Обід на позиції 57 омпбр. Фото: frontliner.com.ua
Розкажіть, будь ласка, про пілотний проєкт нової моделі забезпечення товарів для армії. Що передбачає і змінює нова модель? Адже, якщо запроваджується щось нове, вочевидь, були запитання, до попереднього?
В 2025 році буде паралельно діяти дві моделі: поточна, яка є зараз і пілотна, яка буде розповсюджуватися на 5 областей. Це – Київська, Житомирська, Вінницька, Кіровоградська і Черкаська області. Основна зміна і основний запит був і від суспільства, і від військових. Це – підвищення рівня якості продуктів, які постачаються для армії і контроль на всіх можливих етапах. Тому, нова модель, про яку ми говоримо, як про пілотну модель, яка буде діяти в 5 областях, буде більше спрямована на заохочення постачальників постачати максимально якісний продукт з контрольними точками безпосередньо ДП "Державного оператора тилу" (далі – ДОТ) на складах постачальників. Окрім того, ми плануємо залучати виробників і проводити так звані сигнальні торги, самостійно виходити на платформу Prozorro, торгувати, показувати, по якій ціні, в якій кількості, який товар вони можуть відвантажувати. А далі постачальник укладатиме контракти, відповідно, під наглядом ДОТ.
Чому визначені саме ці регіони? Обиралися через якісь критерії, чи це був рандомний вибір?
Оскільки це пілотний проєкт, і ми хочемо, щоб за результатами його успішності він був розповсюджений далі, на всю Україну, відповідно, ми обирали області, які мають різну структуру безпосередньо по розміщенню військових, по кількості, різну з точки зору ризиків. Це пілотний проєкт, і якщо щось піде не так, ми маємо коригувати це протягом запуску, щоб не було ризиків, наприклад, на лінії бойового зіткнення. Тому були обрані різноманітні області, кожна з яких далі може бути, як еталон для будь-якої іншої області. Але вони мають бути досить великими, щоб пілотний проєкт вважався здійсненним.
Коли тривала розробка цього пілотного проєкту, що брали за основу - вітчизняний досвід і аналіз поточної ситуації чи, можливо, послуговувалися і прикладами наших закордонних партнерів?
Насправді, дискусія про саме таку модель триває давно, десь останні півроку. Ми консультувалися з нашими британськими колегами. Нам було приємно, що та модель, до якої ми дійшли, яку самі розробили, для якої розписали критерії оцінки, зараз застосовується в британських військах. Відповідно, вона не нова в світі, але буде нова для України. Саме в напрямку харчування ЗСУ.
Які проблеми насамперед має вирішити ця нова пілотна модель? Можливо, щось покращити, можливо – вдосконалити?
Давайте більше говорити не про проблеми, а про покращення. Це, насамперед, питання якості і контролю на всьому ланцюжку постачання. Також, враховуючи деякі запити від ринку, виробники хочуть і мріють заходити та працювати. Для них це буде більш прозора і зрозуміла модель. Наголошую, саме виробники, а не постачальники. В пілотній моделі ми окремо комунікуємо з виробниками безпосередньо товарних груп, які будуть постачатися. І окремо комунікуємо з постачальниками. Це логістичний оператор, який буде у себе на складі приймати товар від виробника, пакувати його і відправляти безпосередньо на військові частини, дотримуючись всіх температурних режимів.
Фото: Галина Літош. Facebook сторінка
Поясніть, будь ласка, чому зараз не вдається або не вдається повною мірою, як цього хотілося б, контролювати постачальників і виробників? Адже вони заходять в цей процес через Prozorro?
Заходить в цей процес через Prozorro постачальник, а не виробник. Станом на сьогодні система харчування побудована таким чином, що є каталог, який складається з 360 артикулів. Є постачальник, який заявляє ціну на кожну з цих позицій. Відповідно, як результат, питання, у кого купує постачальник, хто їхні виробник – все це залишається на відкупі постачальника.
Але ж він, як постачальник, теж має забезпечити якість цієї продукції? Адже для того, щоб взяти участь в торгах, потрібно дотримуватися певних вимог?
