Передачі з архіву Українського радіо

Російська пропаганда створює популярні англомовні акаунти у соцмережах, що маскуються під нейтральні сторінки про науку, культуру чи статистику. Cеред цікавих дописів приховано прокремлівські меседжі, які формують позитивний образ росії та применшують роль інших країн, зокрема й України. За якими ознаками можна відрізнити дезінформацію? Про це ми розпитали Альону Маліченко, фактчекерку проєкту "По той бік новин".

Ідея Національного банку України змінити назву розмінної монети з "копійки" на "шаг" викликала бурхливу реакцію в суспільстві, яка виплеснулася в соцмережі. Багато хто написав, що вважає слово "шаг" російським, натомість історики і мовознавці доводять, що воно має глибоке українське коріння. Російські пропагандисти одразу побачили в ініціативі НБУ черговий прояв "русофобії". Як прокремлівські медіа використовують це питання для маніпуляції та поширення дезінформації, які тези вони висувають проти українських ініціатив. Як такі теми використовуються для створення конфліктів та які наслідки це може мати в умовах повномасштабної війни.

Російські пропагандисти все частіше вкидають в український інформаційний простір відеофейки із українськими телеведучими, яким довіряють українці. Відео згенеровані з використанням штучного інтелекту, тобто справжня людина цього не говорила ніколи. Називається ця технологія "дипфейк". Ось один із них: буцімто Президент України підписав законопроєкт про виплату військовим у розмірі 100 тисяч гривень. А щоб дізнатися деталі закликають підписатися на маловідомий телеграм-канал.

Міф про так звану "чорну трансплантологію" в Україні. Російські медіа активно просувають ідею, що медична система в Україні є лише прикриттям для незаконної торгівлі органами.

Про російську кампанію з дискредитації українських біженців у Європі.

Розповідаємо про такий важливий інструмент, як менеджер паролів, який допоможе організувати паролі та захистити їх від можливих зламів.

Після початку Курської операції Збройними Силами України, російські пропагандисти запустили масштабну інформаційну атаку. Вони почали поширювати сенсаційні заяви про те, що українські війська не просто ведуть бої і контролюють території, а планують начебто анексувати російські міста і села.

Уявіть собі: ви молодий студент, який тільки-но пройшов складні іспити для вступу до вишу і з нетерпінням чекає на початок навчання в омріяному університеті. Але раптом у стрічці новин з'являється тривожна інформація про те, що уряд ніби то скорочує кількість бюджетних місць для чоловіків призовного віку. Серед студентів може почати ширитися паніка, а багато хто починає сумніватися у своїх перспективах отримати безкоштовну освіту. Звісно, це викликає обурення і недовіру до держави. Такі новини можуть виявитися ретельно спланованою брехнею.

У вересні 2022 року світ дізнався про російську операцію Доппель-Генгер (Doppelganger) — масштабну кампанію, спрямовану на підрив підтримки України та просування кремлівської пропаганди через створення фейкових сайтів та облікових записів у соцмережах. Сьогодні ми поговоримо про те, як ця операція продовжує еволюціонувати і використовує нові тактики маніпулювання у соцмережах.

Кремлівська пропаганда знову вдалася до поширення брехні. Цього разу героїнею їхніх вигадок стала журналістка німецького видання Bild Жанна Плауманн. За твердженням російських Telegram-каналів ця журналістка написала статтю про українську операцію на Курщині, в якій ішлося про те, що німецькі танки знову опинилися в Росії. Після статті, як кажуть пропагандисти, журналістку буцім-то вбили — вони навіть поширюють скриншот некролога, начебто оприлюдненого в Bild.