Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Як валюту назвеш, така її й доля
У чому нагальність зараз такої зміни?
Я думаю, події на війні, на фронті. Це абсолютно обґрунтована зміна, яка мала б відбутися дуже давно. Я пригадую 1991-92 роки, коли я також був відповідальний за виготовлення української валюти, і тоді було два підходи: перший – прорадянський, проросійський – назвати валюту "карбованцем", а монету – "копійкою"; другий підхід, який відстоював я та багато інших проукраїнських діячів – має бути "гривня", а монета – "шаг". Це притаманна назва української монети з ХІV століття. Всі знають, що УНР також запровадила гривню і шаги.
Але боротьба була дуже-дуже сильною, і нам вдалося ціною великих зусиль зламати супротив і Кабміну, і прем’єра, і все ж почати друкувати в Канаді нашу валюту під назвою "гривня". Ба більше. Ми змогли дотиснути, і на банкнотах з’явилися всі наші видатні діячі, державні діячі з часів давньої Русі. Ми засвідчили, що ми ведемо свій початок із часів Русі, що нам більше тисячі років. А щодо монети, так, ми програли. По суті, я був вимушений піти з посади буквально за тиждень до того, як почалося карбування монет. І комуністи та проросійські діячі, рашистська агентура все ж почала карбувати монети під назвою "копійка". А ви ж знаєте, як валюту назвеш, така її й доля. Назвали ми її "копійка" – і це карма, яка переслідує нашу валюту. Вона постійно девальвує і знецінюється.
Нині в гаманцях людей безпосередньо монет не так вже й багато. Чи будуть вони зберігатися фізично, якщо вже йдеться про те, щоб їх перейменувати на історичну назву "шаг"?
Обумовлена необхідність карбування монет лише тоді, коли витрати на карбування менші, ніж номінал цієї монети. Зараз витратним є лише карбування 50 шагів. Це еквівалент п'ятдесяти копійок. І тому, я так думаю, що Національний Банк України буде карбувати лише шаги. Номінал 50 шагів, одну монету. І дай Боже, щоб вона збереглася принаймні декілька років. А далі, в майбутньому, я сподіваюся, після закінчення війни, ми можемо зробити деномінацію. Тобто, кардинально змінити масштаб. І тоді у нас можуть з'явитися більше монет.
50 копійок використовуватимуть на рівні з шагами, жодної конфіскації не буде
Чисто лінгвістичні казуси будуть зараз траплятися дуже і дуже часто. Бо люди в масі своїй не розуміють і походження слова "шаг", ані наголос, який треба ставити в цьому слові: не "шагІв", а "шАгів". Як дохідливо пояснити населенню саму етимологію цього слова? Коли вона вживалася? Чому про неї потім забули? Як навчити людей правильно вимовляти і вживати це слово?
Тут мають попрацювати наші лінгвісти. Але я тоді, майже 30 років тому, теж намагався знайти джерела використання цього слова "шаги". І я дійшов висновку, що йдеться про іранську цивілізацію. Людям дуже легко пояснити. Хто такий шах, падішах? Це слово, як на мене, йде з Ірану. А Іран – це найдавніша цивілізація людства. Скоріш за все, ця монета прийшла до нас з Османської імперії. Південні землі України були під османами. І, скоріш за все, у нас так і з'явилася назва монети, яку ми використовували. Альтернативна точка зору, що це прийшло з Речі Посполитої. Там були монети не шаги, точно не скажу назву, але слово дуже близьке.
І от кожна людина має прийняти для себе ту чи іншу точку зору. А людей ми маємо заспокоїти, що 50 копійок буде використовуватися на рівні з шагами, жодної дискримінації не буде, конфіскації не буде: можна буде користуватися як і 50 копійками, так і 50 шагами. Які з'являться, скоріш за все, в 2025 році.
Ви сказали, що все це зумовлено ситуацією на фронті. Яким чином пов'язана ця реформа, якщо вона відбудеться, чи перейменування з ситуацією на фронті?
Тому що ми зараз розриваємо всі зв'язки з Рашею, які дуже небезпечні. Це країна, мета якої полягає в тому, щоб знищити Україну, Європу і світовий порядок. Але ми в переліку перші. Тому ми маємо знищити все, що пов'язує нас з цією варварською країною і її населенням. Це перманентне бажання населення Росії нас знищити. І весь державний устрій базується на реалізації цього бажання. Тому, коли кажуть, що ідіот Путін почав війну, ні. Він виконував бажання глибинного рашистського населення.
