Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради чотири законопроекти про розвідку. Тексти документів опубліковані на сайті парламенту, Зеленський пропонує Раді розглянути законопроєкти 2412 про розвідку, 2413 про зміни в бюджетному кодексі, 2414 про Службу зовнішньої розвідки, а також 2115 про зміни в закон про суддів, які будуть регулювати розвідувальну діяльність.
Проєкти законів визначають структуру розвідувального співтовариства, до якого увійдуть: Служба зовнішньої розвідки, розвідка Міноборони і розвідка Прикордонної служби. А також контррозвідувальною діяльністю може займатися СБУ. Ніхто інший не матиме права займатися розвідою. Крім того, передбачається введення координаційного органу з питань розвідки, який зможе створювати президент. Удосконалюється поділ повноважень між службами розвідки, щоб уникнути дублювання функцій з СБУ, передбачено контроль за діяльністю національної розвідки з боку президента, Ради, Рахункової палати і громадянського суспільства. Також регулюється питання розвідувальної таємниці і порядку доступу до такої інформації.
Микола Маломуж, генерал армії та голова Служби зовнішньої розвідки України з 2005 по 2010 роки, зазначає, що розвідувальна система має надзвичайно велике значення для країни, втім контролювати її не можна одноосібно:
"Закон, який був попередній, "Про розвідувальні органи України" — був надзвичайно глибоко пропрацьований, працювали сотні фахівців різних періодів, розвідники, юристи, законодавці, міжнародні експерти. То був базовий закон".
Сьогоднішній закон про розвідку, на думку Миколи Маломужа, є таким самим на 95%, однак у ньому прописані сучасні виклики та інновації.
"Розширюються можливості в проведенні розвіддіяльності на більшій території, по визначених об’єктах, наприклад, не тільки до кордону, а і військові частини за кордоном. Проведення спеціальних операцій проти терористів, військовій розвідці надаються функції боротьби з терористичними організаціями з-за кордону, використовуючи свою структуру військових спецслужб і військ особливих, які проводять спеціальні операції. Це — новації, яких раніше не було, але з урахуванням того, що у нас сьогодні війна, всі напрацювання уже введені в новий проект закону", — пояснює розвідник.
На його думку, є в цих законопроектах і елементи, які викликають деякі питання або заперечення.
"Всі структури розвідувальних органів країн світу і Європейського Союзу націлені на те, що формуються, в першу чергу, президентом за участі парламенту. А в цьому законі виписано, що президент одноособово і керує, і формує, і затверджує структуру, і контролює. Отой формат європейських структур, які дійсно сьогодні мають стандарти уже неупереджені, вони передбачають, що і сама структура затверджується парламентом (у нас — парламентсько-президентська республіка), відповідно здійснення керівництва загальне — президентом, але обов'язково парламентський контроль, який передбачає і контроль створення структури, і функціонування, і використання бюджетних коштів. Я бачу, ситуацію, що функції парламенту суттєво урізані. Це насторожує, поряд з тим, що низку законів чітко зараз пропрацьовано щодо перепідпорядкування ДБР, НАБУ, а тепер ще трьох розвідок — тільки одноособово президенту. Я думаю, що такої монополізації не повинно бути, незалежно від прізвища", — говорить Микола Маломуж.
Він наголошує на необхідності дотримання тих стандартів, які напрацьовувалися у попередніх законах, де передбачалась активна участь парламенту у формуванні розвідувального співтовариства, затвердження структури, фінансів, контролю.
"Це — дуже важливі чинники, які б упереджували можливу монополізацію влади, створення авторитарних моделей. Ми в демократичному суспільстві живемо, ми виходимо з загальноцивілізаційних принципів. Тому я думаю, доповнення сьогодні до цих законопроектів повинно розширити парламентський контроль", — говорить генерал армії.
