Політичної волі встановити чіткі терміни військової служби немає — Фріз

Політичної волі встановити чіткі терміни військової служби немає — Фріз

Відсутність політичної волі стосовно встановлення чітких термінів служби впливає на ефективність проведення в Україні мобілізації. Про це заявила в ефірі Українського Радіо членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, членкиня фракції партії "Європейська Солідарність" Ірина Фріз. Вона уточнила: йдеться не про демобілізацію, бо вона можлива лише після завершення воєнного стану. А йдеться про встановлення строків несення військової служби або звільнення з неї під час воєнного стану. "На найближчому засіданні нашого комітету буде звернення до Міноборони та Генштабу, щоб вони дали чітку відповідь, чи збираються вносити законопроєкт про встановлення термінів служби", — повідомила Ірина Фріз.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

 

ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт, який забороняє мобілізовувати громадян 18-25 років

ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт, який забороняє мобілізовувати громадян 18-25 років, котрих визнали обмежено придатними за станом здоров’я. Чи будуть ще якісь зміни?

Справді виникла правова колізія через невизначеність трактування норм законів щодо мобілізації, створення відповідних реєстрів тощо. Одну із цих норм почали трактувати представники ТЦК, зокрема, коли взагалі припинив існування статус "обмежено придатний" під час дії воєнного стану, тобто є або "придатний", або "не придатний". Тому значна кількість людей, які мали статус "обмежено придатний", були зобов’язані перепройти ВЛК, щоб набути нового статусу. Молодих громадян до 25 років у статусі "обмежено придатний" ВЛК у значній кількості почала визнавати придатними до військової служби й одразу мобілізовувати, адже вони мали вже свою першу військово-облікову спеціальність (ВОС). Законопроєкт було внесено, але Верховна Рада фактично заблокувала одне із засідань, тому що це така кричуща несправедливість, коли здорових молодих людей до 25 років не мобілізують, а тих обмежено придатних, які пішли перепроходити ВЛК, мобілізували. Сьогодні блокується розгляд у другому читанні цього законопроєкту, але в медіа пройшла інформація стосовно внутрішньої директиви Командування Сухопутних військ про те, що заборонено мобілізовувати всіх громадян до 25 років. Навіть якщо вони перепроходили ВЛК на зміну статусу і мають ВОС ― їх все одно не мобілізують.

На мій погляд, це напів рішення, а не комплексне вирішення. Адже частину людей, яких все ж таки мобілізували, за цією директивою не відпускають. Було б справедливо, щоб монобільшість розблокувала це питання, щоб ми повернулися до нього в сесійній залі, ухвалили у другому читанні ― і щоб ця правова колізія нарешті зникла. Обов’язково потрібно проголосувати у другому читанні. Доопрацьований законопроєкт містить норму, за якою всі, хто був мобілізований до 25 років через згадану вище невизначеність, за власним бажанням могли б залишатися, а в разі відсутності такого бажання ― мали б можливість звільнитися зі служби. Тобто ті люди, які через нормотворчу недолугість були мобілізовані, набули б право на звільнення.

КОНТЕКСТ 

У Командуванні Сухопутних військ ЗСУ зазначили 25 вересня цього року, що "уточнено деякі питання щодо призову за мобілізацією військовозобовʼязаних громадян окремих категорій. Рішення прийняті у тому числі з метою зниження суспільної напруги, оформлені у встановленому порядку та доведені до визначених військових частин для службового користування... Передусім хочемо зауважити, що кожен громадянин віком від 18 до 60 років може добровільно доєднатися до війська, щоб наблизити нашу Перемогу".

"Сухопутні війська не потребують громадян віком понад 50 років"

А щодо мобілізації після 50 років? Можуть мобілізувати тих чоловіків, хто має дефіцитну ВОС. А хто визначатиме, чи є дефіцитною військово-облікова спеціальність конкретного чоловіка?

