"Дітей викликали до дошки, влаштовуючи показові розправи за подарунки",– етнологиня про боротьбу "совєтів" з Миколаєм

"Дітей викликали до дошки, влаштовуючи показові розправи за подарунки",– етнологиня про боротьбу "совєтів" з Миколаєм

Обдарування дітей подарунками було більше поширене в Галичині. Це західноєвропейський звичай, який прийшов в той час, коли Україна була в колі європейських народів до 1654 року. Коли прийшла радянська влада, цей звичай, звісно ж, був заборонений. Про це розповіла в ефірі Радіо Культура розповіла етнологиня Ярослава Музиченко. "Дітям дарували їх таємно. І наказували в жодному випадку не розповідати нікому в школі, що до них приходив Святий Миколай. Адже таких дітей викликали до дошки, влаштовуючи показові розправи", – додала пані Ярослава. Різдвяний дохристиянський Дід – образ першопредка, який є в усіх європейських народів. Десь він став гномом, десь домовичком. Ще від часів, коли в час зимового сонцестояння святкували Різдво Сонця і обдаровували один одного подарунками, прикрашаючи хвоєю свою оселю, так і на Різдво приходить цей Дід-Зима, Різдвяний Дід. Що спільного у Санта Клауса, Святого Миколая і Діда Мороза – розповідає етнологиня, музейний педагог, журналістка, наукова співробітниця Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" Ярослава Музиченко.

0:00 0:00
10
1x

Фото ілюстративне з відкритих джерел

Святий Миколай справді існував: про нього є згадки, спогади і навіть образ, написаний з нього

Атмосфера подарунків і сюрпризів в день Святого Миколая надзвичайно приємна. Чи завжди це свято так виглядало? Що ми маємо знати про постать Святого Миколая? Що це за людина?

Це єпископ з Мир Лікійських, тому він ще називається Миколай Мирлікійський. Відомо, що був такий єпископ. Його нетлінні мощі зберігаються в місті Барі в Італії. Перевезення мощів святкується в травні. Ми знаємо, що є Миколай весняний, і є Миколай зимовий. На зимового Миколая ми святкуємо перехід Святого Миколая до вічного життя. В християнстві ми святкуємо не день народження, а день народження для вічності, коли людина відійшла до раю. Він справді існував. Про нього є згадки, спогади і навіть образ, написаний нібито з живого Миколая. У нього дуже добрі оливкові очі, він вдягнений в одяг єпископа. На стародавніх українських іконах на ньому немає митри, він одягнений в картатий одяг єпископа. З 15-16 століття ці ікони вже зустрічаються в храмах.

Образ Святого Миколая в християнському вченні відрізняється від образу Святого в народній уяві. Про нього є дуже багато легенд. Він завжди виступає помічником мандрівників, дітей, студентів, рятує на морі. Легенди, поширені в Європі, дещо трансформувавшись, прийшли в Україну. Відповідно, з'явилися і нові легенди. Є православні ікони, де він рятує корабель під час бурі на морі. І у нас є легенда про те, що він врятував немовлятко. Ікона Миколи Мокрого зберігалася тривалий час в Україні. Але зараз вона в США. І вже в 2022 році була заява, що вона буде повернута в Україну. Сама легенда розповідає про те, що мама з татом пливли по Дніпру з прощі, мама задрімала, і дитятко впало. Батьки дуже плакали, переживали, а зранку знайшли дитину на хорах Софійського собору. Хлопчик був живий і неушкоджений біля образу Святого Миколая.

Західноєвропейський звичай, заборонений радянською владою

Як святкували цей день в Україні до періоду Радянського Союзу, коли релігійні свята заборонялися?

Обдарування дітей подарунками було більше поширене в Галичині. Це західноєвропейський звичай, який прийшов в той час, коли Україна була в колі європейських народів до 1654 року. І до початку XVIII століття, коли поступово зростала наша державність. Цілком ймовірно, що цей звичай у нас тоді вже був, хоча це ніде не зафіксовано. Але в Галичині кінця XIX – початку XX століття цей звичай був. Дітям дарували щось для розвитку: санчата, ковзани, книги, солодощі. Коли прийшла радянська влада, цей звичай, звісно ж, був заборонений. І дітям дарували все це таємно. І наказували дітям в жодному випадку не розповідати нікому в школі, що до них приходив Святий Миколай. Зі спогадів ми знаємо, що таких дітей викликали до дошки, влаштовуючи показові розправи.

Найулюбленіший святий українського народу

А в східній і центральній частині України це було більше свято для дорослих. Був стародавній звичай братчини, коли збиралася вся громада, і всі просили прощення один в одного. До цього дня варили спеціальне пиво, воно згадується і в колядках. Пили це пиво, браталися і влаштовували святкову трапезу. В той день дітям дарували пряники і яблука. Тобто обдарування дітей все ж було, але не таємне. І відбувалося воно під час громадського свята. А сам образ Святого Миколая був поширений, як помічника дітей, студентів, всіх, хто навчається. І взагалі Святий Миколай був і залишається найулюбленішим святим українського народу. Його образ був обов'язково в кожній оселі поряд з Богородицею і Христом.

Загальноамериканський образ

Чи пов'язані між собою Святий Миколай, Санта Клаус і Дід Мороз?

