Ілюстративне фото: facebook mykhailofedorov.com.ua
Україна показала всьому світу, наскільки широко можна використовувати безпілотники
Як ви, як фахівець з цього питання, називаєте дроновиробництво? Виробництво дронів чи є ще якийсь інший термін?
Щодо цього питання є уточнення, тому що є дрон, а є безпілотна авіаційна система. Це дуже важливо. Якщо ми кажемо про спроможності України у виробництві звичайних, класичних безпілотників, як наземних, так і повітряних, то ми бачимо, наприклад, що наші безпілотники долітають на відстань понад 1800 кілометрів. Якщо говорити про те, як Україна стала поштовхом для розвитку цієї галузі, то в світі давно розглядалися можливості використовувати безпілотні системи, які би брали активну участь, наприклад, в цивільному житті. Але, на жаль, війна, яка прийшла на українську землю, стала тригером подій в розвитку безпілотних систем у військовій галузі. І за рахунок бажання українців перемогти ми бачимо велику кількість різноманітних систем, які допомагають нищити ворога. Це і розвідувальні дрони, це і ударні дрони, і дрони, які можуть виконувати як розвідувальні, так і ударну місію. Тобто ми кажемо про те, що Україна показала всьому світу, наскільки широко можна використовувати цю галузь, і наскільки багато пробілів до цього було, наприклад, в країнах НАТО щодо застосування безпілотних систем. Тому насправді Україна стала основним поштовхом для всього світу, щоб поглянути на цю систему зовсім по-іншому. І з огляду на використання безпілотників під час бойових дій, звісно, що ми займаємо перше місце. Адже ми одразу випробовуємо все в реальних умовах, а не в штучних, як використовували наші західні партнери.
Багато країн готові фінансувати українських виробників
Washington Post пише, що Україна стала суперлабораторією з технології дронів та штучного інтелекту, і тепер ця суперлабораторія приваблює інвесторів інвестиції. Як ви вважаєте, наскільки наша “лабораторія” з виробництва дронів і безпілотних систем цікава іноземним інвесторам? Що от про це відомо? Чи є вже ажіотаж?
Ажіотаж, безумовно, є. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення, десь наприкінці 2022-го року, ми бачили пропозиції від наших західних партнерів, від іноземних компаній, щодо можливості купити будь-яке озброєння, різні безпілотні системи, що, мовляв, вони гарно працюють, тож закуповуйте у нас. Останні наші зустрічі, які відбувалися в Брюсселі, в Німеччині, у Парижі на виставці, вже були пов'язані з безпосередньою пропозицією або співпраці з нами, або коштів, щоб “ми були дотичним до ваших розробок”. Тому що насправді Україна зробила дуже великі кроки. Ми використовуємо штучний інтелект у своїх системах, не тільки в безпілотних, але й в засобах радіоелектронної боротьби. Дуже гарні рішення скоро побачимо. Зараз багато країн готові фінансувати. Ми бачимо Данію, яка підписала певні контракти з державою щодо фінансування українських виробників.
Аж на 170 мільйонів доларів. Це значна сума, правда?
Так, це значна сума.
Україна стала піонером щодо морських дронів
Пане Анатолію, розкажіть ще трохи про два безпекові форуми – у Парижі та в Одесі, та про два наші дрони “Булава” і “Stalker 5.0”. Чим вони є цікавими?
"Булава" – це розробка українсько-чеської компанії "Лелека". Це ударний дрон, який може вирішити низку питань на прифронтовій лінії. Загалом в Україні давно були системи, розроблені ще до повномасштабного вторгнення, наприклад, система "Гром-35". Усі кажуть, що це аналог "Ланцету", але тут слід зазначити, що і "Ланцет" є не російським дроном. Це ізраїльська технологія, свого часу поцуплена Росією. Я постійно пропоную, коли розповідають про гарні російські БПЛА, пригадати випробування російської пошти дрона-доставщика.
Щодо морських дронів, то слід зазначити що Україна взагалі стала піонером. Технологія використання спортивних катерів як ударної зброї була започаткована ще в Ізраїлі, коли вони не мали власної флотилії й закуповували італійські спортивні катери. Щоправда, тоді людина певний час наводила цей катер на ціль, а потім вистрибувала з цього човна. Але тут ми кажемо вже про безпілотні системи, які можуть допливати до Керченського мосту, російських портів уже на території Російської Федерації. Тому насправді тут важлива річ – це створення систем, які допомагають нам нищити російські кораблі, й зараз, я думаю, буде ще задача далі вибивати російські кораблі, тому що вони почали запускати ракети з акваторії Азовського моря за рахунок того, що вони там більш-менш відчувають себе захищеними. Але, тим не менш, і туди наші катери можуть допливати.
Український ВПК активно розвивається у високотехнологічному напрямку
Попри те, що Азовське море є мілким, але є бачення, як подолати і цю природну перешкоду? Крім того, росіяни це море, напевно, теж намагаються загородити баржами, як і Кримський міст. Наскільки ці перешкоди дрони можуть обходити?
