Фото із сайту Pixabay
Потенційно паспорт погоди можна зробити на будь-який конкретний день життя
Ось документ, в якому написано, що в день народження Українського Радіо, 16 листопада 1924 року, середня температура повітря у місті Харкові була мінус 1,5 градуси Цельсія, мінімальна ― мінус 3,1, максимальна ― мінус 0,7, а також зазначена відносна вологість, атмосферний тиск, хмарність, швидкість вітру, ожеледиця і слабкий сніг. Звідки ми все це знаємо?
Ці дані містяться у галузевому державному архіві матеріалів Гідрометслужби, який зберігається у стінах державної геофізичної обсерваторії. Слід сказати, що це багатющий архів, у якому зібрано близько 200 тисяч документів. Він постійно поповнюється і є невичерпним джерелом знань для фахівців різних галузей, навіть юриспруденції. Адже іноді ці спостереження засвідчуються явища, котрі вплинули на нормальну життєдіяльність, спричинили якісь надзвичайні ситуації, певну руйнацію тощо. Мережа спостережень за довкіллям доволі густа, по всій Україні розкидано велику кількість метеорологічних станцій, є багато гідрологічних постів. І в деяких випадках можна навіть інтерполювати відомості на ті території, де спостереження конкретно не виконуються.
Чи може такий паспорт погоди зробити будь-яка людина на конкретний день свого життя?
Потенційно така можливість існує. Але треба зважати, що спостереження тривають вже близько 200 років, коли вони виконувалися на папері, й далеко не вся частина цього архіву є оцифрованою. Проте можна звернутись у центральну геофізичну обсерваторію і дізнатися про те, якою була погода у твій день народження, наприклад.
"Для Києва це південна частина Одещини, а для Одеської області ― вже широта Болгарії"
Чи справді людський фактор дуже впливає на кліматичні зміни?
Науковці вважають, що це справді пов’язано зі змінами у складі атмосферного повітря, а саме з істотним зростанням вмісту вуглекислого газу, метану. Протягом індустріальної епохи значно підвищилась концентрація цих газів, а в наслідку відбулося посилення парникового ефекту. Спробую пояснити фізично, як це виглядає. Парниковий ефект ― це здатність атмосфери пропускати сонячне проміння й водночас не випускати його від земної поверхні. У результаті в приземному шарі атмосфери температура помітно зросла. Вважається, що в усьому світі вона зросла приблизно на півтора градуси, а в Україні зростання помітно більше ― 2,5-3 градуси. Це дуже велика відмінність у температурі. Достатньо сказати, що відмінність у щорічній температурі Києва та Одеси становить трохи більше 2 градусів. Тобто приблизно за сто років спостережень можна вважати, що Київ нібито змістився на 500 км південніше, і в Одесі також змінилась температура та загалом клімат. Для нас це південна частина Одещини, а для Одеської області ― це вже широта Болгарії.
У наступні десятиліття теплішатиме
Окрім людського чинника, що може впливати на кліматичні зміни? Наприклад, спалахи на Сонці, рухи планет та інших космічних об’єктів.
Враховуючи, що у нас попереду зима, насамперед треба заспокоїтися тим фактом, що у північній півкулі зима помітно теплішає, на відміну від південної. І значною мірою це пов’язано з тим, що Земля обертається не по колу, як багато хто думає, а по еліпсу. Коли у нас зима, Земля знаходиться трохи ближче до Сонця, а отже, отримує трохи більше тепла. Щодо явищ у Всесвіті, то це і падіння метеоритів, і виверження вулканів, і різні випадкові події. Природа не настільки проста, аби знати про неї все. Люди працюють над її вивченням, пробують прогнозувати погоду на найближчі місяці та роки. Але з огляду на те, що концентрація парникових газів зростає, то думка більшості вчених однозначна про те, що і в наступні десятиліття буде теплішати.
.jpg)
Віктор Вишневський. Скриншот із відео
Почастішали зустрічі з рожевим фламінго та шакалом
Якщо вам скажуть: у вас є архів, візьміть дані за 160 років і побудуйте графік, що буде через три роки. Ви зможете це зробити достовірно?
Лінію можна провести, однак треба сказати, що кожен рік все-таки відрізняється від попереднього. Тобто на якійсь більш-менш спрямленій лінії спостерігаються певні коливання. Але важливо те, якою є тенденція. А тенденція така, що в майбутньому температура підвищуватиметься, і це спричинить багато інших змін ― у рослинному покриві, тваринному світі тощо. Наприклад, у Карпатах стає тепліше, лісовий покрив піднімається вгору і вгору, а полонини стають меншими, тому що висота гір практично не змінюється. Щодо тваринного світу, в останні десять років на півдні України почастішали зустрічі з таким екзотичним птахом, як рожевий фламінго, а 2023 року його навіть вперше вдалося закільцювати на півдні Одеської області. Ще один приклад змін у природі ― поширення шакалу, який вперше був зафіксований 20 років тому на Одещині, а тепер поширений на більшій частині країни.
Клімат в Україні прохолодніший, ніж загалом у світі
Як стрімко може відбуватися підвищення температури та якою може бути критична температура для людства?
Думаю, що для України особливі зміни клімату не становлять значної загрози. Хоча б тому, що клімат в Україні прохолодніший, ніж в цілому у світі. Середня світова температура становить близько 15 градусів, а в Україні ― приблизно 10. Це за рахунок того, що Україна розташована ближче до північного полюсу, ніж до екватора. І в цілому наш клімат прохолодніший, ніж на всій планеті. Пригадаймо, що Україна ― це менше ніж пів відсотка суходолу, зовсім маленька територія щодо всієї планети.
Підвищення рівня Світового океану: ще трохи ― і вода поглине деякі острови
Важливо розуміти, що планетарні процеси нас також зачіпають. Зміни, які відбуваються зараз у нас, значною мірою залежать від того, якими є викиди парникових газів у Китаї, США тощо. Наші викиди, звісно, не порівняти з їхніми. Спостерігається таке явище, як підвищення рівня Світового океану, а відповідно ― підвищення рівня Чорного моря. На півдні Херсонської області є місця із дуже пологими берегами, де підвищення рівня на 1 см призводить до відступу берега на кілька метрів. І є такі території, де реально простежується цей відступ та фіксується певна втрата територій. А, наприклад, Мальдівські острови при підвищенні рівня Світового океану можуть взагалі втратити можливість існування. Ще трохи ― і вода просто поглине ці острови.
19 листопада буде професійне свято працівників Гідрометслужби. Якими словами ми їх сьогодні привітаємо?
Насамперед треба подякувати цим людям за їхню працю, тому що вона робить наше життя спокійнішим і впевненішим. Ці люди прогнозують надзвичайні ситуації у вигляді погодних катаклізмів або катаклізмів на річках, усе це мінімізує негативні наслідки, які часом завдає природа людству, зокрема і громадянам України.