Олександр Савченко. Фото: Вікіпедія
Тому, чим менше у нас буде зв'язків, чим менше у нас буде рашистських плям, особливо на таких ділянках, як монетарна політика, тим краще. Тому молодець глава Нацбанку, що ухвалив це рішення. Я пропонував майже всім головам якнайшвидше виправити цю історичну помилку. Так, тоді ми програли. А зараз маємо вигравати. Нібито, це й невелика перемога, але з невеликих перемог будується наша глобальна перемога у цьому протистоянні.
Очевидно, що в суспільстві постане запитання, а у що це нам обійдеться? Чи потребує зміна копійки на шаг витрат з держбюджету?
Все дуже просто. Щоденно працює Банкнотно-монетний двір України. Щоденно цей двір випускає нові банкноти, які йдуть на заміну старих. І щоденно випускаються монети, тому що монети теж втрачаються. Як правило, їх гублять. І для того, щоб підтримувати оптимальний розмір готівки і оптимальну структуру кількості різних купюр, Банкнотно-монетний двір просто обирає для себе, скільки йому потрібно на місяць випустити певних банкнот і монет. Що випускати копійки, що зараз ми будемо випускати шаги, не матиме жодних додаткових витрат. Ну, можливо, заплатять художнику за дизайн нової монети. Взагалі, Національний банк – це структура, яка генерує багато доходів, а потім ці доходи перераховує в бюджет України. Мова йде про десятки мільярдів гривень.
"Шаг" – це велич
Ви ще сказали важливу, основоположну річ в контексті перейменування "копійки" на "шаг", що оте рішення залишити назву "копійка" все ще зберігало нас в якихось фінансових зв'язках із Російською Федерацією. На скільки саме слово, як назва нашої монети, могло нам нашкодити в нашій економіці?
Це ми вже йдемо в містику. Але все має значення. Спочатку було слово, принаймні для мене, це аксіома. І якщо слово, назва монети була "копійка", а асоціація у нас з копійкою як з чимось дрібним, то "шаг" – це зовсім інше. Це велич. Іранські шахи, падішахи – звідти йде етимологія слова нашої монети. Це щось достойне, велике, фундаментальне, і в такому аспекті має значення, і я про це не раз писав, як ми монету назвемо, така і буде її доля. І що вони зникнуть. І ще два-три роки такої девальвації, інфляції, і навіть карбування 50 копійок стане недоцільним. Можливо, якщо ми зачепимося за шаг, ми зупинимо інфляцію та девальвацію. І це станеться стовідсотково відразу після закінчення війни.
Москва спочатку блокувала, а потім запропонувала: "давайте ми будемо друкувати"…
На завершення розкажіть загалом про важливість нашої грошової одиниці. Яку роль вона відіграла навіть в тому історичному періоді, поки вона була відновлена і введена в обіг? Наскільки нам це допомогло у встановленні теперішньої держави?
Очевидно, що атрибут будь-якої держави, будь-якого суверенітету – це національна валюта. І випуск національної валюти – це величезне досягнення. Я пам'ятаю, як хотіли зірвати карбування і монет, і, особливо, банкнот. Розвідки рашистів, їх сателітів буквально намагалися все розірвати. Пам'ятаю, як я вирушив в Канаду для укладання угоди. А в Нацбанку – тисяча доларів. Більше не було. Рашисти все обікрали. Вкрали через "Внєшекономбанк" усі гроші. Борги на нас повісили. І тоді уряд Канади, давайте віддамо їм належне, відкрив першу кредитну лінію для нової української держави. І в Національному банку з'явилися гроші, з яких і був оплачений оцей контракт. Отже, я вважаю, що без своєї національної грошової одиниці українська держава б не відбулася. А знаєте що хотіла Москва? Вона спочатку блокувала, ламала, переслідувала, дискредитувала всіх, хто був причетний до процесу виготовлення грошей, а потім запропонувала: "давайте ми будемо друкувати". Ми, мовляв, для вас все надрукуємо. Ви уявляєте, що було б, якби ми тоді погодилися? Але, слава Богу, тоді була когорта ідеалістів – депутат Пилипчук, Кравчук насамперед, наша діаспора в Канаді, правники, які буквально вирвали своє. Я впевнений, що ще б рік, і вони нас зламали. Але вчасно все було зроблено. А потім величезний вклад в монетарну політику зробив Ющенко.
Вочевидь, потрібно згадати, світлої пам'яті, Вадима Гетьмана.
Національна валюта працює тоді, коли інфляція зменшується. Коли інфляція 100 чи 1000 відсотків – це погана ситуація. Ющенку вдалося стабілізувати це, і, по суті, він зробив деномінацію в 1996 році, замінивши купоно-карбованці на національну валюту.
