Ілюстративне фото: Суспільне Дніпро
"Української стало значно більше"
Коли почалася повномасштабна війна українською заговорили практично всі, навіть ті, хто ніколи не говорили. Це був певний прояв нашого спротиву. Але, як тільки ситуація з нашою обороноздатністю поліпшилася, люди почали повертатися до "общепонятного". Яка наразі ситуація з дотриманням мовного законодавства?
Особливо приємно говорити саме в той день, коли ми згадуємо Івана Драча, який стояв у витоках не тільки великого українського кіномистецтва, а й у витоках Закону про мову. Власне в 1989 році, разом зі створенням Народного Руху України, активними процесами відновлення української незалежності, ми справді побачили, наскільки є важливим захист національних інтересів. За ці роки ми справді змогли зробити неймовірно багато для того, щоби української мови стало значно більше. І питання не в тому, що ми можемо почути, крім української на вулицях іншу, ніж державна мова. Ми повинні бути певними у тому, що української стало значно більше. Скажімо, за дослідженнями, які ми проводили буквально декілька років тому, тільки незначна більшість громадян України спілкувалися українською мовою, визнавала її державною, надавала перевагу українській мові у приватному спілкуванні. Сьогодні така статистика сягає ледь не 80%. Тому зрозуміло, що з цими 20% загалом по Україні, а до цієї категорії треба зарахувати людей старшого покоління, наших співгромадян зі зросійщених регіонів України, сюди можна зарахувати і молодь, яка опинилася в російськомовному середовищі, треба проводити відповідну роботу. Тому ті дослідження, які ми робимо і в конкретних сферах, і та робота, яка проводиться на регіональному рівні, дає результати. І ці результати є доволі оптимістичними. Тому я би не казав, що все так погано. Бо і серед молоді, яка сьогодні в чергах за новинками у книгарнях, скажімо, на Хрещатику, ми бачимо дуже багато молоді в молодіжних середовищах, в університетських аудиторіях, школи зараз почали нарешті працювати наживо, і це теж великий позитивний момент нашого зрушення, коли українська мова набирає нових обертів. Тим паче, всі можливості інституційного характеру для контролю і забезпечення прав громадян України на інформацію та послуги державною мовою у нас є.
2024 року в Україні видано 7433 книжок і брошур українською мовою
Ви зараз згадали про книгарні. Що це за феномен чи навіть дивовижа часу повномасштабної війни, що почало відкриватися дуже багато книгарень в Україні та в Києві зокрема? Там дуже багато людей, багато молоді. Ви буваєте в цих магазинах, ви розумієте, що це за нова генерація українців?
Було би дивно, щоби Кремінь не читав би книжок і не ходив би до книгарень. А Уповноважений ще й книжки пише, і не тільки з української мови. Але для порівняння хотів би надати таку інформацію. За даними Книжкової палати України, протягом 24-го року надруковано значно більше видань української мови, ніж це було торік. Протягом 2024 року видано 8556 книжок і брошур, з яких 7433 українською мовою, і це становить 87% від загальної кількості. Для порівняння, давайте пригадаємо хоча б 21-й рік, коли у нас не було книгарень, де не продавалася б російськомовна література, де не було 50% книжок, брошур, часописів українською мовою. І всі казали: "ну так, така ситуація, в занепаді книговидавнича справи тощо". Але хочу підтвердити, що і завдяки нашому сприянню ми змогли цей баланс встановити. Тому що 16 липня 2021 року одна з норм мовного закону стосувалася сфери культури, зокрема книговидавничої справи, яка говорить про те, що на книжкових полицях повинно бути не менше 50% книжкової продукції українською. А з початком повномасштабного вторгнення розпочалася активна боротьба із захисту і книжкової сфери, і звичайно української мови у сфері книговидання і книгорозповсюдження. Тому ввезення літератури з Росії чи з Білорусі, країни агресорки, заборонене. І ми побачили сьогодні книгарні, де 100% книжок українською мовою. Ми побачили, що книговидавнича справи розвивається, незважаючи на те, що російський окупант знищує поліграфічну інфраструктуру, скажімо, в Харкові. Ті обстріли, які ми побачили тільки 24-го року, говорять про те, що під ризиком міг бути і початок нового навчального року в частині забезпечення підручниками. Але цей сплеск неймовірний. Тому хочу сказати, що для української книги це, напевно, один із найкращих періодів. Принаймні на моїй пам'яті таке траплялося спорадично тільки на початку 90-х років, коли у різних серіях почали виходити твори раніше заборонених письменників, вилучених з літературного процесу. Тому сьогодні для української книги – це неймовірний період становлення, відродження і утвердження.
Дуже важливо відзначити, що не тільки в столиці, а й в усіх обласних центрах, в окремих громадах почали відкриватися книгарні. І зараз, коли ми провели доволі ефективно перший Форум Культнаступу, ми говорили про те, що держава повинна подбати і про компенсацію власникам приватних книгарень за оренду приміщень. Тому що ми повинні визнати, що українська книга, а Україна завжди входила до числа країн, де надзвичайно активно читають, це один із важливих компонентів культурної політики, культурної дипломатії, якої дотримується й перша леді Олена Зеленська. Скажімо, поява книжкових поличок, української літератури в провідних університетах світу, в музейних установах, дипломатичних представництвах, з-поміж сотень українознавчих суботніх і недільних шкіл – це в тому числі результати ефективної культурної мовної дипломатії. Яку ми будемо посилювати уже із новим міністром культури і стратегічних комунікації Миколою Точицьким. Тому для української книги, для української мови сьогодні створюється найкращі умови. Але ми продовжуємо працювати і над тими недоліками, які звичайно ще є.
