Леся Павлюк. Фото: facebook.com/lesiapavluk
"Це – моє оточення"
Що для вас означає ця нагорода?
Для мене отримання цієї нагороди дуже символічне. Це не перша моя спроба позмагатися за цю нагороду. Це вже третя спроба і разом із премією росла й я. Ще коли я вперше подалася на премію і потрапила до 50-ти, я вже тоді зрозуміла, яка там панує атмосфера, яких людей збирає премія. І я зрозуміла, що це – моє оточення. І вже тоді зрозуміла місію цієї премії. Це не просто педагогічний конкурс. Він має дуже глибоку сутність. Тож, зараз я отримала те, до чого йшла 4 роки, хоча ніколи не ставила за мету саме перемогу.
Найважливіше – це люди, яких я зустріла. Окрім нагороди, окрім статуетки та фінансової винагороди, я ще отримала прапор від військових, підписаний ними. І це є для мене символом незламності. Незламності нашої української, незламності наших військових, які нас захищають, незламності освітян, які готують майбутнє нашої держави. Основне завдання виконують сьогодні наші військові, а далі буде проявлятися те, що робимо ми, освітяни. Ми готуємо майбутнє нашої країни.
Ви згадали людей, яких навколо себе збирає премія. Розкажіть про них, про їхні цінності. Що це за люди?
Це люди, віддані своїй професії, це люди, які розуміють сучасних дітей, це люди, до яких діти тягнуться. Це дуже проактивні педагоги, які бачать на крок вперед те, що буде відбуватися в нашій освіті надалі. Вони не бояться експериментувати, вони роблять зміни вже сьогодні. Тут панує натхнення. Бували випадки, коли була сильна втома, і не було сил працювати, але після спілкування з цими людьми, сили з'являлися. Це як подих свіжого повітря.
Леся Павлюк — переможниця національної премії Global Teacher Prize Ukraine. Фото: Анна Железняк/Суспільне
Монотонна робота сучасним дітям не потрібна
Ви звернули увагу на те, що ці освітяни добре розуміють сучасних дітей. Мені 31 рік, але я відчуваю розрив між своїм поколінням і поколінням дітей, котрі виросли в епоху гаджетів та інтернету. Скоро свою дитину я теж поведу в школу. Як обрати першого вчителя? Як обрати школу для дитини?
Зараз освіта зазнає реформування. Нова українська школа (НУШ) – це реформа початкової школи. Вона вже відбулася. І зараз перейшла до середньої школи. Зараз вже 7 клас працює за НУШ. В ній вже закладені ті навички, які мають формуватися у дитини нового покоління. Багато вчителів зараз перелаштовуються. Хоча, я впевнена, завжди були педагоги, які осучаснювали свої методики викладання і підлаштовуватися під дітей. Адже потреби дітей змінилися. Але саме зараз на офіційному рівні відбувається реформування базової школи. Початкова вже цей момент пройшла, хоча педагоги продовжують впроваджувати певні зміни.
Але ми бачимо, що самі діти дуже швидко змінюються. Відбувається величезний наплив інформації, комунікація, інтернет. Є доступ до величезної кількості інформації, і це впливає на розвиток дітей. Сучасним дітям потрібно постійно дуже швидко змінювати види діяльності, монотонна робота їм не потрібна. Вони дуже активні. Вони хочуть, щоб до них дослухалися. Вони хочуть відігравати важливу роль. І я не хочу це в них пригнічувати. Я не хочу їх цього позбавляти, можливо, в якихось моментах потрібно щось регулювати, щоб все відбувалося помірковано. Але через, наприклад, ще років 5 діти будуть знову інші. І наша система освіти має бути до цього готовою.
Окрім тих знань і навичок, які ми здобували в школі, потрібно надати велике значення новим навичкам дитини, які допоможуть жити у дорослому житті. Тобто, нині збільшилася кількість інформації. Колись школа ознайомлювала дитину з важливою інформацією і надавала якісь знання. Але зараз інформації настільки багато, що ми розуміємо: школа всього не осягне. І не все потрібно одній людині. Тому повинні бути базові знання і базові навички, такі як, наприклад, навчитися читати і писати, але не варто намагатися охопити все.
Дитина має навчитися визначати, що їй цікаво, а що ні, як знайти потрібну їй інформацію, як виконувати практичні завдання, у кого попросити допомогу, кому можна вірити, а кому ні, як підлаштуватися під певні обставини, як не загубитися в цьому світі. Це дуже важливо. І в цьому, на мою думку, головна місія школи.
"У нашому ліцеї дозволили обирати вчителя відповідно до його поглядів і переконань"
Щодо вибору вчителя і школи. Я спілкувалася з багатьма батьками, які шукали вчителя для своєї дитини. Всі діти, які вчаться в моєму класі, свідомо йшли саме до мене. В нашому ліцеї дозволили обирати вчителя відповідно до його поглядів і переконань. Це мій другий набір, і я дійсно відчуваю оцю єдність. Єдність батьків, дітей і вчителя. Всі ініціативи дітей з попереднього набору батьками завжди підтримувалися. Ми працювали справді якоюсь єдиною системою. Я сподіваюся, що ми і цього разу зможемо так попрацювати.
Коли обираєте вчителя, звертайте увагу на його цінності, погляди і переконання. Чи співзвучні вони з вашими. Будьте готові до того, що коли ви віддасте дитину в перший клас, авторитет вчителя буде великий. Можливо, навіть більший, ніж у батьків. Відповідно, якщо ваші погляди збігаються, це дуже добре. Дитина – це найбільший скарб для батьків. Обирайте того, кому ви можете довіряти. Беріть до уваги те, як відбувається спілкування з дитиною у вас у родині: демократично чи авторитарно. Я не буду говорити, що щось добре, а щось погано. Просто якщо дитина з авторитарної сім'ї потрапить в клас до демократичного вчителя, буде не дуже добре. І навпаки. Ви маєте відчути, що перед вами – ваша людина. Зараз є багато інформації про вчителів в соціальних мережах, вчителі дуже активні у Фейсбуці, Інстаграмі та ТікТоці. Якщо ви бачите дописи вчителя, ви вже можете зрозуміти його систему цінностей.
Найперше в початковій школі варто шукати і обирати саме вчителя
Тобто, треба шукати не стільки школу, скільки першу вчительку?
У початковій школі від першого вчителя залежить дуже багато. Звичайно, я не применшую роль школи, але мені здається, що роль школи більша саме в старших класах, починаючи з 5-го. Звісно, вчитель, який працює в школі, працює за її законами і переймає цінності цієї школи. Але найперше в початковій школі, на мою думку, варто шукати і обирати саме вчителя.
