Фотоілюстрація з відкритих джерел
Купівля стала способом отримання позитивних емоцій
Як сьогодні сприймається "Чорна п’ятниця" як явище? Це спроба компаній створити зайвий ажіотаж, підвищений попит ― і заробити?
Андрій Кривонос: Так було на початку. На сьогодні це перетворюється на більш соціальне явище, коли компанії намагаються більше продати і заробити, а споживачі прагнуть до цього дня накопичити кошти і вдало, цікаво, емоційно витратити. Від початку ковіду, а потім війни закупи стали фактично формою розваги, купівля тепер є способом отримання позитивних емоцій.
Щодо виручки. Наскільки "Чорна п’ятниця" у відсотковому плані приносить прибуток компаніям?
Андрій Кривонос: Це важливий день для компаній, він підтримує прив’язку покупців до них. Скажу так: якщо не брати участі в цьому ажіотажі з боку торговця, то можна втратити більше, ніж якщо брати участь. Покупці прочитали, що у вас є додаткові акції, зайшли ― і на емоціях купили товари, які планували або ж навіть не планували. У них залишається позитивний післясмак, тож вони будуть реагувати на вашу мережу і заходити до вас надалі.
"Частина людей професійно використовують знижки"
Відомо, що продавці часом вдаються до махінацій, наприклад, ставлять ніби знижену ціну, але вона по факту була місяць тому на цей товар.
Андрій Кривонос: Не виключаю такого. Це може відбуватися і в мережах, і в окремих магазинах, причому поруч можуть стояти товари з цілком коректно сформованими цінами. Назвемо це людським фактором. Але загальний підхід стає соціально більш справедливим і виваженим. Торговці розуміють, що це час, коли можна продати ті залишки, які відповідають кінцю осені та зимовому сезону, і вже готуватися до нового асортименту, що буде запроваджений в середині січня й на початку лютого.
До речі, є частина людей, які професійно використовують знижки. Вони заходять завчасно в магазин, самі перевішують певний товар, щоб він не був на очах в інших покупців. І в момент відкриття магазину вони забігають й отримують те, що заздалегідь поклали собі на іншу полицю. Українські торговці навіть показували на камерах, як це відбувається. Та все ж таки це поодинокі приклади, адже людина емоційне створіння і на місці може змінити свої бажання та суму, яку планувала витратити.
.jpg)
Андрій Кривонос. Фото: franchise-capital.com
Якою мірою українці здатні на емоційні покупки сьогодні, під час війни?
Андрій Кривонос: Тут питання не гаманця, а емоції. Чергова повітряна тривога не накладає на нас можливість емоціонувати в інший спосіб, а якась некорисна "штучка" чи рожевий блокнотик можуть спрацювати більш позитивно, ніж накопичення інших емоцій. Люди шукають антистрес, тож емоційна покупка ― це своєрідні ліки. Сьогодні торгівля та емоції ― дуже поєднані речі. Переходити просто на гідазепам це якось неправильно, а купити шоколадку, блокнотик чи кофтинку, можливо, буде веселіше. Під час війни люди їдять, одягаються, купують різні товари. Торгівля триває.
А чи поширюється "Чорна п’ятниця" на військові товари, наприклад, на дрони?
Андрій Кривонос: З дронами не складається, а в частині речей для військовослужбовців знижки є, звісна річ. Це амуніція, різні дрібнички. Наприклад, усім солдатам завжди потрібні підсумки під гранати, також це товари для зими ― грілки, рукавички, устілки тощо.
Якби торговці продавали виключно за запланованими цінами, то отримували б більший прибуток
Хто під час "Чорної п’ятниці" виграє більше ― покупці чи продавці?
Андрій Кривонос: Важко сказати. Коли ви їсте, хто виграє ― ви чи їжа? Думаю, що якби торговці могли продавати виключно за тими цінами, які вони однозначно прорахували й запланували, то вони б отримали більший прибуток. Будь-яка акція потребуватиме від них зниження самої ціни, хоча б технологічно, а також здійснення певних маркетингових дій, для того щоб повідомити про акцію ― листівки, банери, смс-розсилка тощо. Витрат все одно буде більше, ніж просто планова ціна.
Середні видатки на харчі у домогосподарствах зросли до 50%
На третьому році повномасштабної війни які головні статті витрат українців і чи ласі вони до різноманітних акцій та знижок, що їх активно пропонують різні компанії?
Олег Пендзин: І до активної фази бойових дій видатки на харчі в сімейному бюджеті були дуже високі ― десь 43% від загального обсягу сімейного бюджету. Для порівняння, середня європейська сім’я витрачає на харчування 12-18% свого доходу. Ми маємо розуміти, що величина видатків напряму залежить від співвідношення цін та ваших доходів. В Україні, на жаль, при цінах фактично європейських заробітна платня десь у 2,5-3 рази менша. Під час великої війни у нас почав активно розмиватися середній клас, ми бачимо це і за динамікою цін на сьогодні. І середні видатки на харчі у домогосподарствах зросли до 50%. За останніми соцдослідженнями, 44% українців почали економити на харчуванні й переходити на дешевші товари нижчої якості. Ми бачимо, що підскочили в ціні овочі, хліб, макарони, водночас зростання ціни на м’ясо ― дуже невелике. Люди із середніми статками більше їдять м’яса та молокопродуктів, а бідніші люди перекривають свої потреби більше хлібом і картоплею. Отже, середній чек людини відносно її сімейного бюджету змінився і переорієнтація відбувається на більш дешевий сегмент продуктів харчування. Щодо решти товарів. 50% іде на харчі, умовно 27% ― на комірне, а далі старша вікова групи витрачає більше на ліки, а молодші люди ― більше на одяг. Помітна зміна під час війни ― витрати на подорожі й готелі зараз становлять дуже маленький відсоток, також ми почали менше витрачати на культурні події.
.jpg)
Олег Пендзин. Фото: ФБ-сторінка Олега Пендзина
"Чорна п’ятниця" у великих країнах лягає на плечі виробника, а не ритейлу
А знаєте, чим "Чорна п’ятниця" в Україні відрізняється від таких акцій у багатих європейських країнах? "Чорна п’ятниця" у великих країнах, на території яких знаходяться виробники, лягає на плечі виробника, а не ритейлу. На сьогодні середня торговельна надбавка по товарах довгострокового використання становить до 30%, по продовольчих товарах ― 10-12%. Відтак серйозно скинути на товар довгострокового використання може дозволити собі тільки виробник цього товару. Тобто у спілці з ритейлом він погоджується з тим, що залишки товарних позицій, які у нього є на складах, він починає продавати зі знижкою 40-50-60%. Таким чином, "Чорна п’ятниця" та всі ці знижки в Україні носять чисто умовний характер.