Вимоги є. Хочу звернути увагу на ще один момент, який буде тестуватися в пілотній моделі. Ми хочемо перейти від контролю, санкцій і штрафів до мотивації. Враховуючи, що зараз через сигнальні торги, через систему Prozorro виробники будуть обиратися, умовно, ДОТ, і контролювати якість цих товарів буде ДОТ, у постачальника буде мотиваційна складова – це те, на чому постачальник буде отримувати свій дохід. Це саме сервісна складова. Ми зробили таким чином, що в пілотному проекті товарна складова – це та річ, яка буде компенсуватися постачальникам, вони не будуть заробляти на цих товарах. Тому що сигнальні торги показали, який продукт по якій ціні купується. І постачальнику держава в суб'єкті ДОТ просто повертає гроші за ці товари. А сервісна складова полягає в тому, що чим якісніше постачальники зможуть надавати послугу, доставляти вчасно, в повному обсязі якісних товарів, тим вищою буде їхня сума винагороди. Задача була, в тому числі, перейти від батога до моркви (carrot and stick – англ., батіг і пряник – ред.). Чим якісніше ти надаєш послугу, тим вища в тебе сервісна складова, яку тобі компенсує держава.
Ви згадали контрольні точки, які будуть на складах. Розкажіть про них.
За них буде відповідати ДОТ. ДОТ планує мати на кожному з розподільчих центрів, на складах постачальників своїх співробітників, які будуть здійснювати вхідний і вихідний контроль продукції. В момент, коли виробник привозить продукцію, якщо є питання до якості, то ДОТ їх адресує виробникові. Якщо на вихідному контролі були порушені умови зберігання, умови транспортування зі складу до військової частини, то за це вже буде нести відповідальність постачальник. А ДОТ тут відіграє роль арбітра, який контролює вхідну і вихідну якість.
Чи достатньо у нас в Україні відповідальних постачальників, які можуть забезпечити потреби ЗСУ?
Нам пілотний проект дасть можливість це перевірити, скільки у нас відповідальних виробників і постачальників. Ми віримо в те, що їх достатня кількість. В межах пілотного проєкту оці п'ять областей, про які я сказала на початку, будуть поділені на три мікрорегіони. По факту, буде три оператора, і вони зможуть без проблем працювати з невеличкими виробниками, які можуть забезпечувати, наприклад, Кіровоградську і Черкаську області. Ми зараз бачимо тенденцію, що чим меншу територію обслуговує постачальник, тим легше знайти виробників, оскільки всі прицінюються до своїх потужностей, до своїх можливостей в виробничих, фінансових, якісних аспектах. Адже не таємниця, що багато виробників підтягують свої стандарти під стандарти ДСТУ, які заявлені в описах по каталогу. Пілотний проект дасть можливість пропонувати свої товари дрібним виробникам у цих регіонах. Житомир і Вінниця – це буде один мікрорегіон, Київ і Київська область – це буде другий мікрорегіон, Кіровоградська і Черкаська області – це буде третій мікрорегіон.
Ви неодноразово зауважили, що цей проект спрямований на покращення якості продукції. А чи вплине щось на ціну?
Ми всі повинні розуміти, що хороший якісний продукт дешевим буде не може. Ми не можемо говорити зараз про якусь конкретну цифру. Ми формуємо її згідно з Законом України "Про публічні закупівлі". Орієнтовна вартість буде доведена, коли буде оголошена процедура торгівлі. Орієнтовно, в середині жовтня ми маємо вийти з оголошенням проведення торгів на цей пілотний проєкт.
В інтерв'ю на Українському радіо навесні гендиректор "Державного оператора тилу" Арсен Жумаділов говорив про те, що ДОТ уклав майже 90 контрактів на загальну суму майже 11 млрд. При цьому зекономив майже чотири з половиною мільярди гривень. Чи змінилися цифри відтоді?
Державний оператор тилу – це не тільки харчування, за яке відповідаю я.
Я можу говорити тільки про цифри свого напрямку. Якщо навесні озвучувалася цифра 11 млрд, то станом на сьогодні тільки по харчуванню укладено контрактів більше ніж на 35 млрд.
Заступник Міністра оборони України Дмитро Кліменков, презентуючи модель, сказав наступне: "Якщо раніше терміни поставки продуктів могли становити до двох місяців, то після запровадження інноваційної ІТ-системи для управління тиловими потребами ЗСУ DOT-Chain, цей термін має скоротитися приблизно вчетверо. Цифровізація закупівельних процесів в обороні – це стратегічний крок у підвищенні ефективності поставок всього необхідного для ЗСУ". За рахунок чого вдасться пришвидшити цей процес? І що таке DOT-Chain?