Безумовно, можуть обходити за рахунок наявних систем штучного інтелекту та додаткових опцій. В нас є український виробник, який запропонував рішення безпілотної авіаційної системи, яка здійснює розвідку, при цьому на собі несе ударні засоби – невелику ракету, яка зовнішньо дуже схожа на Taurus. Так само система може нести, наприклад, звичайний FPV-дрон, який може вражати повітряні цілі. Це представила компанія Skyton. Доволі непогане рішення, тому що ми кажемо про безпілотну військову систему, яка може здійснювати розвідку і літати навіть до 2,5 тисяч кілометрів. На тому ж Азовському морі вона може бути малопомітною за рахунок своїх технічних характеристик та не підпадати під вплив засобів радіоелектронної боротьби, тому що розроблена система,
яка дозволяє уникати цієї проблематики. Вона може спокійно знаходитись над акваторієм Азовського моря і, наприклад, наводити наші ATACAMS або Himars, а може сама, власне, уразити, наприклад, якусь невелику систему радіолокації на кораблі, щоб корабль не міг працювати за рахунок тієї маленької "приблуди", яка у нього стоїть під крилом.
.jpg)
Анатолій Храпчинський. Фото: Укрінформ
Тому, насправді, те, що робляють українці, – це доволі потужно. Ми вже чуємо, наприклад, що в нас з'являються свої власні авіаційні крилаті авіабомби. У нас "Нептун" уже не тільки б'є по морських цілях, а й по суходолу. Тому український ВПК зараз активно розвивається у високотехнологічному напрямку. І це дуже приємно, тому що після перемоги ми зможемо запропонувати багато рішень нашим західним партнерам і за рахунок цього покращити економічний стан країни.
Близько 20 FPV-дронів автоматично знищуватимуть цілі ворога
Коли йдеться про дроновиробництво і штучний інтелект, то кажуть, що наступним кроком буде задіяння роїв дронів, коли вони будуть не поодиноко залітати як самостійний апарат, а фактично як рій, керований штучним інтелектом. Як далеко ми вже просунулися в цих технологіях і коли Україна повноцінно зможе застосовувати такі рої?
Ми вже використовуємо певну частину цієї технології, за рахунок чого, наприклад, захоплення цілі відбувається набагато легше. Зовсім скоро, я думаю, ми побачимо використання таких засобів, коли близько 20 FPV-дронів будуть, наприклад, виконувати пошук цілей і автоматично їх знищувати. Також, якщо ми кажемо про штучний інтелект, то на відміну від наших західних партнерів, які дуже обережно відносились до цієї технології у застосуванні зі зброєю, Україна вимушена була приймати її як гарне рішення. Адже українська армія передусім передбачає збереження особового складу. І головна задача — це створити системи для української армії, які будуть працювати автоматично, і той же пілот буде знаходитися на великій відстані в безпечному місці. Це дуже важливо, тому що за рахунок цього ми змінюємо філософію війни. Тут ми можемо воювати вже цифрами, це вже буде математика, коли ми розуміємо, скільки засобів і яких засобів нам потрібно для ураження певної цілі. І це ураження буде гарантоване.
Із прогнозованістю закупівель від держави проблеми масштабування виробництва не існуватиме
Давайте ще поговоримо про те, наскільки можливим є масштабування виробництва дронів і в Україні, і спільних виробництв. Міністр юстиції України Денис Малюська вважає, що якщо інвестувати одразу всі 300 мільярдів доларів заморожених російських активів у розвиток оборонно-промислового комплексу України і укладення довгострокових контрактів, то таке рішення “драматично змінило би баланс сил на театрі воєнних дій”. Наскільки ви погоджуєтеся з міністром і чи є можливість, чи є шлюзи в українського ВПК і наших партнерів, якщо ми говоримо про спільне виробництво, прийняти ці 300 мільярдів доларів?
Це дуже гарна промова з огляду того, що йдеться про довгостроковий контракт. Прогнозованість закупівель є важливим питанням в роботі українського ВПК. Чому? Почнемо з того, що більшість компаній, які зараз виробляють засоби, які допомагають нашим військовим, – це приватний бізнес. Приватний бізнес вміє рахувати гроші, приватний бізнес вміє робити справи. Це не державна компанія, де працюють від дзвінка до дзвінка і закінчується робочий день, то "завтра доповнимо щось".
Тут є розуміння і вибудована правильно комунікація всередині компанії, яка дозволяє ефективно працювати, виробляючи певну кількість засобів. От за рахунок розуміння закупівель, за рахунок прогнозованості, бізнес зможе наповнювати склади певними компонентами. Тому що певні компоненти український бізнес не може закуповувати, якщо у нього немає контракту з державою, адже деякі з них є компонентами подвійного призначення. Якщо буде прогнозованість закупівель від держави, проблеми масштабування виробництва не існуватиме. Тому що можна буде гарантовано собі побудувати графік масштабування, збільшення особового складу робочих і так далі. Тобто це буде набагато легше. Тому в принципі, якщо будуть правильні інвестиції, будуть гарантії від держави, правильні умови для того, щоб недоброчесних виробників не допустити до цих гроші, тоді насправді ми зможемо забезпечити колосальні можливості для наших Збройних Сил.
Постійно кажуть, що наші західні партнери якось не дуже спішать допомогти нам. Проте їхній ВПК теж не працював так, як на війну. Вони забезпечували певну невелику кількість себе, а тут є потреба в активній роботі. Тому що Росія з 2003 року активно накопичувала зброю.
Ахіллесова п'ята Росії
Так зване "вставання з колін" відбувалося.
Так, і тут слід зазначити, що вони робили багато наступальної зброї, але при цьому не забезпечували себе захистом, і це їхня Ахіллесова п'ята.
