Толерантність до корупції: чому українцям так важко її побороти? З'ясовують експерти

Толерантність до корупції: чому українцям так важко її побороти? З'ясовують експерти

Україна посідає останнє місце в Європі за рівнем щастя згідно Всесвітнього звіту ООН. Про те, який зв'язок між корупцією та щастям, в ефірі Українського радіо розповідають докторка філософії у галузі економіки, авторка книги "Корупція: роздуми після Майдану" Віра Валлє та юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко.

0:00 0:00
10
1x

Наскільки показник сприйняття корупції впливає на рівень щастя?

Віра Валлє вважає, що показник корупції — надзвичайно важливий критерій, який потрібно брати до уваги при складанні рейтингу щастя:

"Щастя у довгостроковій перспективі безумовно пов'язане з рівнем корупції в будь-якій країні. Адже корупція — економічно-раціональне явище, допомагає долати бар'єр, коли не працює державна машина. Вона може бути корисною у короткотерміновій перспективі швидко вирішити питання, коли це неможливо зробити правовим шляхом. Але, разом з тим в довготерміновій перспективі корупція вбиває. Вона веде до глибоких криз, шкодить економіці та відчуттю щастя також".

Про важливість антикорупційної стратегії

На думку Олександра Калітенка не є секретом, що корупція вже давно стала однією із найголовніших проблем для нашої країни:

"Антикорупційна стратегія ще досі не прийнята Верховною Радою, ми вже більше року без неї і трохи незрозуміло куди рухатися без такої системи. Минула стратегія діяла з 2014-2017 роки і завдяки ній відбулося багато антикорупційних реформ: запустилося електронне декларування, відбулася низка реформ в інших сферах, які не пов'язані з антикорупційною сферою, але які призвели до гарних позитивних результатів. Навіть зараз, якщо подивимося на активність депутатів, був нещодавно прийнятий законопроєкт про посилення захисту викривачів, щоб ми могли спокійно повідомляти про корупцію і таким чином отримувати, в разі доведення корупційного злочину у суді 10% від суми збитків, заподіяного викритим корупціонером". 

Чому затримують прийняття Антикорупційної стратегії на 2021 рік?

"Вочевидь, вона викликає певний опір, тому що там є дуже чутливі моменти, — зазначив Олександр Калітенко. — "Наприклад, конкурс на генерального прокурора, певні моменти із судовою реформою і багато інших речей. Наразі є тиск на антикорупційні інституції і є втручання в розслідування судовий розгляд корупційних справ. Були спроби зруйнувати принципи у сфері публічних закупівель, це я вже не кажу на більш цинічні напади на активістів на національному рівні. І це, на жаль, не додає позитиву у антикорупційній боротьбі. Викликів у нас, на жаль, ще багато". 

Чому українцям так важко подолати корупцію? 

"Я помітила особливість українців, яка полягає у неготовністю боротися з корупцією. Це звучить парадоксально, адже у рейтингах та звітах ми бачимо, що українці не задоволені корупцією. Але, разом з тим, ми не стали тією силою, яка у довготерміновій перспективі щодня бореться за право народу бути джерелом влади. Нам не зручно відмовлятися від неї, багато хто навіть не може собі цього дозволити", — прокоментувала Віра Валлє

Про проблему толерантності українців до корупції 

За словами Олександра Калітенка, Українці вважають однією із головних чинників економічної кризи саме корупцію:

"В Україні існує проблема толерантності до корупції. Є різні соціальні дослідження, де, наприклад, тритина людей заявляє, що корупція — частина менталітету і з нею нічого не можна вдіяти і не варто ніяким чином боротися. Ще частина вважає, що корупцію можна виправдати за певних умов. Дехто вважає, що корупція — класний механізм для вирішення проблем, можливість отримати швидше якусь послугу від держави. Дуже важливо виховувати нульову толерантність до корупції, щоб із нею можна було боротися. Але, на жаль, зараз ми не бачимо достатньої активності держави у цьому напрямку". 

Як розвивати нульову толерантність серед громадян?

Віра Валлє вважає, що замість більшості предметів шкільної програми треба починати з першого класу розповідати дітям про Конституцію, що джерелом влади в Україні є народ:

"Обов'язково має бути шкільний предмет про громадянство. Бо треба закладати основи розуміння цієї свободи буквально з народження. Люди повинні поважати закони; знати, що можуть впливати на владу. У цьому велика трагедія української школи. Українці шукають способу обійти закон. Тому, це дійсно питання менталітету". 

Як посадовці мають демонструвати нульову толерантність до корупції?

Олександр Калітенко вважає, що виключно своїми справами:

"Якщо це робити за допомогою слів або на папері, то високої поваги до цього не буде. В українців, насправді, дуже маленька обізнаність стосовно податків і це теж може впливати на рівень корупції. Адже коли думаєш, що ти обманув систему, заплативши хабар, то знай: ти заплатив двічі. Перший раз заплатив за цю послугу зі своїх податків і, замість того, щоб отримати її і захищати свої права відповідно до закону, ти заплатив вдруге за ту ж саму послугу. Якщо порахувати скільки українці платять податку, то це ледь не половина доходів. Коли ми йдемо до магазину, поповнює мобільний рахунок, заправляємо машину — це все обкладається податком із заробітних плат. Якщо ми чуємо, що якийсь чиновник вкрав гроші з бюджету, це означає, що, фактично, він заліз до нас у кишеню і вкрав не якісь абстрактні гроші, а наші з вами".

Як підняти рівень щастя українців?

Олександр Калітенко рекомендує вчитися і розвиватися:

"Адже через корупцію у підсумку страждають найбільш незахищені верстви населення, бо люди не довіряють інституціям, не вірять у реформи. Для того щоб боротися з корупцією тут і зараз є певні рекомендації: судова реформа, збільшення антикорупційної інфраструктури, забезпечити дієву систему стримування такої незалежності антикорупційної інфраструктури від тиску, прозоре підзвітне управління публічними активами, а для цього подальший розвиток сфери публічних закупівель". 

Віра Валлє закликає українців не давати хабарів:

"Це — складно, але варте того. Не здавайте гроші "на штори" у школах, адже корупція починається вже з цього. Якщо немає попиту, то і не буде пропозиції". 

Фото: "Українське радіо"