Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Усе контролює ФСБ
Як Росія вкладається у формування фейків щодо операції українських військових на території Курської області РФ? І яка реакція українців на такі фейки?
Росіяни зараз активно створюють міф, що українські солдати нібито жахливо поводяться "на окупованих територіях". Що вони буцімто організували концтабір, їхні високопосадовці начебто коментують цей концтабір. Взагалі Росія любить створювати людей, які в реальності не існують. Наприклад, "підпільник" Лебедєв, який нібито керує російським підпіллям в Україні, яке в свою чергу палить автівки військовим тощо. Він дає інтерв’ю, є його фото, та чи існує ця людина в реальності – не відомо. Так само вони легко створюють персонажів і говорять від їхнього імені. Через їхні слова пропускають наративи, які вони хочуть розказати нам, розказати світові та своїй аудиторії. Росіяни постійно підчищають свої соцмережі. У нас закликають не постити місця прильотів і люди стежать за цим. Це громадська свідомість. В росіян цього немає. Тобто це волонтери, якими керують згори. Це не низова ініціатива. Усе контролює ФСБ, яка пише людям витерти відео тощо. Тобто щоб у російських соцмережах щось опозиційне і правдиве добре розійшлося, потрібно дуже постаратися. Вони максимально не допускають розповсюдження вірусних відео. Комунікація в більшості випадках відбувається в російських соцмережах. На початку вторгнення була помітна комунікація в фейсбуці, але вона поступово знижувалася. Частка невдоволених постійно падає. Іноді щось можна знайти в Твітері. Російські медіа за кордоном також можуть постити опозиційні матеріали. Їм ніби як не страшно. Але точково від окремих людей потрібно дуже пошукати, щоб знайти пости невдоволення.
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Як спрацював російський ворожий наратив про нібито мародерство українських військових на Курщині? Чи повірили українці?
Я не побачила, щоб українці в це повірили. Так само як із випадком, коли "опозиційний" канал "Дождь" розповсюдив фейк, що начебто український військовий застрелив вагітну жінку на початку вторгнення в Курщину. Це все подавалося як серіал. Спочатку були заяви родичів, потім, що не віддають тіло, потім істерика матері щодо захоронення. Тобто кожного дня вони давали новий інформаційний привід, щоб зосередити увагу на тому, що буцімто мало місце вбивство вагітної. Тобто не просто повторювали це, а повторювали з новими "подробицями".
Продаж електроенергії за кордон і групи "повісток" – зразки успішних фейків
Які російські фейки досягли своєї мети? У що повірили українці?
Коли влітку вимикали світло, були такі наративи, що це робиться нібито з метою виправдання підвищення тарифів. Йшлося про те, що електроенергію буцімто продають за кордон. Це йшло із цифрами і широко підхоплювалося в українських соцмережах. "Прораховували" скільки електроенергії виробляє кожна зі станцій і порівнювали з реальним споживанням. Також вдалою була протидія мобілізаційній кампанії за допомогою груп "повісток". Існували групи районів і міст, де відслідковували місця вручення повісток. Якщо людина підсідала на таку групу, в неї руйнувалося нормальне сприйняття світу. Тому що в групах "повісток" постійно нагнітався страх. Були повідомлення про нібито побиття працівниками ТЦК, різноманітні аварії та інші моторошні події, які вселяли страх у людей настільки, що ті боялися вийти на вулицю. Я би не повірила, що це роблять росіяни, якби не читала в їхніх соцмережах, як вони хваляться тим, що створюють ці групи. І, на жаль, це спрацювало. На нашому страху вони достатньо просунулися.
Чи є зменшення впливу цього наративу після появи в Україні додатку Резерв+?
Про це починають менше говорити, але люди, які залякані, залишаться в цьому стані.
Не розповсюджувати емоційні "інсайдерські" повідомлення та перевіряти джерела
Як людині зрозуміти, що вона має справу з російським наративом? І що робити, якщо ви або ваші близькі таки впіймали цю наживку?
Потрапити на гачок російських фейків може будь-хто, навіть людина, яка перебуває в темі. Наприклад, паралельний підрахунок втрат по некрологах. Це російський фейк. Втрати по некрологах в Україні порахувати неможливо. Кожен солдат має по 10 некрологів, де його названо різними іменами. Він може називатися по псевдо, по імені або просто "наш громадянин", "син України", "вчитель" тощо. І це все – про одну людину. Підрахунок по некрологах в Україні ніколи не вівся. Щодня в соцмережах пишеться про війну і викладаються тисячі так званих "некрологів", іноді десятки і сотні тисяч. Жодна моніторингова система не зможе витягнути такі величезні масиви даних. Жодна людина не може обробити ті мільйони постів для того, щоб провести паралельний підрахунок. А в Росії з першого дня підрахунок ведеться саме по некрологах. Є громадські організації, які шукають некрологи і ведуть цей підрахунок. Він дуже маленький, оскільки російський солдат, на відміну від українського, дуже рідко має некролог у соцмережах. Один з десяти може мати, а решта закопоються так.
Також вони насміхалися з нашої традиції ставати на коліно, коли їде процесія із загиблим воїном. Вони спеціально обрізали відео, де спершу їде поліцейська машина, а за ним катафалк, щоб показати, що ми стаємо на коліна перед поліцією. Мабуть це викликає в них заздрість, оскільки вони дуже агресивно ставляться до наших традицій вшанування.
Отже, як відрізнити фейк від правди? Якщо ви чуєте дуже емоційну страхітливу інформацію, з якою ви не стикалися раніше, найімовірніше, це фейк. У цьому разі слід перевірити інформацію за трьома джерелами: звідки вона пішла і кому це може бути вигідно. У нас є люди, які спростовують фейки, але така інформація мало читається. Проте якщо потрібно, її легко можна знайти. Варто лише загуглити, наприклад, "біолабораторії США" і одразу бачиш спростування. Якщо у росіян вийде зламати наш дух і ми перестанемо воювати, то далі можна вже здаватися. До всієї інсайдерської інформації варто ставитися дуже критично.
"Те, що Телеграм набув у нас такого поширення – це проблема"
Яка роль Телеграму як соціальної платформи у тому, як розганяються в Україні ворожі російські наративи?
Росіяни на відміну він нас мають до Телеграму абсолютно прямий доступ аж до керування. Вони можуть запускати певну мережу каналів, які моментально розкручують за допомогою одного емоційного повідомлення. Більшість контенту буде стосуватися цього повідомлення. Воно буде неодноразово повторюватися і поширюватися на інші канали. Тобто це не робить людина, це робить система. Ми так не можемо робити. Ніколи щось українське так швидко не розганялося. Потім через ці канали вже розповсюджують будь-яку інформацію. Люди вже на нього підписані. Те, що Телеграм набув у нас такого поширення – це наша проблема.
Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Українською мовою вороги також користуються
А як щодо західних платформ: Твітер, Фейсбук, Інстаграм?
Там менше російських наративів. Російські соцмережі працюють на свою аудиторію. Хоча і на західних платформах вони є. Часто боти купують акаунти живих людей, а не створюють свої. Через такі акаунти іде робота в різноманітних групах і спільнотах, на кшталт садівництва чи смішних картинок. Українською мовою вороги також користуються. Проте вона в них відрізняється граматикою. Наші не вживають деяких російських слів і конструкцій. Іноді читаєш пост нібито як від російськомовного українця, а то насправді росіянин. Тому головне – не вестися і не розповсюджувати емоційний контент, а також обов’язково перевіряти джерела інформації.
