Фото: crimea-platform.org
Україна не одна і ніхто не буде ламати нашу країну йти на невигідні для неї умови
Цього тижня в нас відбулося кілька подій високого рівня, зокрема, "Кримська платформа", Саміт перших леді і джентельменів. Якщо підсумувати ці заходи з точки зору дипломатичної роботи та присутності високопоставлених осіб, які підсумки загалом можемо підбити?
Першочергово можу сказати, що вся увага була прикута до зустрічі міністрів закордонних справ США та Великої Британії. Власне, їхній приїзд був оповитий невідомістю, чи дадуть Україні далекобійні ракети, чи ні. Проте, звісно, що самим візитом не могло відбутися все дипломатичне представництво. Сама "Кримська платформа" є сьогодні важливим стратегічним дискусійним майданчиком, адже напряму на процеси вона впливати не може. Проте вона може говорити про порушення Росії, порушення міжнародного права, суверенітету України, щоби в майбутньому закладався фундамент до дій після звільнення Криму, після деокупації. Й сама присутність високих гостей на "Кримській платформі" говорить про те, що Крим не є забутою історією, історією, яку відклали до кращих часів, коли світова спільнота врешті-решт змириться з тим, що Крим окупований Росією і може бути територією РФ. Сама присутність і обговорення території Криму, кримських татар як народності говорить про важливість проблеми. Про порушення Росії буде звучати кожного року.
Другий пункт ― про зброю та допомогу. Обʼєднаний візит на спільному потязі міністра закордонних справ Великої Британії та держсекретаря США говорить про те, що англосаксонський світ в єдності. Вони демонструють єдність перед лицем загрози, яка йде зі Сходу. Лідером цієї загрози в цьому випадку є, звісно, Росія. За Росією є такі країни, як Іран, який офіційно озвучив, що поставлятиме балістичні ракети до РФ, та Китайська республіка в начебто нейтральній позиції, але з підтримкою Росії. Китай виступає ідеологом протистояння з Заходом. Це країна, яка формує довкола себе коаліцію країн, які називають себе "а ми ― не Захід, ми не працюємо за його стандартами".
.jpg)
Фото: Facebook "Taras Semenyuk"
Тому це не просто візит на "Кримську платформу", не просто візит, щоб зустрітися з президентом Зеленським. Це знак великому Сходу, що Україна не одна. Адже дуже часто лунають в ЗМІ заяви окремих спікерів про те, що Україну слід змусити сісти за стіл переговорів, слід погоджуватися на певні територіальні поступки, сприймати реалії такими, якими вони є. Натомість цей захід демонструє, що Україна не одна і ніхто не буде ламати нашу країну йти на невигідні для неї умови.
Формат "Кримської платформи" був започаткований ще до повномасштабного вторгнення. Чи достатньо сьогодні цього формату для ось таких знаків? Попри американо-британський візит, чи не треба було б “Кримську платформу” посилити кримським "Рамштайном", коли йтиметься не тільки про дипломатичні знаки, але й силові дії?
Силові дії щодо Криму тривають: неодноразово ЗСУ знищують РЛС-системи, налітають ракетами на аеродроми, знищують кораблі. Це все відбувається в комплексі. Очевидно, що "Кримська платформа" ― це майданчик, де відбуваються дискусії в одному напрямку ― Росія порушила міжнародне право, територіальний суверенітет, тож після цього має бути покарання. Й воно першими тактичними кроками настає саме з демілітаризації Криму. Потрібен ще деякий час для того, що пішла мова про повернення Криму під контроль уряду України, як це було до цього. Але перші кроки щодо Криму тривають: ми маємо інформаційно-дипломатичний трек та військовий трек, який здійснюється ЗСУ.