Ми говоримо про директиву Командування Сухопутних військ, у підпорядкуванні якого перебувають ТЦК. Цю директиву було спущено, тому що для ЗСУ вік має значення. Громадяни після 50 років мають гірше здоров’я, нижчі фізичні можливості, а отже, для ДШВ, піхоти, взагалі для сухопутки ― усіх чоловіків після 50-ти сказано не мобілізовувати. У цьому є абсолютно здорова логіка. Але ми маємо не лише дефіцитні спеціальності, а й ситуацію з іншими структурами сектору безпеки та оборони. Наприклад, служба транспорту, яка займатиметься в тому числі й фортифікаціями, або служба логістики, яка може залучати різні категорії громадян. Отже, директива, на мою думку, стосується виключно Сухопутних військ. Щодо інших видів та родів сил сектору безпеки та оборони, думаю, у них не відпала потреба в доукомплектуванні своїх частин, які виконують не бойові, а інші покладені на них завдання. Хто визначатиме дефіцитність ВОС? Мав би визначати Генштаб і затверджувати на рівні Кабміну, бо такі речі повинні мати відповідні нормативно-правові акти. Отже, згадана директива стосується виключно комплектації військ, які перебувають у підпорядкуванні Командування Сухопутних військ. Ці роди військ не потребують громадян понад 50 років.

КОНТЕКСТ

Член комітету з нацбезпеки й оборони Верховної Ради Федір Веніславський підтвердив, що після 50 років мобілізують лише тих, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності. Про це Веніславський розповів LIGA.net. В Україні діє директива, яка дозволяє мобілізовувати чоловіків 50-60 років винятково за окремим мобілізаційним розпорядженням ― така загальна позиція військового керівництва. Такі слова Веніславського наводить LIGA.net.

Однак чоловіки віком 50-60 років усе одно залишаються військовозобов’язаними, наголосив Веніславський у коментарі "УП. Життя".

"Військовозобов’язаних віком від 50 років підрозділи фактично відмовляються брати. Якщо у них немає важливої військово-облікової спеціальності, сенсу у їхній мобілізації зараз немає. Але це не означає, що на законодавчому рівні закріплено, що їх не мобілізують. Військовозобов’язаними залишаються всі чоловіки від 18 до 60 років. Рішення про мобілізацію ухвалює Генеральний штаб з огляду на потреби", – такі слова Веніславського наводить "УП. Життя".

"Відсутність політичної волі стосовно встановлення чітких термінів служби б’є і по питанню мобілізації"

Тема демобілізації залишається надчутливою. Встановлення граничних термінів служби обговорювалося ще на початку 2024 року, але відповідну норму було виключено. На якому етапі зараз питання демобілізації?

Це проблемна тема. Але будемо говорити не про демобілізацію, тому що вона можлива лише після завершення воєнного стану, за законодавством. А будемо говорити про встановлення строків несення військової служби або звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Тобто ― звільнення, а не демобілізація. Сьогодні на комітеті вчергове порушили це питання. У липні у нас була попередня робоча група з представниками Генштабу та Міноборони, і ми досягли попередньої домовленості про те, що у жовтні відповідний законопроєкт буде внесено урядом та зареєстровано. Станом на зараз такого законопроєкту немає. Є інша законодавча ініціатива, зокрема, "Європейської Солідарності", щодо встановлення чітких термінів служби, після яких військовослужбовець набуває право на звільнення. Це блокується і не розглядається з аргументацією, що така ініціатива має виходити від Міноборони. На найближчому засіданні комітету буде звернення до Міноборони та Генштабу, щоб вони дали чітку відповідь, чи збираються вносити законопроєкт про встановлення термінів служби, щоб не водити манівцями військовослужбовців та членів їхніх родин. Я вважаю, що відсутність політичної волі стосовно встановлення чітких термінів служби насправді б’є і по питанню мобілізації. Адже громадян лякає не так сам факт мобілізації, як відсутність чіткої визначеності стосовно термінів. Є точка входу, але немає точки виходу. Це той маркер, який знижує динаміку мобілізації під час дії воєнного стану. Зараз ніхто не може чітко сказати, коли завершиться війна, всі розуміють, що мобілізація буде продовжена, тож потрібно мати політичну волю встановити чіткі терміни і давати можливість на звільнення тим, хто набуває такого права. Я переконана, що значна частина цих людей із часом будуть повертатись у військо, якщо війна триватиме.

