не може відмовитися від солодкого — то використання цукрозамінників можна розглядати лише як тимчасовий вихід. "Але він має негативний вплив на кишковий мікробіом, на композицію бактерій і негативно впливає на обмін речовин". Дуже шкідливими називає серед цукрозамінників аспартам (органічна сполука, відома як штучний замінник цукру. Він у 150—200 разів солодший за харчовий цукор - ред.), еритритол (природний підсолоджувач з хімічною структурою, аналогічною структурі цукрових спиртів-ред.), ксиліт (цукровий спирт, що використовується як замінник цукру, природний підсолоджувач, солодкий, як і цукроза, але містить лише дві третини її енергетичної цінності-ред). У чорному шоколаді мало цукру.
Діти і солодке
Жорсткі обмеження щодо солодкого, особливо у дітей, зазначає Олег Швець, можуть давати значні мінуси у вигляді психологічних наслідків та десоціалізації. Тому все повинно бути дуже зваженим: всі безглютенові та безлактозні непереносимості мають бути підтверджені лікарем.
