"Книжковий ринок України під час війни встояв" — Марʼяна Савка

"Книжковий ринок України під час війни встояв" — Марʼяна Савка

"Видавництво Старого Лева" отримало премію Болонського ярмарку дитячої книжки як найкраще дитяче видавництво 2023 року в Європі. Про цю відзнаку, про зміни для книжкового ринку України, а також про новинки нинішнього року розповіла в ефірі Радіо Культура співзасновниця "Видавництва Старого Лева" Марʼяна Савка. На її думку, книжковий ринок України під час війни встояв. "Українські читачі дуже достойно пройшли цей рік", — констатувала видавчиня.

0:00 0:00
10
1x

На фото: Мар’яна Савка у студії Радіо Культура

"Європейці сказали, що вони з нами"

"Ми вже мали кілька серйозних нагород у Болоньї, і цей рік війни, я думаю, багато для кого був лакмусом. Я впевнена в тому, що ця премія — це не просто обрання "Видавництва Старого Лева" як найкращого дитячого видавництва у Європі. Це ще і фокус України, і для мене теж важливо, що вони у такий спосіб знайшли можливість сказати, що вони з нами", — розповідає Мар’яна Савка.

Дискотека на Болонському ярмарку

"Болонська книжкова виставка — найбільший у світі ярмарок дитячої літератури. Для нас саме ця виставка є ближчою, ніж, наприклад, Франкфуртська, яка є універсальним виставковим простором. Болонья менша і за виставковими залами, і за кількістю експонентів, і вже дуже рідна. І люди, яких ти там зустрічаєш щороку, стають частиною твоєї видавничої родини. І після того, як нам вручили цю відзнаку і завершилася церемонія, близько п’ятисот видавців зі всього світу почали танцювати. Це була дискотека в стилі 80-х", — каже українська видавчиня.

Топова книжка цієї Болоньї — "Жовтий метелик" Олександра Шатохіна

Топова книжка цієї Болоньї — "Жовтий метелик" Олександра Шатохіна. Це рідкісний жанр, тому що це сайлентбук — книжка, в якій немає тексту, а лише ілюстрації. І там є цей жовтий метелик, від якого потім з'являються дуже багато інших жовтих метеликів, які долають темряву. Ця книжка, а також "Півник, Котик, Шафка" Олександра Михеда потрапили до сотні найцікавіших та найгарніших книжок Болоньї. Тому, крім основної перемоги, у нас ще є ці дві книжечки, наголошує Мар’яна Савка. Головна ідея стенда видавництва полягала в тому, що створення книги — це творення світла. "Болонська виставка має тривалу історію, і цього року була 60-та річниця. Тож це було дуже поважно і символічно стати переможцями у річницю виставки. Але за цей час є традиції різних країн та різних видавців, і в них немає такого, як у нас — щороку змінювати дизайн свого стенда відповідно до книжки. У переважної більшості експонентів є вже давно затверджений дизайн, який вони просто відтворюють. Проте насправді це дуже добре, адже це про впізнаваність бренду", — зазначає видавчиня.

"Нон-фікшн для дітей — це тренд"

Саме такі виставки, як у Болоньї, дають можливість побачити тренд, який вже сформувався в Центральній Європі, в Азії чи в інших регіонах світу. Коли "Видавництво Старого Лева" отримало в Болоньї перемогу в жанрі нон-фікшн, то було зрозуміло, що література жанру нон-фікшн для дітей — це серйозний тренд в Європі. Тому що література, яка сприяє самоосвіті дітей — це важливий напрямок, переконана Мар’яна Савка.

"Книжковий ринок України під час війни встояв"

Мар’яна Савка наголошує, що українці як читачі дуже достойно пройшли цей (воєнний — ред.) рік. Вони підтримали український ринок. Звичайно, він досить сильно впав: і за кількістю назв, і за кількістю накладів, але зрештою він встояв.

Новинки видавництва

"Перемога у Болоньї — це велика відповідальність і підняття планки, нижче якої ти не маєш права опуститися. Але ми вже робимо важливі системні кроки, зокрема у нас є підрозділ, який створює книги з прицілом на те, що їх ми будемо пропонувати насамперед нашим іноземним агентам та видавцям, орієнтуючись на смаки їхнього ринку і те, що може бути їм цікаве", — зауважує співзасновниця "Видавництво Старого Лева". 2022 року видавництво випустило 100 різних книжок, і цього року ми продовжуємо випускати нові. Серед цих книжок величезну частину займає дитяча література. І для нас як для видавців, які починали з дитячої літератури, було важливо не втратити це. Серед цікавинок дитячої літератури вийде книжка Лесі Мовчун "Космічні пухнастики вчать українську". Хотілося книжок, які можуть додати важливого для дітей, які вивчають українську. Я дуже переживаю, що може бути ситуація, що буде багато дітей, які не знали українську і виїхали за кордон, перестрибнуть через українську і будуть знати російську та польську, німецьку чи англійську. Це дуже сумно, тож такі пухнастики мають їх трохи рятувати. Крім того, буде книжка розмов із нашим владикою Борисом Ґудзяком, які готує Богдана Матіяш. Нарешті вийде друком книжка Володимира Єрмоленка "Ерос і Психея: Кохання і культура в Європі", а також заплановано багато художньої літератури, зокрема продовження серії Террі Пратчетта, розповідає співзасновниця "Видавництва Старого Лева".

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Леонід Фінберг про "1000 і одну книжку", філософський словник і кота Бучика
Статистика свідчить про мовну стійкість громадян України ― Кремінь
Знищення лісосмуг призведе до пилових бур в Україні — еколог
Нік Лисицький: "Як епічний герой Кий може скласти гідну конкуренцію Королю Артуру"
Руслан Гаврилюк про історію українських ГЕС: навіщо будували і що отримали для довкілля?