.jpg)
Тарас Кремінь. Фото: mediacenter.org.ua
"Я би не недооцінював російського окупанта"
Чи пов'язуєте ви ці сприятливі умови для розвитку української мови з тим, що сила впливу проросійських політсил значно зменшилася?
Я би скорше не недооцінював російського окупанта, тому що російська ракета несе з собою, в тому числі і засилля дезінформації, пропаганди і наступних викликів, про які, звичайно, злочинці думають й надалі. Тому я би себе не заспокоював. Але в той же час наша мобілізація сьогодні є надзвичайно високою. І те, що ми змогли по-справжньому оцінити важливість і значення української мови під час війни – це факт. І те, що переважна більшість громадян України послуговується виключно українською мовою. Коли створено для її опанування, для її захисту, для досліджень непогані умови якраз свідчить про те, що мова зберігає за собою статус. І дуже важливо, що про це йдеться і в рішенні Конституційного суду. Тому державна мова сьогодні ще й одне з найголовніших явищ і понять системи конституційного ладу української держави, без яких неможливо уявити нашу державу. Тому для української мови, я сподіваюся, створюється і будуть створені умови, і завдяки таким новим можливостям, як затверджена цього року Державна мовна програма. Буквально ледь не щотижня ми зустрічаємося з міністрами різних міністерств. Скажімо, вчора ми розмовляли з міністеркою у справах ветеранів Наталкою Калмиковою, яка буде сприяти тому, щоби розвивати і підтримувати літературу і будь-яку іншу творчість учасників бойових дій. В даному випадку ми говоримо про фронтову літературу. Це не жанровий різновид, а тематичний блок сучасної української літератури. Це звичайно розробка і впровадження безоплатних мовних курсів для охочих ветеранів вдосконалити свої мовні навички, які також будуть поширені й серед члені родин військовослужбовців. І звичайно, це наступальна українізація в усіх сферах, якої торкається діяльність українського ветеранського руху. Тому я сподіваюсь і вірю, що завдяки таким та багатьом іншим можливостям ми будемо посилювати компонент української мови, зміцнювати її статус, і звичайно виходити на міжнародний рівень.
За порушення мовного закону цьогоріч оштрафовано 64-х громадян
Чи надходять повідомлення про порушення закону про функціонування державної мови, як часто і з яких сфер?
Наша статистика за перші 9 місяців говорять про те, що близько 1700 звернень надійшло на нашу адресу з різних регіонів. Здебільшого із Києва, а також з Одеської, Дніпропетровської, Харківської областей, трошки менше з Запоріжжя, Миколаївщини і Полтавщини. Вони стосуються таких сфер, як відсутність стартової сторінки сайтів інтернет-магазинів і веб-сайтів. Тому будь ласка, якщо ви помічаєте такі ресурси, то повідомляйте нам про це. Порушення стосується сфери обслуговування, інформації про товари і послуги. І на жаль, у нас все ще наявне засилля зовнішньої реклами та вивісок недержавною мовою. Тому звертаю увагу і на цей компонент. А також на те, що в окремих закладах освіти, це і школи, і університети, і садочки, і заклади, які надають освіту для дорослих, на жаль, зберігаються порушення. І про це свідчать недавні наші дослідження, які ми провели спільно з Державною службою якості освіти. Тому ці та багато інших сфер, на жаль, залишаються не тільки наймасовішими за кількістю учасників цього процесу, а й за кількістю порушень. Але хочу сказати, що в порівнянні з минулим роком, у нас фактично вдвічі більше стало протоколів про адміністративні правопорушення, якими ми застосували адміністративні стягнення щодо порушників мовного закону. Тільки цього року я оштрафував 64-х громадян, винесено було 90 попереджень. Але на жаль, є такі ще правопорушення, які досі перебувають на розгляді, тому що ми продовжуємо заходи державного контролю, з'ясовуємо ті або інші обставини. Тобто претензійна робота у нас суттєво посилена. І кількість штрафів – це в тому числі про те, що ми навчилися ефективно використовувати Кодекс України про адміністративні правопорушення. І що важливо відзначити, в переважній більшості порушники сплачують ці кошти, які йдуть до місцевих бюджетів. Судових процесів, як це було торік, зараз майже немає. Тобто ми в цьому плані знайшли золоту середину, навіть із порушниками, які з "радістю і посмішкою" йдуть і сплачують копійки до місцевих бюджетів.
"Українська мова продемонструвала силу"
Як загалом ви б оцінили наш процес переходу на українську, зокрема під час повномасштабної війни?
Українська мова продемонструвала свою силу. І зараз ми маємо величезний сплеск популярності, розвитку, утвердження, досліджень і в літературі, і в кіно, і в мистецтві, і визначених законом сферах – від обслуговування, інтернет-середовища до діяльності державної влади. Тому ми продовжуємо "наступальну українізацію", ми нещадно боремося із системними порушниками, ми робимо зауваження місцевим депутатам, особливо міським головам. Кожен повинен працювати на Перемогу, кожен повинен забезпечувати розвиток української мови. Іншого шляху у нас нема. Тому що наш шлях до успіху, до злагоди, до єдності і до перемоги української держави.
