Зима не буде спокійною, але певні обсяги постачання електроенергії у нас будуть ― Дяченко

Зима не буде спокійною, але певні обсяги постачання електроенергії у нас будуть ― Дяченко

Євросоюз прогнозує українцям найскладнішу зиму, через втрату енергопотужностей. Єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон назвала кроки, які має зробити міжнародна спільнота, щоб не допустити гуманітарної катастрофи в Україні. У коментарі для Українського Радіо ці кроки проаналізував голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко. На думку експерта, нас можуть очікувати два сценарії. Оптимістичний ― це буде щось подібне до зими 2022-23 років, якщо енергетики відремонтують завдані росіянами пошкодження. І песимістичний ― коли у разі продовження обстрілів та нових руйнувань ми матимемо електроенергію від 4 до 8 годин на добу.

 

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: ЕnergyX

Зима не буде спокійною з точки зору забезпечення електроенергією

Наскільки обґрунтованими є застереження з боку Євросоюзу?

Це абсолютно реально. Усі фахівці-енергетики України сходяться на тому, що зима у нас не буде спокійною з точки зору забезпечення електроенергією. Тобто проблеми будуть, питання лише ― наскільки вони будуть серйозними.

Якими є найоптимістичніший та найпесимістичніший сценарії, на вашу думку?

Більшість фахівців вважають, що буде щось подібне до зими 2022-23 років, коли росіяни почали нищити нашу інфраструктуру. Тобто ― відключення будуть від 4 до 8 годин. І це оптимістичний сценарій, якщо енергетики зроблять все можливе щодо ремонтів та усунення пошкоджень.

Росіяни можуть продовжувати обстріли, але є певні джерела електроенергії, які дуже важко пошкодити. Це децентралізована електроенергія, так звані блок-станції, а також атомні електростанції, які зруйнувати складно. Тому певні обсяги постачання у нас будуть. Але якщо остаточно зруйнуються теплові електростанції, гідростанції, то буде песимістичний сценарій ― ми матимемо електроенергію протягом 4-8 годин.

Фото: inshe.tv

Треба забезпечити багатоквартирні будинки дизель-генераторами

Наскільки нашим енергетиками вдається полагодити те, що можливо полагодити?

Це найбільш чутливий і складний момент. Ним займаються. Якщо станція зруйнована вщент, то йдеться фактично про будівництво, а це від 2 до 5 років. Зараз багато теплових електростанцій у Європі виведено з експлуатації, оскільки вони не відповідають стандартам низьковуглецевої енергетики. Їх розбирають і постачають нам, але що і де конкретно ― говорити не буду. Очікувати якихось конкретних зрушень до початку опалювального сезону в цьому питанні не доводиться. У планах зазначають ― до 50% відновлення. Будемо на це спиратися.

Яка роль невеликих децентралізованих генераторів, які можуть бути швидко введені в експлуатацію? Де їх можна встановлювати?

Якщо йдеться про мініТЕЦ, то нам обіцяли до опалювального сезону надати до  1 ГВт. Це суттєво. Якщо говорити про дизель-генератори, то дефіциту тут немає. Питання лише вартості, щоб вони були доступні усім охочим. Але ж у багатоквартирний будинок ви його не поставите. Багатоквартирні будинки часто потерпають, тому що вони без нічого ― немає ні води, ні тепла, коли відсутня електроенергія. Тиск у мережах дозволяє подавати воду лише до 6-го поверху, тож у цих будинках встановлюють спеціальні дотискувальні насоси, які подають воду на верхні поверхи. Якщо електроенергії немає, ці насоси не працюють ― і звичайна вода відсутня. Якщо ці будинки забезпечити дизель-генераторами, то такі насоси працювали б. Тобто світло було б не в усіх квартирах, але теплом і водою будинки були б забезпечені.

А як щодо розгортання сонячних батарей на дахах ― це реально зробити?

Дуже складний і дорогий спосіб. Це ж не лише сонячні батареї, там ставиться акумуляторне обладнання. Батарея на 5 КВт ― це декілька тисяч доларів, а уявіть будинок на 800 квартир. Хоча на приватні будинки це можна зробити, якщо люди мають гроші.

Чи зможуть країни-партнери імпортувати нам певні обсяги електроенергії з Європи?

Це залежить від країн-партнерів. СРСР після газової експансії планував електроенергетичну, й Україна мала бути ключовим ланцюгом у цій задумці. Але після Чорнобиля більше половини запланованих атомних станцій не добудували. Лінії передачі створювали орієнтовно на 150 млн кіловат-годин електроенергії на рік. Зараз ми імпортуємо десь 1,7 ГВт, а бажано збільшити цю цифру до 3 ГВт. Це залежить від можливості виділення нам генеруючих лімітів у Європі.

Сергій Дяченко. Фото: geostrategy.org.ua

Ставити потужне ППО і розвиватися у напрямку децентралізації

А як щодо захисту об’єктів енергетичної інфраструктури?

Конструкції захисту теплових станцій від шахедів були, але вони не допомогли. Я свого часу робив розрахунки міцності, коли будували оболонки над атомними станціями, це був захист від падіння літака, ну і ракети теж. Це тривала справа, за місяць побудувати неможливо. Згадайте, скільки часу будували чорнобильське укриття. Тому ставити потужне ППО і розвиватися у напрямку децентралізації ― це значно перспективніше. Хоча з часом можна буде й оболонки будувати.

Наш слухач зазначає, що будувати теплові станції треба на території атомних ― для безпеки. Яка ваша думка?

І те, і те потребує води для охолодження. Може просто не вистачити водних ресурсів. Тобто при плануванні треба враховувати цей момент. І я не впевнений, чи безпечно біля атомної генерації ставити ще один об’єкт, на якому може статися якась аварія чи пожежа, наприклад. На вугільних і газових станціях дуже важко гасити пожежі. Тому така ідея виглядає дуже неоднозначно.

Чи можливо Чорнобильські блоки перепрофілювати на теплові електростанції, запитує інший слухач?

Я б не чіпав Чорнобильську станцію. Добре, що її накрили. Там величезна кількість невибраного атомного палива, воно радіоактивне. У світі немає таких прецедентів, щоб атомну станцію переробляли на теплову.

Зараз відключення не будуть такими довгими, як у червні

Як ці спекотні серпневі дні можуть повпливати на наявність електроенергії?

Нам обіцяють відключення. Але декілька блоків атомних станцій вже запустили, тому відключення не будуть такими довгими, як були у червні. До речі, ми забули сказати про забезпечення резервними потужностями об’єктів соціальної та критичної інфраструктури. Йдеться, наприклад, про дизельні генератори в лікарнях.