Фото: socportal.info
Коли у нас недоукомплектовані бригади, ми змушені шукати додатковий мобілізаційний ресурс, тож люди, які здобувають не основну першу вищу освіту, будуть підлягати мобілізації
Після того, як чоловіки призовного віку почали масово вступати до аспірантури, Міністерство освіти і науки змінило правила вступу. Пояснення просте ― навчання в аспірантурі давало відстрочку від мобілізації. Наскільки ви погоджуєтеся з такою логікою?
На жаль, це справді так. Чоловіки в такий спосіб пробували знайти можливість ухилитися від служби в ЗСУ. Адже ті, хто вступав до аспірантури на бюджет ― це реальна кількість людей, які хотіли навчатися в аспірантурі, а все інше ― це контракти, і від 2022 року кількість контрактників суттєво зросла. Це і є тим приростом через війну та мобілізацію. У попередні роки ― 2021, 2020, 2019, 2018 ― цифри по кількості вступників були приблизно однакові, здебільшого всі йшли на державну аспірантуру, а контрактна частка була зовсім невелика. А все, що суттєво приросло у 2022 році, це в більшості люди, які хотіли уникнути мобілізації. Крім того, почали дещо зловживати університети ― вони взялися збільшувати і роздувати обсяги контрактної аспірантури, що не було передбачено планово. Зокрема, багато приватних університетів також використали цю можливість. Це було пряме заробітчанство, тут не йшлося про науку. Зараз контрактна форма вже не дає відстрочки від мобілізації, але водночас збільшено кількість державних безоплатних місць ― з 2800 до 7000, більш як удвічі. Й одразу виникло багато запитань від тих, хто вступили на платну аспірантуру в 2022-23 роках, чи залишається у них відстрочка від мобілізації. Ці аспіранти мають і далі відстрочку, але у жовтні вони складатимуть іспит на підтвердження рівня своїх знань та спроможності займатися наукою. Тут я чую від частини аспірантів критику і незадоволення, адже це додаткове навантаження паралельно з написанням кандидатської дисертації. Я їм пояснюю, що ви зараз маєте можливість займатися наукою завдяки ЗСУ, і ми як держава мусимо відсіяти тих, хто реально має спроможність займатися наукою, і тих, хто її не має. Тим, хто має відповідну спроможність, скласти цей екзамен ― не проблема, на мою думку. Із позицій державності я все ж таки просила би проявити солідарність і зрозуміти, чому міністерство ввело таке нововведення. Чисто по-людськи я розумію кожну людину, яка каже, що не знає, як їй бути військовим. Але проблема в тому, що Росія нас поставила в таку ситуацію, коли в нас немає фактично виходу і вибору ― або ми боремось і виживаємо, або нас стирають з лиця землі. І ми добре знаємо, що таке рабство в Росії. Попри весь біль, який ми переживаємо, маємо розуміти, що нас може чекати.
З 1 липня можуть мобілізувати три категорії студентів ― це заочники, здобувачі другої та третьої вищої освіти, а також здобувачі освіти за рівнем, нижчим від вже наявної. Ваша ремарка.
Це також вимушений крок. Ми розуміємо, що основне навчання відбувається на денній стаціонарній формі навчання. Тому, коли у нас недоукомплектовані бригади, ми змушені шукати додатковий мобілізаційний ресурс, тож люди, які здобувають не основну першу вищу освіту, будуть підлягати мобілізації.
Наталія Піпа. Фото: фейсбук-сторінка Наталії Піпи
Щоб могти конкурувати з іншими країнами, розуміти, що відбувається у світі, нам потрібна англійська мова
Президент Зеленський підписав Закон про функціонування англійської мови в Україні, який офіційно закріплює англійську мову як одну з мов міжнародного спілкування у державі. На кого він поширюється?
Цей закон про те, де ми хочемо бути ― у глобальному світі, де ЄС і НАТО, чи в "русском мірє". У глобальному світі є конкуренція, ми користуємося благами цієї конкуренції, купуючи товари за кордоном, і щоб могти конкурувати з іншими країнами, розуміти, що відбувається у світі, нам потрібна англійська мова. А також для налагодження тісних зв’язків. Наприклад, територіальним громадам дуже добре мати кілька партнерів у різних країнах Євросоюзу, а для цього треба знати мову порозуміння, якою найчастіше є англійська. Або коли ми будемо працювати з європейськими програмами, то чиновникам різних рівнів потрібно знання англійської мови. Так само у сфері освіти ― щоб розуміти і конкурувати, маємо знати англійську. Отже, цей закон є необхідністю. Там дається перехідний час, зазначено певний рівень, який варто здобувати. І звісно, на початках можуть виникати певні колізії, коли є добрий чиновник з досвідом, але він не знає англійської мови, а поруч є початківець, який знає мову. Ці моменти треба розуміти, і людина, яка приймає на роботу, буде ухвалювати остаточне рішення. У більшості країн Євросоюзу діють такі ж норми закону, і вивчення англійської є звичайним методом навчання.
Відтепер англійською мовою повинні володіти працівники митної та податкової служб. Чи зменшить це рівень корупції у цих сферах?
Це мало зменшить рівень корупції, бо тут треба готувати повністю інші кадри та технології. Насправді синхронізація баз даних з Євросоюзом дасть більше змін у митниці, ніж знання англійської мови. Електронна синхронізація баз даних, електронні ваги ― це дасть значно більше змін.
Скасовано можливість, навіть у приватних садочках, навчатися мовою терориста
Поява нового Закону про дошкільну освіту зумовлена тим, що ми досі користувалися законом від 2001 року. Що нового запропоновано?
Ключовий момент ― цей закон вводить ранній розвиток, від нуля до трьох років, як частину розвитку дитини. Далі ― скасовано можливість, навіть у приватних садочках, навчатися мовою терориста. Бо мова ― це про ідентичність, а ідентичність ― це про обороноздатність країни. Крім того, в садочках має бути більше спілкування між адміністрацією і батьками задля порозуміння у педагогічному процесі. Головне у новому законі те, що дитячий садок ― це не просто перебування дітей у нормальних умовах, де дитина їсть, спить і гуляє, а це розвиток, освіта і середовище. Розширюються можливості для різних форм садочків. Дотепер можна було відкривати садок ще за тими радянськими нормами, що мало сенс, коли велика кількість дітей. Але коли маленька громада та різні способи влаштування домашніх садків, цього не було прописано в законодавстві. Багато нововведень закріплено у цьому законі, але ключове для дошкільної освіти ― це зміна зарплат вихователів. Ми знаємо, що садки повністю оплачує територіальна громада, держава на це кошти не дає. Але навіть ті громади, які спроможні підняти заробітну плату вихователям, не можуть це зробити згідно з тарифними ставками. Це неможливо змінити у цьому законі, але триватиме робота для внесення цих змін у подальшому.
Які ще новації у сфері освіти нас очікують?
Зокрема, я працюю над питанням булінгу, розширення сфери застосування та відповідальність як вчителів, так і дітей. Але найголовніше тут ― превенція, тому що булінг це не про кривдника і жертву, а про взаємодію у групах, особливо під час війни. Будь-яка агресія сьогодні сприймається особливо гостро. Далі триває робота над законопроєктом про академічну доброчесність, готується друге читання. А з осені я планую подавати законопроєкт про українськомовне середовище з акцентом на те, що перерва ― це також освітній процес, тому скрізь у закладі освіти має лунати українська мова.
