Ілюстративне фото: AP
"Парламентські вибори – це буде дуже непростий бій для Санду"
У Молдові 24 грудня відбулася інавгурація президентки Санду, яка набрала понад 55% голосів у другому турі голосування, але попереду цю країну очікують ще парламентські вибори. Як можна оцінити загальну політичну ситуацію в Молдові станом на тепер?
Політична ситуація залишається невизначеною, тому що насправді більшість виборців проголосувала за Маю Санду, але нагадаю, що Молдова залишається парламентською республікою і вплив президента на політичний процес дуже залежить від того, чи має він більшість у парламенті. Сильним президентом Молдови був свого часу Воронін, в якого була комуністична більшість. Сильним президентом був Додон, в якого була більшість "Соціалістів". І дотепер Мая Санду теж є сильною президенткою, тому що її партія PAS ("Дія і солідарність" – ред.) дотепер зберігає більшість, навіть монобільшість у молдовському парламенті. Але вже влітку цього року в Молдові відбудуться парламентські вибори. Усі рейтинги свідчать про те, що PAS навряд чи зможе повторити свій успіх і здобути більшість. Відповідно, йтиметься про формування коаліційного уряду. А власне, із ким формувати цю коаліцію до кінця не зрозуміло, тому що за тими ж рейтингами чимало партій, які проходять до парламенту, мають або проросійські погляди, або є відверто проросійськими маріонетками.
Скажімо, блок партій "Перемога" Ілана Шора взагалі координується з Москви, сам олігарх-утікач із Молдови Ілан Шор зараз живе у Москві. "Соціалісти" та Ігор Додон також завжди відрізнялися проросійськими поглядами, підтримували кандидата з проросійськими поглядами на президентських виборах. Ірина Влах, ще одна політикиня у молдовському політичному спектрі, колишній башкан Гагаузії, теж завжди підігрувала Росії і її партія теж очевидно проходитиме до парламенту. Ренато Усатий, який посів третє місце на президентських виборах, мав бізнес у Росії, хоча зараз кажуть про те, що його навіть розшукують у Росії. Але не можна виключати, що певні зв'язки із Москвою в нього збереглися. Зрештою, "темною конячкою" лишається хіба що Іон Чебан, нинішній мер Кишинева, який теж має свій політичний проєкт MAN ("Національний альтернативний рух" – ред.). Але і тут мусимо пам'ятати, що сам Іон Чебан є вихідцем із партії "Соціалістів". Він лише недавно перейшов на румунську, до того послуговувався російською і орієнтувався, здебільшого, на російськомовний електорат.
Тому виглядає, що парламентські вибори – це буде дуже непростий бій для Санду, для її прихильників, тому що навіть маючи проєвропейського президента, проросійський парламент зможе розвернути модель зовнішньополітичної поведінки Молдови. За прикладом того, як це сталося, скажімо, у Грузії, де ми мали теж проєвропейську президентку, але парламент, який контролювався проросійськими силами, фактично позбавив її можливостей щось змінювати.
Мая Санду. Фото: president.gov.ua
"Росія дуже вдало зіграла свою гру"
Що станом на сьогодні найбільше болить людей у Молдові, що їх цікавить? Вони залишаються сталими у своїх поглядах чи змінюють їх залежно від того, який стан в країні загалом?
Насправді Росія дуже вдало зіграла свою гру. І успіх цієї гри полягає в тому, що всі негаразди прив'язуються до правлячої сили і пояснюються тим, що ця політична сила "мала тісні зв'язки із Брюсселем, орієнтувалися на Євросоюз". Ми маємо це у Молдові вже вдруге. Свого часу, після 2009 року, у Молдові правив Альянс "За європейську інтеграцію". Це була коаліція партій, які декларували європейський вибір. Водночас у цих партіях було чимало корумпованих політиків. І в результаті населення спершу розчаровувалося в цих політичних партіях, а далі їм нав'язували думку, що, мовляв, "подивіться, кожна з цих партій підтримує європейський вибір, а не здається вам, що ви просто підтримуючи європейський вибір, тим самим підтримуєте корумпованих політиків?" Схожа ситуація спостерігається й зараз, тому що соціальна ситуація в Республіці Молдова дуже непроста. Там доволі високі платіжки на комунальні послуги, далеко не найкращий економічний стан. Це все наслідки ще ковіду, які помножилися на війну, які помножились на російський газовий тиск. І в цьому винуватять Маю Санду і її монобільшість, тому що, по суті, це єдина партія при владі, кого ж іще винуватити, як не їх? А в результаті ми маємо те, що розчаровуються не лише у Санду і в її партії, а й у тих ідеалах, які вони декларують – у європейському виборі. І Росія вдало маніпулює цим питанням.
