Ілюстративне фото: facebook/PvkZahid
"Наші Сили оборони працюють і більшість повітряних цілей було перехоплено"
Напередодні Росія вкотре атакувала Україну "шахедами" і ракетами. Загалом ворог випустив понад 70 ракет, зокрема й балістичних, і понад сотню ударних дронів. Яка ваша оцінка цієї атаки? Цілилися передусім в енергетику, так?
Безумовно, був розрахунок вдарити по енергетиці. Наслідки все ж маємо. Давайте будемо відверті, є влучання. Але тут треба розуміти, що насправді ворог дедалі ускладнює роботу нашим Силам протиповітряної оборони за рахунок використання великої кількості засобів ураження, тому що ще з вечора почалися активні атаки ударними безпілотниками. Тут слушно зауважити, що велика кількість ударних безпілотників – це "Пародія" або "Гербери", які суттєво навантажують ППО. Вони не можуть нести якоїсь загрози, бо не мають вибухової частини. Але можуть виступати в ролі розвідника. А на засобах радіолокації, на засобах виявлення, вони світяться як невстановлений об'єкт, який потребує знищення. Тому йде суттєве навантаження. Плюс додатково використовується різноманітні крилаті балістичні ракети. Прикордоння, прифронтова зона активно обстрілювалася балістичними ракетами і ракетами малої середньої дальності Х-59/Х-69. Також при прольоті крилаті ракети використовували лінію бойового зіткнення для того, щоб легше було пройти частину траєкторії непоміченою. Тобто зайти непоміченими в повітряний простір України. Але ж знов-таки наші Сили оборони активно працюють і ми бачимо, що більшість повітряних цілей було перехоплено. Дійсно є влучання. Але треба зрозуміти, що нам нещодавно передали систему протиповітряної оборони NASAMS , якщо не помиляюсь, від Канади, яку нам обіцяли 2 роки тому. Тобто все те, що ми чуємо в інформаційному просторі стосовно систем ППО, які нам передають, ще не означає, що воно одразу ж стало на бойове чергування. Проходить багато часу, поки ми його отримаємо.
І ми бачимо, як ворог активно намагається прорвати мобільні розрахунки за рахунок, наприклад, використання або теплових, або дипольних пасток, що ускладнюють перехоплення ПЗРК цих ракет. Тому, в принципі, складна комбінована атака, але бачимо, що наші Сили протиповітряної оборони впоралися. Але ж знову-таки є питання до посилення наших спроможностей за рахунок отримання нових систем, за рахунок створення власних систем, тому що є певні розробки в Україні. Ми кажемо не про модернізацію старих радянських систем, а безпосередньо про власні українські, які будуть працювати за рахунок малих зенітних ракет, за рахунок зенітних дронів. У нас є вже перша інформація у відкритому джерелі щодо можливого використання лазерного засобу ураження. Тому, в принципі, треба розвивати свій власний ВПК. Це важливий аспект, бо наші західні партнери навіть не помічають ракети, які літають в їхньому просторі.
"У Румунії ще не падали ракети, як було в Польщі"
Це ви про вчорашню реакцію Румунії? Виходить, що Молдова визнала проліт ракети, а Румунія ні. Чому таке відбувається досі?
Румунія, по-перше, не піднімає літаки, як піднімає їх Польща. По-друге, в Румунії ще не падали ракети, як було в Польщі. Польща після цього через деякий час почала піднімати літаки. І не факт, що насправді сили протиповітряної оборони Румунії могли побачити цю ракету, тому що ворог використовує надмалі висоти для прольоту ракет. І це могло стати якраз причиною того, що на засобах радіолокації вони їх не побачили. Українські Сили ППО, наприклад, мають ешелоновану систему виявлення, яка включає в себе і засоби класичної радіолокації, і звукову детекцію, і візуальну детекцію. Тобто велика кількість елементів, які можуть допомагати нам виявляти ці ракети.
"Військові не проти... Ми стикаємося з політичною волею"
І це робить Україну лідером у сучасних технологіях захисту повітряного простору, зокрема, для країн НАТО, якою є Румунія.
Я нещодавно працював у Нідерландах на військовій базі, де працює наземна система ППО і спілкувався з їхніми військовими. Трохи пожартував, кажу: "А ви колись збивали ракети Х-101 або Х-55?" Вони: "Ні". Я говорю: "А що ви тут робите?" Вони: "Ми навчаємося". Я кажу: "Так приїжджайте до нас в Україну і навчайтеся". І, в принципі, військові не проти, розумієте? Тут знову-таки ми стикаємося з політичною волею. Більшість таких рішень залежить від керівників держав і це вагома проблематика. Тому що керівник держави не хоче затягувати свою країну в якісь ескалації, в якісь війни, бо поки що це "не на його городі". І в цьому проблема. І тут ми з вами вже є ті посли, які будуть, наприклад, активно працювати і спілкуватися стосовно того, щоб просувати цю ідею. Тому, всі шанси є, треба і далі працювати над власним ВПК і спілкуватися щодо посилення західної допомоги.
Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii.khrapchynskyi
"Використання реактивної тяги стало наступним етапом в розвитку нашого ВПК"
Україна готується запустити у виробництво власну потужну зброю. Нещодавно президент розповів про новинки "Укроборонпрому", зокрема, про "Паляницю". Згодом з'явилася інформація про "Пекло" і "Руту", а тепер ще й "Трембіту". Розкажіть детальніше про ці засоби, зокрема про "Трембіту". І як швидко вороги зможуть відчути її на собі?
Я б узагальнив цю тему, тому що я активно виступаю за захист наших виробників. Я сам виробник і розумію, як Росія моніторить інформаційний простір і намагається виявити, де саме виробляються ці засоби ураження. Слушно зауважити, що вчорашній обстріл теж був пов'язаний з наміром влучити у деякі виробничі потужності. Тому я би сказав, що використання реактивної тяги стало наступним етапом в розвитку нашого ВПК, за рахунок ж знов-таки тої проблематики, яка є. Ми всі бачили останні відео з території РФ, де вони намагалися перехопити наші безпілотники, і там ми бачили ті ж самі прожектори, мобільні групи. Тобто ворог активно навчається. І зрозуміло, що дрон, який летить зі швидкістю 200 км/год, набагато легше перехопити, ніж дрон, який летить зі швидкістю понад 700 км/год. Тому і розрахунок на те, щоб прорвати протиповітряної оборони ворога, зараз ставиться саме на засоби ураження на реактивні тязі.
Тут слушно зауважити, що деякі системи, які розроблялись для наших ударних дронів, що активно використовувалися в цьому році, а це, наприклад, інерційні системи навігації, розроблялися з урахуванням того, що вони можуть працювати на швидкостях до 1000 км/год. Тобто ми вже передбачали те, що ми будемо використовувати реактивну тягу. До речі, понад 7 тисяч ударів за цей рік Україна здійснила по території РФ і більшість з них за рахунок власної зброї. Тому, якщо казати про можливості, то безумовно, реактивна тяга дозволяє нам працювати на більших швидкостях і збільшити корисне навантаження. Тобто можна казати про те, що раніше ми могли донести на глибину до тисячі кілометрів близько 100 кг "демократії", зараз ми можемо казати про 450 кг. Це за рахунок того, що ми суттєво покращуємо деякі наші спроможності.
Щодо "Трембіти". Із урахуванням двигуна, який вони використовують на цій версії, вона працює на 200 км. Дальність 200 км. Якщо ми кажемо про спроби долетіти до Москви і вдарити, то тут потрібні будуть трохи інші види двигунів. Зараз "Трембіта" використовує імпульсний, який потребує багато палива, і він неефективний на таких відстанях. Але у них є розробки, які дозволять їм все-таки виконати це завдання з іншим видом двигуна. До речі, ми ж маємо вже сумісне українсько-чеське виробництво реактивних двигунів, які в подальшому будуть ставитися на наші безпілотники. Тому непоганий початок.
"Україна зламала розуміння використання безпілотних систем"
Видання The Economist написало про "Трембіту" з таким контекстом, що Україна виробляє ракету, яка долетить до Москви. Як би ви охарактеризували таку увагу провідних світових медіа до того, що роблять українські зброярі? Що це для вас означає?
Ми насправді спілкуємося з великою кількістю іноземних журналістів і вони зацікавлені в розвитку нашого ВПК. Як вони кажуть, ми зараз стоїмо і дивимося, як активно йде історичний розвиток подій, які відбуваються дуже швидко. Їм це цікаво. Деякі з цих журналістів, до речі, відчувають провину за те, що вони називали захоплення Криму анексією, а не саме захопленням. Тому вони активно допомагають інформаційно просувати правильні меседжі на Західні країни. І це дуже правильно.
Стосовно наших розробок, то вони насправді потужні з урахуванням наших можливостей. Україна – держава, яка зломила розуміння використання безпілотних систем. Тому що такої кількості безпілотників, які використовує Україна, ніхто в світі до цього не використовував. У нас нещодавно відбувся повністю роботизований штурм з боку України і це показує певні прогреси. Тому, в принципі, треба рухатися далі, тому що український ВПК зараз на піку своїх можливостей. І пік цих можливостей обмежений лише законодавчими нормативами, які зараз не дозволяють нам рухатись далі і масштабуватися щодо виробництва.
"Ми втрачаємо залізо, а не особовий склад"
Про штурм на Харківщині за допомогою роботизованих систем ми не так багато знаємо. Щось можна вже оприлюднити, які були результати атаки?
Тут, мабуть, треба зазначити ще одну вагому складову частину цілого всього. Змінюються зовсім правила війни. Зовсім інший підхід щодо служби у Збройних Силах. Свого часу, коли я навчався, нас навчали бути підлеглими, тобто виконувати всі задачі. А тут ми кажемо про те, що на шаховій дощі зараз не особовий склад, а роботизована техніка. Тобто зовсім інший підхід в керуванні навіть озброєнням. Це дозволяє набагато більше робити таких ризикових операцій, але при цьому ми втрачаємо залізо, а не особовий склад. Це дуже важливо. Тому що Росія, на відміну від України, воює саме особовим складом, великою кількістю. Якщо ми протиставимо велику кількість роботизованої високотехнологічної зброї, то тоді це буде неодмінний програш для Російської Федерації.