Система DOT-Chain – це інформаційно-комунікаційна система, яка існує для взаємодії між військовими, постачальниками і ДОТ. Якщо говорити про швидкість передачі заявки формування замовлення, документаційного супроводу всієї операції, яка відбувалася і прозорості цього, то справді, з запуском DOT-Chain вона в рази пришвидшилася. Це відбувається не за рахунок пришвидшення самої поставки, йдеться про документообіг. На жаль, наша велика українська паперова армія, така в тому числі, і в закупівлях. І документообіг, який підтверджує оборот товарів, які прийняла військова частина і поставив постачальник, ДОТ має перевірити і передати в казначейство на оплату. Справді, це в середньому раніше займало від 45 до 60 днів. Паперові документи гуляють поштовими операторами, підрозділи наших військових переміщуються, тож, все це іноді це складно. Система DOT-Chain сформована таким чином, що ми повністю переходимо на електронний документообіг, видаткові накладні, які підтверджують відвантаження і прийом товарів на військових частинах в електронному вигляді. Акти прийому-передачі, які передаються на оплату в казначейство, теж в електронному вигляді.
При дотриманні всіх правил підписання електронними підписами документів, справді, з 45 днів ми переходимо максимум на 14-15. Для того, щоб від моменту, коли постачальник відвантажив товар, він міг повернути свої кошти і, як результат, привести вже нову партію на військові частини. DOT-Chain – це розробка безпосередньо команди ДОТ. Вона включає всі етапи супроводу повністю процесу електронним документообігом. За період з травня по серпень було підписано тільки актів прийому передачі більше 18 000. Це тільки актів, не говорячи про перевірені накладні та документи, які потребували доопрацювання. Тому так, це буде в рази швидше, з меншим ресурсом, як мінімум, зі збереженням дерев.
Зі скількома виробниками і постачальниками працюють сили оборони?
Станом на сьогодні, а ми можемо говорити про друге півріччя – це сім постачальників, з якими підписані контракти. Кількість виробників в рази більша, але це питання господарських відносин вже безпосередньо постачальників і виробників. Тому всю Україну на сьогодні забезпечує сім постачальників.
Які виклики вдалося убезпечити за час роботи ДОТ? Чи буде анульована стара система, якщо пілотний проєкт покаже свою ефективність?
Ми для себе ухвалили рішення, що наш пілотний проєкт запускається на 11 місяців. Ця система має фізично запрацювати в лютому 2025 року. Це пов'язано з тим, що в січні будуть ще діяти контракти 2024 року. Ті, хто працюють з бюджетним законодавством, знають ці особливості. Перші результати ми будемо підбивати за перші п'ять місяців. Оцінка успішності дасть нам можливість масштабувати далі цю модель на інші регіони, які будуть діяти за старою моделлю. Чи буде ця модель розповсюджуватися на інші регіони, ми будемо розуміти десь на третій-четвертій місяць.
Тетяна Чорновол якось говорила, що на фронті є три гидотних запахи: мертвечини, мишей і армійського м'яса. На скільки часто приходять подібні відгуки від самих військових?
Насправді, зі всіма військовими ми на прямому зв'язку. У нас є цілий підрозділ, який закріплений за кожною областю і щодня спілкуються з начпродами з різних питань, починаючи з допомоги в розміщенні заявки, переміщені на іншу територію, якщо підрозділ перемістився, і закінчуючи відсутністю поставки від постачальника або закриттям якихось документів. ДОТ бере на себе повний комунікаційний супровід всіх цих процесів.
Що стосується посту Тетяни, є невелике уточнення. ДОТ може контролювати той товар, який відвантажується зі складу постачальника. Для цього ДОТ проводить аудити, обов'язково проводить виїзні підтвердження, відповідність кваліфікаційним вимогам після того, як постачальник виграв тендер. Це можна побачити на Prozorro, у нас є постачальники, які були відхилені. Тому що їхні заявлені потужності, які були необхідні для перемоги в тендері, не підтвердилися після фізичного відвідування безпосередньо складів. Момент транспортування, момент проходу товарів безпосередньо на військову частину, дотримання температурних режимів – це все зона відповідальності безпосередньо військових и начпродів, які приймають цей товар. Далі товар може зберігатися десь на складах у військових і переміщуватися через якийсь час до більш дрібних підрозділів.
З якими видами і категоріями товарів найчастіше виникають проблеми?
Найвибагливіші категорії товарів – це молочна продукція, хлібобулочні вироби, м'ясна продукція та овочі фрукти. Це основні категорії, які потребують додаткової уваги.
