Ілюстративне фото: energytransition.in.ua
Запас міцності в електроенергетичному комплексі мінус 30-40%
Який на сьогоднішній день стан енергетики України?
На перші роки незалежності Україна мала найбільш розвинутий енергетичний комплекс, мабуть, у світі. Рівного їй не було щодо генерації, запасів генерації. Щодо мереж, то у нас була найбільша щільність електрифікації в країні по світу. Її можна було порівняти тільки з Францією. Україна була плацдармом трьох енергетичних експансій: спочатку нафтової, газової, а потім електричної. В ті періоди були проблеми з тарифами, з грошима, з боргами на ринку, не купували паливо, але у нас був запас міцності в електроенергетичному комплексі десь 40%. 40% запасів генеруючих потужностей, обладнання, 40% можливості робити різні переключення, схеми по мережах, по підстанціях. У нас резерви були неймовірні.
Ми напередодні минулого опалювального сезону входили із запасом міцності десь 5%. Із 40%. Ми втратили Запорізьку АЕС, Каховську ГЕС, теплові електростанції, підстанції. Ми прожили зиму важко і по теплопостачанню, і по електропостачанню. Але ми прожили зиму завдяки героїзму, професіоналізму і відповідальності енергетиків. Мої колеги з інших країн питали, "як українські енергетики утримують цю систему? При такому обсязі втрат, щоб утримати і не було тотального блекауту — неможливо?! Давайте після Перемоги ви створите навчальний центр і ми будемо всіх фахівців до вас направляти, щоб вони навчалися, як працювати в таких умовах".
На жаль обстріли та атаки тривають, і на сьогоднішній день я можу сказати, що ми маємо запас міцності в електроенергетичному комплексі мінус 30-40%. У нас дефіцит генеруючих потужностей за різними оцінками від 4 до 5 ГВт (4 000 – 5 000 МВт). Ми сьогодні споживаємо від 10 до 12 ГВт залежно від температурних умов. І у нас 30-40% дефіциту потужності. Це призводить до того, що ми балансуємо за рахунок імпорту електроенергії — це 1,7, до 2 ГВт (2000 МВт), і за рахунок того, що енергетики скорочують постачання, застосовують аварійні та стабілізаційні відключення. У нас були удари по ДніпроГЕС, у тепловій генерації на вугіллі ми втратили десь на рівні 90%, гідрогенерацію — на рівні 30-40%, сонячну — десь 30%. Втрати дуже великі. Ми повинні зрозуміти, що будемо жити з цією проблемою дуже великою не один рік. І навіть після перемоги, крім фінансування величезного, нам потрібно буде рік-два на відновлення.
У нас є проблема інституційна. Система керівництва і система управління чи координації енергетичним комплексом не те що недосконала, а відсутня. Сьогодні міністру енергетики не підпорядковане понад половини підприємств енергетики. Бо "Енергоатом" Кабміну безпосередньо підпорядкований, ДТЕК, "Укренерго" – приватні. У міністра енергетики немає важелів і повноважень. Хто керує та координує енергетикою? Уряд. Але там немає людини, яка займається енергетикою, там займається нею одна людина — прем'єр-міністр. А він не може приділяти енергетиці увагу щодня. А вона потребує цієї уваги 24/7. У нас така ситуація в Офісі президента, що там ухвалюють рішення, а відповідальності за їх виконання немає. А в уряді є відповідальність, але там не ухвалюють рішення. Чому? Тому що у всі часи завжди був віце-прем'єр, чи перший віце-прем'єр, чи перший віце-прем'єр-міністр енергетики, який координував роботу паливного енергетичного комплексу. А підприємства енергетичні сьогодні працюють, як партизанські табори. Вони самі по собі. "Енергоатом" будує модульні реактори, великі реактори. Немає цієї координації з іншими органами виконавчої влади, з іншими міністерствами, відомствами, з місцевими органами, з адміністраціями обласними військовими, хоча це стосується сьогодні всіх. Як можна працювати енергетикам без щоденного контакту і цієї координації?! Хто координує? Ніхто! Тому цю інституційну прогалину треба виправляти. Цей віце-прем'єр повинен бути кар'єрним професійним енергетиком, який повинен ухвалювати рішення дуже швидко, щоб ми не наробили тих помилок, які зробили в останній рік. Яку велику помилку ми зробили? Коли ми ухвалили рішення будувати захисні споруди на об'єктах енергетики. Неможливо захистити жодними спорудами об'єкти енергетики, електростанції, підстанції — не придумало людство таких споруд. На що ми втрачаємо ці мільярди? Єдиний можливий ефективний захист об'єктів енергетичної інфраструктури — протиповітряна оборона. І також давати матеріали, обладнання і людей, щоб могли швидко відновлювати.