Санду "варто вже налагоджувати контакти з потенційними партнерами по коаліції"
Парламентські вибори мають відбутися в липні 2025 року. Що вона з командою гіпотетично можуть зробити до цього часу, щоб убезпечити себе від поразки?
Насправді, тут ситуація дуже непроста. Очевидно, що варто вже зараз налагоджувати контакти з потенційними партнерами по коаліції, передусім, напевно, з Іоном Чебаном. Мая Санду вже намагалася це робити. Однак не ясно, наскільки вмотивованим буде цей політик для того, щоб долучитися до цієї коаліції. Другий момент – це, звичайно, контролювати російський вплив на ситуацію в Молдові і на політичний процес загалом. Певні кроки у цьому напрямку теж здійснюється. Молдова намагається посилювати контроль за фінансуванням партій. Власне, на цій підставі Молдова уже знімала кандидатів від боку партій "Перемога" Ілана Шора. І сам Ілан Шор дуже прагнув свого часу потрапити до парламенту, але йому це не вдалося, бо його також було усунуто, бо він фактично перебуває у розшуку. Очевидно, що далі треба працювати із цим, щоби ті мережі, які налагодили "шорівці", були нейтралізовані. Тому що ще на президентських виборах Санду казала про те, що Шор створив мережу, до якої входять сотні тисяч громадян Молдови, які голосуватимуть так, як вкаже Ілан Шор. Але необхідно також долати і наслідки тих соціальних і економічних викликів, які будуть наставати у Молдові, і шукати шляхів, як же задовольнити соціальні та економічні потреби населення. І це буде на тлі тієї ситуації, яка розгортається у Придністров'ї.
"Румунський сценарій" на президентських виборах у Молдові
Поруч із Молдовою є Румунія, яку теж своєрідно "штормить" на тлі скасування там результатів президентських виборів і призначення нового голосування на 23 березня. Ці країни дуже тісно взаємопов'язані. Який вплив ситуація в Молдові може мати на події в Румунії і навпаки?
Зв'язок між політичним процесом у Молдові та Румунії не прямий, але він дійсно існує і особливо складним моментом є те, що виборчі цикли фактично збігаються. Тому що через необхідність повторення президентських виборів – вони відбудуться теж у 25-му році, як і парламентські вибори у Молдові. Ми бачимо, що певною мірою збігаються і методи протидії російському впливу, але ці збіги теж викликають питання. У випадку, коли Румунія скасувала перший тур президентських виборів через російське втручання, вона зазнала критики серед прихильників як опозиції, так і серед прихильників демократичного табору, що мовляв, це рішення Конституційного суду про скасування виборів насправді легко підважити з легальної точки зору. Адже, по суті, суд мав би реагувати на порушення, але мав би робити це у звичному порядку. Тобто через розслідування мало бути доведено вину тих, хто фальсифікував вибори і внаслідок цього їх мало би бути покарано. Натомість було ухвалене, по суті, політичне рішення про скасування результатів виборів.
Я переконаний, що Санду теж розглядала такий сценарій на президентських виборах. Вона не даремно озвучила тему про мережу Шора, яка намагається сфальсифікувати вибори. І якби вона програла, вона би теж могла порушити це питання. Але з іншого боку, усе це провокує більш агресивну налаштованість проросійського електорату. Тих, хто голосують за проросійські політичні сили або праворадикалів, які завуальовано є проросійськими силами у Румунії. Тому ця проблема існує. І зараз постає ще одна проблема – це питання постачання газу і електрики до Республіки Молдова.
Сергій Герасимчук. Фото: facebook/sergiy.gerasymchuk.1
"Росія може піти двома шляхами – "месії" або "апокаліпсису"
Із точки зору стороннього спостерігача, ситуація у Придністров'ї зараз дуже добре демонструє, до чого приводить загравання з Росією. Але як це подається всередині Молдови і як ця ситуація може позначитися, якщо, наприклад, попросять Румунію долучитися до вирішення газового питання?
Це дуже цікавий сценарій і він уже знайшов своє відлуння в Румунії. Але почнемо з Придністров'я. Так, дійсно Росія відключила газ. Це призведе до серйозних гуманітарних наслідків для Придністров'я. Це призведе до серйозних гуманітарних наслідків і для Молдови, тому що за рахунок безкоштовного російського газу для Придністров'я воно виробляло електроенергію на Молдовській ДРЕС, яку постачали і до правобережжя Молдови. Зараз цього всього не буде. Тобто постраждає і Придністров'я, і Республіка Молдова. Звісно, кількість невдоволених зросте.
