Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Україна в стані дефолту від початку повномасштабного вторгнення"
Україна змогла домовитися про реструктуризацію державного боргу. Чому це важливо для нашої економіки?
Це економічно закономірне рішення в умовах імовірного дефолту. Стан дефолту – це коли ви не можете обслуговувати свої борги ні по відсотках, ні повертати тіло. Позики, кредити чи виплати по облігаціям також недоступні. З початку повномасштабного вторгнення ми не могли ні обслуговувати, ні позичати. Тому дефолт загрожував нам не з серпня, ми в такому стані від початку війни. Єдине, що це слово не озвучувалося, оскільки на пострадянських теренах це дуже страшне слово, яке лякає людей і повертає їх в 1998 рік, коли була гіперінфляція і шокова девальвація. Левова частка наших кредиторів – суверенних держав – заморозили нам наші зобов’язання і не вимагали по них виплат. Проте була частина зовнішніх позик – єврооблігацій, які тримали приватні кредитори, в яких є власний інтерес. У багатьох випадках з початком повномасштабного вторгнення цей борг перепродувався. Коли в нас була відносно стабільна ситуація цінні папери тримали організації, які менш схильні до ризику. Після того, як відбулося повномасштабне вторгнення значна частина була перепродана тим, хто грає в ризикові ігри. Наприклад, борг, який коштував 1 мільярд могли продати за третину ціни. В середині 2022 року було оголошено мораторій на обслуговування і цей термін спливав. По факту для нас нічого не змінювалося. Ми не могли б позичати на ринку і обслуговувати борги, тому що навіть більше, ніж половину нашого бюджету складають кошти іноземних платників податків. Нам потрібно близько 40 млрд доларів, щоб підтримувати макростабільність. Навіть якби Мінфін оголосив, що не буде нічого платити навіть без згоди, по суті нічого б не змінилося. Тому угода про реструктуризацію боргу це позитивна новина, але для нас воно нічого не змінює.
"Це збереження цивілізованих відносин із нашими кредиторами"
Таким чином Україна врятована від дефолту?
Дефолт – це неспроможність обслуговувати і оплачувати борги. Наш стан фактично десь такий. Дефолт фактично відбувся. Ми борги не виплатили, ми їх реструктуризуємо, але це не відбувається в якійсь дуже конфліктній ситуації і хаотично. Те, що ми не погашаємо борги, а реструктуризуємо їх це і є дефолт. Те що відбулося – це збереження цивілізованих відносин з нашими кредиторами. Могло би бути й інакше. Це було б неприємно для кредиторів, у когось би залишилася неприємна пам'ять. Тому це своєрідний реверанс в сторону кредиторів, що ми намагаємося тримати своє обличчя.
На яких умовах відбуватиметься реструктуризація і в які терміни?
Було оголошено загальні речі. Фактично списується 37%. Пізніше повідомили, що вони розділяються на дві частини. Одна частина кредиторів, які погодяться будуть мати щось подібне до варантів, по яким угода ще не досягнута. З 2016 року в нас є варанти, які залежать від нашого росту ВВП. А друга частина – це класичні облігації. Кредитори хотіли, аби Україна вже цього року почала виплачувати відсотки. Це для них була б шикарна пропозиція, адже вони купували борг з великим дисконтом, а 7% давала б значну прибутковість. На це Україна не погодилася. Відсотки почнуть виплачувати вже наступного року, починаючи від 1,75% і поступово до 7%. Повертати тіло почнуть з 2029 року. Це більш розтягнуті зобов’язання, але це і певна визначеність.
Дмитро Боярчук. Фото: case-ukraine.com.ua
Це не остання реструктуризація
Які будуть наслідки, якщо Україна не виконає умови реструктуризації?
У нас триває війна і невизначеність залишається. Зараз стоїть питання, яким чином фінансувати видатки на оборону. Бюджет на 2024 рік розроблявся з припущенням, що активні бойові дії триватимуть лише до першої половини півріччя. Цього року нас вже не так щедро фінансують іноземні партнери, як минулого. Тому тут велике питання, як це буде відбуватися. Економіка, яку ми зараз маємо не спроможна обслуговувати кредити навіть по відсотках, не кажучи вже про повернення коштів. Усі кошти, що ми позичаємо майже гарантовано підуть від списання чи реструктуризацію. Тому реструктуризацію, яку ми маємо з приватними кредиторами скоріше за все не остання. Після закінчення гарячої фази війни у нас можливо буде перегляд або навіть списання боргів, які ми маємо перед суверенними кредиторами, тобто перед іншими країнами.
Кому Україна заборгувала найбільше? Де найбільша частка державного боргу?
Найбільше грошей ми винні США. А зараз будемо винні дуже Багато Європейському Союзу. Ukraine Facility з 50 млрд євро і макрофінансова стабільність, яку ми отримуємо від Європи – це позики, а не гранти.
Чи була вже Україна на порозі дефолту і як тоді вдавалося вийти з ситуації?
Була. Можна згадати 2014-2106 роки, коли також була реструктуризація. Проте та ситуація відрізнялася від сьогоднішньої. По-перше, масштаб збройного конфлікту був значно меншим. Та ситуація з боргами була наслідком наших неправильних рішень. Відповідно і ставлення було іншим. Зараз це не є наша провина, це наслідок масштабної збройної агресії зовні, яку ми ніяк не можемо контролювати. Це радикально інша ситуація порівняно з тими реструктуризаціями, які ми мали раніше. Мінфіну можна було зайняти і більш жорстку позицію і це було би нормально сприйнято. Навіть МВФ пропонував більш радикальну переговорну позицію по списанню і реструктуризації боргу.
