Українці не повинні сподіватися, що ЄС жорстко відстоюватиме українську позицію,— ексречник представництва ЄС

Українці не повинні сподіватися, що ЄС жорстко відстоюватиме українську позицію,—  ексречник представництва ЄС

Якою мала би бути реакція Євросоюзу на накази Путіна про "визнання" псевдореспубліками незаконних утворень на території ОРДЛО — так званих "ЛНР та ДНР", та введення російських військ на тимчасово окуповану територію України, та якими мали б бути дієві антиросійські санкції, і чи є шанси на дипломатичне врегулювання ситуації, Українське радіо дізнавалося в Давіда Стуліка, старшого аналітика безпекового центру "Європейські цінності" в Празі, ексречника представництва Європейського Союзу.

0:00 0:00
10
1x

"Відвідати Київ у такий непростий для України час, нас спонукала інформація про те, що іноземці зараз залишають Київ, а деякі навіть і Україну.

Я та декілька моїх друзів чудово розуміли, що в ці моменти потрібно бути поряд з нашими українськими друзями. Ідея відвідати Україну зародилася в комунікації з нашими українськими колегами, які сказали, що ви, європейці, найбільше можете допомогти нам, якщо будете зараз разом із нами у ці складні часи. Тому наша група з трьох людей вирішила, що ми маємо зараз тут бути, тому що зараз вирішується також наша доля — доля європейського континенту, і насамперед центральноєвропейських країн. А також цим вчинком ми свого роду зробили акцію громадської непокори, щоби показати, що поради наших Міністерств закордонних справ про необхідність якнайшвидше покинути Україну чи не відвідувати, є не те, щоби безпідставними, але, що в Україні можна бути в ці часи і почуватися дуже безпечно.

Ми спостерігали за тим, як деякі західні ЗМІ інформують своїх читачів про ситуацію в Україні, і різниця між цими публікаціями та інформацією в українських ЗМІ є колосальною. Градус тривожності в публікаціях західних ЗМІ є значно вищим.

Тому ми хочемо донести меседж до наших родин, близьких та друзів, до європейського суспільства, що це теж є нашою справою, підтримати українців, і показати, що українці є стійкими і не бояться", — наголосив Давід Стулік.

 

За словами старшого аналітика безпекового центру "Європейські цінності" в Празі, що стосується позиції Чехії щодо допомоги Україні, то два тижні тому до України приїжджав Міністр закордонних справ Чехії, а декілька днів до цього Уряд Чехії прийняв рішення про безоплатну передачу артилерійських снарядів Україні. Також заплановано постачання гуманітарної допомоги. Додатково в Чехії триває обговорення, щоби збільшити об’єм допомоги Україні. Тому що Уряд Чехії чудово розуміє, що допомога Україні, є і захистом Чехії. Тому ми також повинні докласти свої зусилля для зміцнення України, тому що це є і нашим захистом.

"Наказ Путіна про "визнання" незалежними республіками незаконних утворень на території ОРДЛО — так званих "ЛНР та ДНР" є порушеннями суверенітету та територіальної цілісності України, і те, що це є порушенням міжнародного права вважають усі демократичні країни світу. І окрім псевдореспублік, які пов’язані з Москвою, ніхто не визнаватиме ці дві так звані "республіки".

Для Росії це рішення є ще однією позицією у довгому списку гріхів, якому слід завдячувати Президентові Путіну. До цього списку вже входять Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, Крим та інші. Коли Путін постане перед Міжнародним трибуналом це буде матеріалом для суду проти Путіна.

Для України це означає, що у вас є чіткий конфлікт з РФ. Не з цими квазі республіками, а саме з РФ.

І я бачу позитив у тому, що після цих 8 років Путін був вимушеним скинути цю маску, припинити створювати враження нібито це громадянська війна (наратив, який повторювали всі прокремлівські політики в західних країнах, усі так звані "корисні ідіоти" Кремля, які стверджували, що це внутрішній конфлікт). Тепер ми маємо чіткий міжнародний конфлікт, коли Росія, як агресор, порушує міжнародне право. Тому позиція України на міжнародній арені стала ще більш обґрунтованою. Це є додатковим приводом, щоби демократичні західні країни ще більше підтримували Україну, як жертву вже міжнародно визнаної агресії", — розповів ексречник представництва Європейського Союзу.

Давід Стулік стверджує, щоби говорити про роль Євросоюзу в цій ситуації, слід розуміти, що ЄС — це 27 країн і, щоби прийняти рішення в міжнародних справах, потрібна одноголосність. Проте, є країни, які симпатизують Кремлю, наприклад, Угорщина. Є ті, політичні рішення яких є більш обережними, наприклад, Німеччина чи Австрія. Тому важко досягти компромісу між усіма країнами. Тому, з точки зору України, реакція ЄС на ситуацію, що відбулася, буде м’якою.  

"Проте, для мене, як людини, яка працювала в цій системі, важливим є те, щоби позиція все ж була, навіть, якщо вона буде м’якою, проте, єдиною, — це буде великим досягненням.

Тому я закликаю своїх українських друзів не мати завищених очікувань від ЄС, і не сподіватися, що ЄС жорстко відстоюватиме українську позицію", — наголосив Стулік.

"Що стосується санкцій, то в цих умовах, станом на сьогодні, Захід і ЄС не піде на анонсовані жорсткі "пекельні санкції". Тому що в ЄС є проблема, яка полягає у тому, як визначити, що це є актом агресії. На жаль, є країни, які вважатимуть, що агресією є вторгнення великої кількості ворожих військ та техніки. 

Сьогодні в ЄС немає спільного розуміння, що має бути механізмом, який запустив би введення жорстких санкцій.

Я вважаю, що слід безпосередньо запровадити санкції на Путіна та його оточення, на людей, які тримають його активи", — наголосив старший аналітик безпекового центру "Європейські цінності" в Празі.

Фото: Українське радіо