І тут я би сказав, що Росія може піти двома шляхами. Сьогодні у нас велике релігійне свято, тому дозволю собі біблійні аналогії. Мені здається, тут можливий сценарій або "месія", або "апокаліпсис". У випадку з "месією" Росія може поставити на одного з політиків у Молдові, який начебто домовиться з нею і постачання газу можуть відновити через Трансбалканський коридор. Але тоді всі вдячні громадяни мають бути прихильні до такого політика. Мовляв, він вирішив проблему, він дав газ, дав електрику. А сценарій "апокаліпсису" – це коли Придністров'я остаточно опиниться в стані гуманітарної катастрофи. По суті, замерзнуть системи і буде або масовий вихід придністровців на Правобережжя, або просто я не уявляю, як це в інший спосіб можна вирішити. Очевидно, що це призведе до соціального навантаження на саму Молдову. Цих людей треба буде поселити, обігріти, забезпечити засобами для життя. І очевидно, що це теж буде викликати невдоволення і в такому випадку голосуватимуть за кого завгодно, але лише не за Санду, яка начебто призвела до цієї катастрофи.
А відлуння, яке помітне у Румунії – це, якщо не помиляюсь, вчорашня заява експрем'єра Румунії Віктора Понти, який сказав, що Румунія не мала би платити за молдовський газ і електрику. Бо, по суті, Молдова опиняється в ситуації, що вона мусить купувати у Румунії, але у Румунії це значно дорожче і якщо вона не зможе цього зробити, то треба буде шукати якісь механізми компенсації. Тому тема Молдови уже стала предметом спекуляцій в Румунії теж. І ми опиняємося в ситуації, що перед Санду стоїть просто надзадача щодо того, як же уникнути появи псевдомесії, разом з тим уникнути апокаліпсису і при цьому зберегти рейтинги своєї політичної сили і спромогтися сформувати коаліцію, новий уряд, аби знову-таки не повторився грузинський сценарій у Республіці Молдова.
Націоналізація "Молдовагаз" могла би дещо змінити ситуацію
Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан доручив уряду розпочати підготовку до можливої націоналізації газової компанії "Молдовагаз", яка на 50% належить російському "Газпрому". Наскільки цю ситуацію зможуть розкрутити в країні?
Я не розумію, чому "Молдовагаз" досі перебуває під значним впливом Російської Федерації. Ви згадали, що 50% належить "Газпрому", але нагадаю, що ще одна частка належить Придністров'ю. Тому, по суті, "Молдовагаз" дуже номінально належить Республіці Молдова. Очевидно, що націоналізація могла би дещо змінити ситуацію. Але лише дещо, тому що так чи інакше лишиться питання боргу, який обчислюється сотнями мільйонів, якщо не мільярдами. Молдова його не визнає, але Росія на ньому наполягає. Це той борг, який виник за рахунок того, що Придністров'я постійно відбирало газ, по суті, безплатно, тільки на тій підставі, що він проходив територією Придністров'я. Очевидно, що якщо компанія не належатиме "Газпрому", то у випадку арбітражу вона принаймні не гратиме на боці "Газпрому". Але пригадаємо український досвід. Такі арбітражі не вирішуються за один день. Це тривалий судовий процес, в ході якого, звісно, можна досягнути справедливості, але поки ця справедливість буде досягатися, у Придністров'ї вимерзне все, що могло вимерзнути.
"Розрубати "Гордіїв вузол" не вийде шляхом реінтеграції"
Населення Придністров'я становить кілька тисяч осіб, з яких майже третина – етнічні українці. Чи є ситуація, що зараз складається, шансом на відновлення територіальної цілісності Молдови? Можливо, в такий спосіб варто розрубати цей "Гордіїв вузол", це можливо?
Я не переконаний, що це спричинить до вирішення ситуації, тому що у Придністров'ї, насправді, близько 300 тисяч по факту живе. І з них 120 тисяч мають російські паспорти. Тобто, понад третина – це росіяни, причому з паспортами. Та й зрештою українці, які там живуть, далеко не з проукраїнськими поглядами. Іноді вони навіть більш радикально проросійські, ніж ми бачили у Гагаузії в Молдові. Тому розрубати "Гордіїв вузол" не вийде шляхом реінтеграції. Принаймні, це важко буде зробити до виборів. Поки що я бачу, що ситуація в доволі глухому куті й розрубати її точно не вийде. Її треба розв'язувати, а розв'язувати її довго по часу.