.jpg)
Іван Плачков. Фото: GMK Center
У нас не буде електроенергії від 5 годин до двох діб (не постійно), якщо десь буде удар по підстанції
У ворога чітка ідея — швидше знищити енергетику…
Знищити не тільки електроенергетичний комплекс, а в цілому паливно енергетичний комплекс. Ми отримали удари по газовому сховищу. По газотранспортній інфраструктурі удару не було — по газоперекачуючій станції. І це завдяки тому, що ми прокачуємо газ в Європу. Якщо 1 січня цей контракт зупиниться, я не виключаю, щоб прийдуть удари і по газотранспортній інфраструктурі. І у нас можуть з'явитись проблеми з газом. Я сподіваюся, що протиповітряна оборона захистить цю інфраструктуру.
До чого ми повинні бути готові, як громадяни? Ми повинні бути готові до того, що у нас не буде електроенергії 5-8-10-12 годин і до двох діб (не постійно), якщо десь поряд буде удар по підстанції і треба її відновлювати.
Мене непокоїть зима 2005-2006 рік — перша газова війна, коли було мінус 23-25 градусів, Путін перекрив газ і Європа замерзала в мирні часи. А зараз війна. Якщо не буде електроенергії у великих містах — 20-40 будинків — не буде циркуляції води. А надворі мінус 10. 5-6 годин — і циркуляція зупиняється, система опалення замерзає, труби лопаються. У мирні часи ми пережили Алчевськ, коли заморозили стотисячне місто. (У січні 2006 року системи опалення в місті Алчевськ Луганської області України практично повністю заморозилися. Внаслідок помилки комунальних служб, незважаючи на морози та припинення опалення, воду з труб не злили, через що замерзла вода їх розірвала. Як наслідок опалювальне обладнання в більшості алчевських будинків було заморожено і порепалося. Близько 60 тисяч мешканців міста опалювали своє житло тільки індивідуальними електричними обігрівачами. Кілька днів по тому каналізаційні системи також замерзли через відсутність теплої водопровідної води. На ліквідацію цієї аварії на об'єктах ЖКГ в Алчевську знадобилися кілька тижнів – ред.)
Отже:
► Повинні бути готові комунальні служби. Якщо не буде електроенергії в цей морозний період, щоб зливали воду негайно з будинків, щоб ми не заморозили систему.
►Треба розширювати пункти незламності. На той період, поки енергетики відновлять електропостачання, відновиться циркуляція, щоб люди могли десь перечекати. І це можна зробити зараз. Якщо є в селах, в районних центрах друзі, знайомі, родичі, де є традиційне опалення — зараз домовтеся, щоб можна було на два дні виїхати туди, поки енергетики це будуть відновлювати.
► Дизель-генератори. Президент сказав, що Україна побудує 1 ГГв потужності до початку опалювального сезону — це 1000 МВт, це споживання Києва. Він мав на увазі побудувати на тих електростанціях, що пошкоджені, їх можна відремонтувати і за якийсь період ввести в експлуатацію. Ми 5-6 енергоблоків можем ввести в експлуатацію: на Трипільській станції, в Бурштині. І максимально підняти гігавати.
► Потрібно збільшити імпорт, бо ми сьогодні імпортуємо 1,7 — він обмежений технічно, і збільшити його до 2,8 ГГв. Ми зараз не продаємо електроенергію і не будемо продавати. У нас є так званий технічний переток і є комерційний. Коли по нас атака і ми втратили 500 чи 600 МВт потужності, у нас дефіцит. Так от автоматично ці 500 МВт перетікають з Європи до нас, щоб утримати енергосистему від блекауту. І за угодою чи ми його повинні повернути, чи заплатити вдвічі, втричі дорожче… Це технічні перетоки і вони дуже дорогі. Наші енергетики, коли вночі є періоди невеликі — півгодини, година, де є профіцит вночі, бо країна спить і споживання зменшується — вони намагаються повертати цю електроенергію, щоб не платити вдвічі, втричі дорожче. Ніякого експорту електроенергії немає.
"На півдні Одещини не було по 20 годин електроенергії два дні. І я не бачив паніки"
Що можна ще встигнути зробити реально, щоб уникнути непотрібного драматизму в зимовий період?
Люди готуються. А люди в Україні згуртовані, організовані. У нас могутній народ, у нас інстинкт самозбереження неймовірний. От у нас на півдні Одеської області не було певний період тому по 20 годин електроенергії два дні. І я не бачив паніки. Це Україна, ми переможемо.