 

Ірина Фріз. Фото: eurosolidarity.org

Чи може питання термінів служби бути вирішено до кінця цього року?

Воно має бути вирішено. Намагаюся говорити максимально чесно. Якщо були б встановлені терміни, ми мали б можливість покращити процес мобілізації. Те, що норма була свого часу вилучена із законопроєкту, це дуже хибна історія, яка матиме лише негативні наслідки.

Мінветеранів не має фінансуватися за залишковим принципом

Як би ви оцінили сьогоднішню політику держави щодо ветеранів?

Не можна сказати, що держава нічого не робить, але разом із тим можна впевнено говорити, що держава робить недостатньо. Наприклад, створене свого часу Міністерство у справах ветеранів мало б займати більш проактивну позицію і фінансуватися не за залишковим принципом, навіть зараз, під час дії воєнного стану. Тому що ті проблеми, з якими стикаються ветерани, повертаючись додому, стосуються дуже широкого спектру ― від питання реабілітації, адаптації, перепрофорієнтації до підтримки програм ветеранського бізнесу на державному рівні. Деякі країни долають багато навіть психологічних проблем, надаючи ветеранам, а саме їхньому бізнесу, державну підтримку. Наприклад, у Хорватії Міністерство у справах ветеранів не лише надає пільгові кредити або певні стартові ґранти на початок власної справи, а також відбувається системна робота на рівні держави Хорватія щодо збуту, реалізації, просування ветеранського бізнесу до всіх сфер життя. На мою думку, головне для ветерана, який повертається з війни у цивільне життя, це мати чітке усвідомлення, що він не залишається сам-на-сам, що його проблеми вирішуються ефективно та своєчасно, що всі процедури ― спрощені, автоматизовані, доведені до одного кліка. Було б добре, щоб реєстр ветеранів отримав продовження і щоб кожен ветеран мав особистий кабінет на сайті та міг у режимі 24/7 отримувати або відповіді, або потрібні документи. У нас поки що все відбувається на мізерному рівні, тож будемо стикатися з психологічними проблемами не лише ветеранів, а й цивільних, що перебувають під постійним впливом сирен та бомбардувань. Держава має підготувати достатню кількість ліцензованих фахівців для надання психологічної допомоги. Наголошую на тому, що Міністерство у справах ветеранів не має фінансуватися за залишковим принципом. Для порівняння ― Міністерство ветеранів та Міністерство оборони США мають майже однакові бюджети, тому що дуже важливо впроваджувати відповідні політики для ветеранів.

Як відбувається фінансування нашого Міністерства та ветеранських програм з боку держави?

Зараз відбувається розгляд держбюджету в першому читання, він ще може зазнати змін. Чого вже точно немає у бюджеті Мінветеранів ― це значної суми, яка була в попередні роки за програмою надання житла. Цієї великої суми в бюджеті Мінвета на наступний рік немає. Зараз очолила Міністерство пані Наталя Калмикова, сподіваюся, її завзяття зможе сколихнути цю установу дієвістю та активністю, приверне до Мінветеранів максимальну увагу, в тому числі з боку Міністерства фінансів.

МІНОБОРОНИ УКРАЇНИ, ГЕНШТАБ ЗСУ, КОМАНДУВАННЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК, МІНІСТЕРСТВО У СПРАВАХ ВЕТЕРАНІВ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ЗАЯВ В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО ЧЛЕНКИНІ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, ОБОРОНИ ТА РОЗВІДКИ, ЧЛЕНКИНІ ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ІРИНИ ФРІЗ.

Останні новини
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
"Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене. Це робить мене щасливим. І це Свобода!" — Буткевич
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича