Ілюстративне фото: x.com/ZelenskyyUa
"Ми почали знаходити дуже дорогі російські системи ППО та РСЗВ"
За попередніми зведеннями ЗСУ щодня знищує близько тисячі окупантів, а сьогодні зазначається, що знищено 1240 осіб особового складу. Як ви можете це прокоментувати?
На жаль, це не рекордний день по знищених окупантах, але це свідчить про активізацію бойових дій. Маємо інформацію, що зараз ворог намагається прорватися до Торецька, там відбуваються надзвичайно активні бої. Крім цього, не стихає Курахівський напрямок, Курахове-Селидове, там надзвичайно серйозні бої, оскільки ворог хоче на цьому напрямку вирівняти лінію фронту. Також це район Покровська, бо ми знаємо, що ворог робив спроби атакувати в районі Водяного, північно-східніше від Вугледару. Активізується Роботинський виступ, зокрема це район Старомайорського. Там немає танкових атак, але активізувалась піхота.
Також ми чуємо інформацію, що вони робили спробу в районі Вовчанська, Липців атакувати. Це вже Харківський напрямок. Окрім цього, є активність боїв на Лимано-купʼянському напрямку, зокрема в сторону Оскільського водосховища. Росіяни додатково дотягнули сили й на Курщину, де ворог пробував контратакувати.
Результатом й стала ця сукупна кількість ворожих втрат. Також специфікою є велика втрата артилерії. Два дні тому була інформація про чотири ворожі одиниці ворожих систем протиповітряної оборони та декілька систем реактивного залпового вогню. Це свідчить про те, що й ми почали знаходити їхні дуже важливі і дорогі системи, бо РСЗВ – крім "Градів", ті ж "Смерчі" – росіяни мають у дуже обмеженій кількості. Масу з них ми "винесли" на початку широкомасштабного вторгнення, коли вони були на маршах. А системи ППО – ті ж "Тори" – це показник того, що вдається вибивати їхнє повітряне прикриття біля лінії фронту. "Тори", як правило, збивають безпілотники, хоча їхнє основне призначення – збивати авіацію.
У Росії є певна нестача військових
Ви перерахували техніку, яку росіяни зараз, під час своїх штурмів втрачають і ця техніка не так швидко може бути ними замінена або й взагалі ніколи, адже санкції діють. А що взагалі зараз відомо про військовий потенціал ворога як у "живій" силі, так і в техніці?
Специфіка їхніх наступів – це піхота за підтримки артилерії та авіації. Це класично, щоправда вони інколи намагаються сформувати ударні "кулаки", щоб зробити різкий кидок, прорвати оборону, підтягнути десант і закріпитися. Але все одно після цього продовжується – вдала чи ні – операція бронегруп. Вони все одно переходять на піхоту та артилерію. Тому в звітах Генерального штабу завжди є дуже багато знищеної артилерії, інколи навіть більше, ніж спецтехніки та автомобілів. Це свідчить про те, що артилерія в росіян – це те, на що вони намагаються робити основний акцент. Це повʼязано з тим, що вони отримують снаряди і з Ірану, і з Північної Кореї. Також це свідчить про те, що росіяни намагаються максимально прикривати свою піхоту, наскільки це їм вдається, або створювати вогневий вал, удари по наших наземних силах.
Щодо специфіки військових, то вже не будемо говорити про заяву одного з російських губернаторів, що вони готові платити разово 30 тисяч доларів – 3 мільйони рублів. Але наші побратими бачать зараз, коли беруть у полон росіян, що все більше з'являється тих, хто підписав контракт буквально місяць-два тому. Тож Росія починає зараз "латати" підрозділи, а не робити скупчення з бійців, яких готують "енний" час, добирають групу резерву, а тоді задіюють. Тож у Росії є певна нестача в людях. Тому вони зразу, умовно кажучи, з навчального центру чи після "курсу молодого бійця" кидають у бій.
