Ілюстративне фото з відкритих джерел
Паритетні показники допомоги за вже майже три роки війни від США та європейських парнерів
Наскільки вдалося залучити до підготовки до виборів у США усіх членів Альянсу і щось зробити на рівні всього Альянсу?
Сьогодні перший місяць, коли працює новий генеральний секретар Марк Рютте. Він вступив на посаду 1 жовтня цього року. Перед ним стоять досить серйозні виклики, які пов'язані якраз із президентською виборчою кампанією в Сполучених Штатах і позицією Дональда Трампа щодо можливих зв'язків Сполучених Штатів і НАТО в разі його перемоги. Німецька преса зараз досить жваво обговорює ці перспективи. Ми пам'ятаємо, що за президентства Трампа в 2016-2020 роках Сполучені Штати вимагали, аби європейські союзники все ж таки більше відповідальності несли за європейську безпеку. Але якраз після 24 лютого 2022 року так і сталося. Якщо ми порівняємо внесок країн-членів Європейського Союзу в підтримку України і внесок Сполучених Штатів, то це майже паритетні показники за вже майже три роки війни. Інша справа, що триває ось ця досить жвава дискусія з приводу не стільки обсягів, скільки темпів поставок зброї, характеристик зброї, яка має поставлятися. Ця дискусія не завершилася. Тут треба мати на увазі, що вона має не лише наднаціональний вимір Північно-атлантичного альянсу, а й має вимір суто національний. Впливають не лише трансатлантичні зв'язки, а і внутрішньополітична ситуація в кожній країні-членові НАТО. В Північно-атлантичному альянсі ця дискусія триває. І після 5 листопада, незалежно від того, хто переможе, ця дискусія триватиме.
Канцлер Мерц був би більш прийнятний для Трампа
Німеччина є за обсягом другим донором України після Сполучених Штатів Америки щодо фінансової допомоги. Зброю виділяє неохоче і переважно тільки після того, як це зроблять Сполучені Штати Америки. Якщо тиск Сполучених Штатів Америки зникне, чого варто очікувати від Німеччини?
В Німеччині теж досить цікава ситуація. Зараз ми спостерігаємо за внутрішньополітичною кризою правлячої коаліції, так званої світлофорної в складі соціал-демократів, зелених і вільних демократів. Всередині самої коаліції різні позиції стосовно поставок тих ж Таурусів. Зараз, коли досить жвава дискусія точиться в Федеративній Республіці Німеччини щодо можливості проведення навіть дострокових виборів, оскільки коаліція поки що не погодила параметри бюджету на наступний 2025 рік і, можливо, що таки дострокові вибори в Німеччині відбудуться. І тут цікава позиція основної опозиційної партії Німеччини – християнських демократів. І Фрідріх Мерц якраз виступає за те, аби Німеччина поставила Україні ракети Таурус. Це питання залежить від того, чи виживе врешті-решт правляча коаліція, чи таки треба буде проводити навесні, десь приблизно, скажімо, в березні дострокові вибори. Хоча у вересні мають відбутися чергові вибори. Тобто фактично різниця тут лише півроку. Але якщо бюджет не буде ухвалено, то скоріше за все-таки доведеться проводити трошки раніше ці вибори. І навряд чи уряд Шольца буде готовий все ж таки ухвалити це рішення.
А вибори будуть викликом для Німеччини сьогоднішньої після того, як зміниться адміністрація в Сполучених Штатах Америки?
Буде, звичайно, викликом. Німецька преса сьогодні навіть звернула увагу на те, наскільки різними є позиція ліберальних кіл в самій Німеччині, які підтримують Камалу Гарріс і тих американців німецького походження, які живуть в Сполучених Штатах і є громадянами Сполучених Штатів. Якраз опитування свідчать, що більшість американських німців якраз виступають за Трампа. Канцлер Мерц, можливо, був би більш прийнятний для Трампа, як партнер Федеративної Республіки Німеччина, більш консервативно налаштований. Німеччина поки що залишається з канцлером ось цієї "світлофорної коаліції".
А чи постраждала економіка Німеччини після цих майже трьох років війни Росії проти України? Чи вона не така виснажена країна, як, скажімо, інші?
Постраждали окремі галузі німецької економіки, насамперед автомобільна. Той же концерн Volkswagen продовжує скорочувати робітників і закривати заводи в Німеччині, переводячи виробництво до Китаю. Автомобільна галузь від часів економічного дива, від періоду після Другої світової традиційно була провідником німецької економіки, драйвером її зростання. Німецька автомобільна промисловість не в кращому стані. Поки що Volkswagen більше орієнтований на китайський ринок.
Лейбористи більше симпатизують демократам
Велика Британія має серйозні внутрішні проблеми. Чи вистачить у Лондона сил і надалі підтримувати Україну, поки США будуть перейматися внутрішніми проблемами?
Лейбористи більше симпатизують демократам. Персональні відносини між Трампом і Стармером (прем'єр-міністр Великої Британії – ред.) не дуже складаються поки що. Але і Трамп поки що не переміг. Цей фактор невизначеності результату президентських виборів в Сполучених Штатах, звичайно, впливає і на Велику Британію, де медовий місяць між лейбористами і британським суспільством завершився. Лейбористи взяли на себе досить серйозні зобов'язання в ході передвиборчої кампанії в свої перші 100 днів перебування при владі. І до певної міри Стармер все ж таки змінює ось цей курс консерваторів, зокрема більш тісними стають відносини Великої Британії і Європейського Союзу. Вона відновила з ЄС переговори щодо можливого створення зони вільної торгівлі. За період урядування консерваторів не вдалося перезапустити британську оборонну промисловість. Ті запаси, які були, поступово вичерпуються, а налагодити роботу оборонної промисловості в більш інтенсивних масштабах поки що не вдається. Оскільки поки що не ухвалено ось це стратегічне рішення, що таки економіка не лише країн континентальної Європи, економіка Британії таки переходить на військові рейки. Поки що ми ось таких ознак не бачимо, бачимо лише окремі політичні рішення стосовно корекції військових статей бюджету, зокрема в бік зростання, чого, до речі, і вимагав Трамп, але європейці, після масштабування російської агресії проти України, переконалися, що таки варто мати власну оборонну промисловість і здійснювати ось цю реіндустріалізацію оборонної промисловості. Досвід ось цих майже трьох років війни Росії проти України свідчить, що таки звичайна конвенційна зброя відіграє досить серйозну роль. Була досить жвава дискусія між консерваторами і лейбористами стосовно доречності відновлення загального військового обов'язку. Лейбористи поки що такого рішення не ухвалили. Поки що такі напів заходи тривають.
Країни Центрально-Східної Європи, Балтії, Скандинавії залишаються надійними партнерами України
Що може змінитися після виборів у Сполучених Штатах Америки для країн Центрально-Східної Європи, Балтії, Скандинавії, які стабільно підтримують Україну?
Щодо країн Скандинавії, то ми бачимо останні переговори, які відбулися в Ісландії – тоді президент Зеленський їздив на саміт з країнами Північної Ради – засвідчили, що і Швеція, і Фінляндія, і Норвегія, і Данія залишаються надійними партнерами України. Всі вони мають у власних межах і масштабах досить непогані військово-промислові комплекси, оборонні комплекси і надають Україні відповідну підтримку. Тут я не бачу ніяких проблем. І незалежно від того, хто переможе, я думаю, що позиція цих скандинавських країн не зміниться.
Відбулися вже і вибори до сейму Литви. Там змінюється влада, приходять соціал-демократи, але вони переконані в тому, що жодних змін зовнішньої політики Литви, скоріше за все і Латвії, і Естонії не передбачається. Ці країни, на жаль, перебувають також, як і Україна, на передовій захисту Європи від російських агресивних дій і тому зважають на це. І країни Балтії, країни Скандинавії, ось цей Північноєвропейський фланг НАТО залишається найбільш надійним союзником України.
Чи економіки країн Балтії будуть спроможні нас підтримувати надалі, якщо ми сумніваємося навіть в економіці Німеччини, то що вже казати про них?
Коли є бажання, то завжди найдуться і можливості. Якщо бажання немає, то, як правило, і можливості не знаходяться. Економіка йде за політичними рішеннями.