Ми можемо провести паралелі тільки зі Святим Миколаєм і Санта Клаусом. Дід Мороз – це окрема історія. Санта Клаус, Святий Ніколас у різних народів називається по-різному. Але це той же Миколай. Десь Міклош, десь Ніколас. Коли зникла протестантська церква, в ній було заборонено святих. Святий Миколай перестав носити дарунки, а дарунки почали класти дітям під ялинку від Ісусика. Так, як до ясел Ісусика приходили три царі і дарували йому дарунки, так ця традиція легендарно переросла в традицію дарування дітям подарунки на Різдво. І тому протестантські країни зазвичай так і роблять. Ми бачимо це в американських фільмах.  Тільки в Нідерландах зберігся Святий Миколай. І коли емігранти прибули до США, там люди побачили, який це гарний звичай і одразу прийняли його. Врешті назвали його Санта Клаусом. Америка – це країна переселенців, там є і мусульмани, і юдеї, і православні, і католики, і протестанти. Тому був і створений такий загальноамериканський образ діда, який приходить на Різдво. Різдво святкується всіма, це вже секуляризоване свято, менше пов'язане з християнством: там дух Різдва, ялиночка, подарунки. І ці подарунки приносить Санта Клаус вже не на день Святого Миколая, а на Різдво. Такий собі різдвяний дід.

Різдвяний дохристиянський Дід – образ першопредка

А Різдвяний Дід дохристиянський був в усіх європейських народів. Десь він став гномом, десь домовичком. Це стародавній образ першопредка – того, що започатковує поселення, містечко, село. І він приходить на Різдво. Так, як у нас в Україні предки приходять на Різдво, ми готуємо для них кутю, так і ці різдвяні гноми, різдвяні діди приходять на Різдво. Ще від часів, коли в час зимового сонцестояння святкували Різдво Сонця і обдаровували один одного подарунками, прикрашаючи хвоєю свою оселю, так і на Різдво приходить цей Дід-Зима, Різдвяний Дід. І у багатьох народів оця каша для нього трансформувалася десь в рисову кашу з молоком, десь в рисовий пудинг. Це та сама кутя, тільки трансформована. Санта Клаус ще більше осучаснився на початку 20-го століття, його шубка стала коротшою, він став веселим дідом, про нього зняли багато фільмів і написали багато оповідань.

Дід Мороз – це зовсім інша історія

Діда Мороза вигадали, щоб замінити релігійну складову?

Ні. Це власне отой Різдвяний Дід, але німецький, який прийшов у Росію, в Російську імперію з німецькими листівками. Святий Миколай там не ходив, дітей не обдаровував. Але ж вікно в Європу було прорубане, і треба було, щоб хтось теж ходив в червоній шубі і дарував дітям буржуїв подарунки. Інтелігенція, письменники, поети вигадали хороший добрий  образ Діда Мороза. Не такого, який у Некрасова заморожує поля і бідну вдову чи дитину, а вже хорошого. Це вже хороший дід, який, як і в Німеччині, на яку рівнялася тоді Російська імперія, носить подарунки. Було багато листівок з Різдвом, на яких цей дід несе мішок з подарунками і ялинку. А коли прийшла радянська влада, вона заборонила і Санта Клауса, оскільки він релігійний, і Діда Мороза, оскільки він буржуйський. До речі, церква Діда Мороза теж не сприймала, називала його диявольщиною.

Лише в 1935 дозволяють ялинку

Лише в 1935 дозволяють ялинку, вже в 1936 діти святкували цей день з ялинкою. В палаці піонерів в Харкові опробували цей пілотний проект, в якому Діда Мороза ще не було. Він з'явився в 1937. І тоді ж впродовж року було створено кілька оповідань і мультфільм "Дід мороз і сірий вовк". Де вовк був таким собі ворогом народу, крав, зокрема вкрав ялиночку. А Дід Мороз його перевиховував. І врешті Дід Мороз втопив його в ополонці. Була ще купа цікавих історій з цим Дідом Морозом.

Дід Мороз з виправкою КГБіста і катування Лєшего електрострумом

В 1975 році вийшов фільм "Новорічні пригоди Маші і Віті". Це класичний радянський фільм,який переглянули мільйони дітей. Там Дід Мороз з виправкою КГБіста з таким же виразом обличчя посилає дітей на вірну смерть в якийсь темний ліс, щоб вони визволили Снігуроньку від Кощея. І ці жовтенята – Вітя, син професора і Машенька, яка вірить в диво і всього боїться, пішли в той ліс. Точно так, як КГБісти у Другу світову війну посилали Валю Котика та інших піонерів в розвідку. При чому цей син професора технічних наук, коли вони зустріли Лєшего, і той Лєший намагався іх розсварити, то Вітєнька приєднав до нього електричні дроти і катував електрострумом. У Лєшого встало дибки волосся, і зрештою він зізнався, що Снігуронька у Кощея.

Дід Мороз для викрадених дітей

І ми тільки тепер, коли повідкривалися катівні на Харківщині, Київщині і Донеччині, зрозуміли, що для Росії катувати – це норма. До речі, зараз на окупованих територіях дуже активно повертають Діда Мороза, а в деяких містах заборонили Святого Миколая, як націоналістичну вигадку, а не як релігійний символ. Оскільки росіяни вкрали багато дітей в Україні, і вони відчутно погано піддаються перевихованню, тому в Росії цього року зробили цілу програму для перевиховання дітей. І в ній, зокрема, зазначається, що Дід Мороз і Новий рік – це вкрай потужні способи перевиховання.

І в зруйнованих містах, де панують голод і бідність, наказано влаштовувати дитячу ялинку. З дуже багатьох регіонів РФ везуть ялинки і гуманітарні конвої для того, щоб ці діти розуміли, що вони частина великої імперії, де їх люблять і підтримують. Звісно, якщо напівголодній дитині російський Дід Мороз принесе подарунок, вона запам'ятає це на все життя. І на емоційному рівні це відкладеться, як щось позитивне.