У районі Донецька та на Харківщині інтенсивність боїв найближчого місяця навряд чи стихне
Але це не означає, що інтенсивність їхнього наступу стихатиме. На Курщині вони все більше використовують строковиків, це ми спостерігаємо і по інших прикордоннях Росії, особливо на складських приміщеннях. Так само треба розуміти, що ворог ще не застосував в себе загальну мобілізацію. Ці речі говорять про те, що інтенсивність боїв найближчого місяця навряд чи стихне.
Іван Тимочко. Фото: ФБ-сторінка Івана Тимочка
Так само сумніваюся, що на це серйозно вплине погода, оскільки техніка в основному всюдихідна і створюється з самого початку для ведення бойових дій в різну пору року, в різний час доби. Можливо, це обмежить бої на напрямках, які росіяни вважають для себе другорядними. Вони не будуть намагатися атакувати, грубо кажучи, на півдні України чи на материковій території окупованої України в районі Криму, Херсонської області, але в районі Донецька та на Харківщині навряд чи інтенсивність боїв стихатиме. Для них – це не тільки військові, але й політичні завдання, оскільки давно є накази Путіна зайняти Покровськ, окупувати Донецьку область, вибити ЗСУ з Курщини. Ворог має багато недопрацювань у плані проведення бойових дій, тому однозначно, що деякий час ще вони точно будуть активними. Все залежатиме від швидкості поставок від союзників для України та Росії. Дуже багато залежатиме й від того, чи зможемо ми підтримувати інтенсивність ударів по ворожих арсеналах, по нафтопереробних станціях, оскільки це база, на якій тримається російська армія.
Курщина: "мобільна війна"
Пане Іване, поговорімо ще про те, що відбувається на Курщині. Карта Інституту вивчення війни (Інститут вивчення війни – американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) – ред.) свідчить про те, що є певне просування і українських військ, і російських. Водночас Путін ставив завдання звільнити Курську область до свого дня народження, який минув вчора. ЗСУ лишаються на Курщині. Яка ваша оцінка того, що там відбувається? Прокоментуйте також, будь ласка, той факт, що російська авіація завдала 12 ударів по території Курської області, застосувавши 16 керованих авіаційних бомб. Як до цього можна ставитися з військової точки зору і, як ви вважаєте, як росіяни мають до цього ставитися?
За своїми завданнями Путін нагадує пізнього Гітлера, часів середини 1944 року, коли він керував дивізіями, а не особовим складом. Якщо на карті була намальована позначка, що стоїть дивізія, то він й давав команду йти в атаку дивізією. А те, що дивізія за кількістю особового складу могла бути полком або в кращому випадку бригадою, й не могла виконувати цих завдань, його мало хвилювало.
Така сама ситуація зараз у Путіна. Він може давати накази, розпорядження своїм військам, але є декілька "але". По-перше, він не військовий, він – КДБіст. Можливо, тому він і довірив своїм "братам по духу" керувати Курською операцією, оскільки він сподівався, що вони виконають наказ, не розуміючи, що вони бʼються з регулярними військами Збройних сил, а не партизанськими загонами чи іншими парамілітарними угрупованнями, які не мають важкої зброї, бронетехніки, систем ППО, артилерії. Тому й команда не виконана, хоча задачі він й буде ставити. Крім того, на Курщині росіяни самі потрапили в свою інформаційну пастку, оскільки Путін намагався максимально зменшити інформаційний фон по Курщині. Першочерговість замість захисту своєї території вони надали питанню наступу на Покровськ. Оскільки сил і засобів в них не вистачає для того, щоб проводити масштабні військові операції в декількох напрямках, то ситуація на Курщині така, як є.
Курщина не є стабільною фронтовою територією, як східна Україна, тому там буде хитатися лінія фронту. Там – мобільна війна. Україна здійснює швидкі перекидання, переміщення військ для того, щоб виводити армію з-під ударів. А "килимових" ударів жителі Курщини боялися давно, коли казали нашим ЗСУ: "Ви зайшли зараз й не чіпаєте нас, але коли прийдуть наші визволяти нас, то вони все спалять".