Ілюстративне фото: facebook/GeneralStaff.ua
Америка підготує 12 пілотів F-16
Видання Politico пише, що навчання пілотів на F-16 вже має певні проблеми. Зокрема, поточні темпи і обсяги навчання такі, що до кінця року ЗСУ матиме лише 20 пілотів, які прийшли відповідні курси, при тому, що для управління ескадрилью літаків із 20-ти бортів потрібно 40 людей. Що насправді відбувається?
Якщо ми говоримо про підготовку наших пілотів у США, то йдеться про 162-е крило Повітряних сил Національної гвардії Аризони. Це сили так званої повітряної поліції. Це навчальний центр, який єдиний на території Сполучених Штатів готує пілотів. Якщо говорити про їхні темпи, скільки вони можуть прийняти, то минулого року вони випустили 57 пілотів (зазвичай це 54 пілоти), з яких 24 – американці для американської армії. 30 пілотів – це іноземці. Українців там було 12. 8 уже завершили своє навчання, 4 мають його завершити до 30 вересня. Відповідно, з Америки ми маємо отримати 12 пілотів. Якщо говорити у відсотковому плані, то так, українців там навчалося 40%. Американці апелюють тим, що вони не можуть прийняти більшу кількість українців, тому що у них є зобов'язання перед іншими партнерами. Хоча, дійсно, Україна заявляла про 30 льотчиків, які готові пройти це навчання.
Навчання також проходить і в інших країнах. Але ми маємо розуміти, що може бути ситуація, коли ми ще не встигнемо отримати всі машини, які нам потрібні, щоб оперувати ними на полю бою. Нам пообіцяли 85 F-16 до 2028 року. Але щоб саме цей компонент зброї мав якийсь вплив на лінію фронту, нам потрібно хоча б 120-130 машин, про що неодноразово наголошував президента. А щоб мати паритет із росіянами, нам потрібно десь 250-260 таких машин. Ескадрилья F-16 складає від 14 до 16 машин. Тому я б все-таки більше побоювався, що ми матимемо спеціалістів, але, можливо, не всі машини до нас будуть надходити тими темпами, якими ми б хотіли.
Вже маємо приблизно 20 льотчиків
Чи може скластися так, що у нас буде більше машин, ніж пілотів? Чи літаки не надаватимуть без наявності пілотів?
По-перше, ця програма не одна. У Великій Британії відбувається таке саме навчання, і вже 10 льотчиків підготовлено. Тобто ми вже маємо приблизно 20 льотчиків. Також починається підготовка на території Румунії. Там будуть навчатися близько 50 наших льотчиків.
Тобто це різні навчальні центри, в яких паралельно навчаються наші льотчики?
Абсолютно правильно. Є 4 країни, які навчають саме льотчиків – США, Велика Британія, Данія і Румунія. В Румунії найбільше, тому що туди надсилають і літаки, і на цій авіабазі найбільшу кількість людей можуть прийняти. Ми маємо розуміти, що система дуже складна. Хтось надає літаки, хтось надає інструкторів, хтось інше обладнання для проведення цих навчань. Базовий курс навчання на F-16 складає 6 місяців, але буває й довше. І є ще навчання обслуговуючого персоналу. На одну машину потрібно 10 людей обслуги. Їх навчання трохи ширше проходить – це Велика Британія, США, Канада, Польща, Данія і Румунія. Зокрема, Польща була активною у тому, що вона не може навчати саме пілотів, віддавати машини і не передає нам F-16, але допомагає саме з навчанням обслуговуючого персоналу. Якщо умовно поділити, хто і де навчається, то найбільш молоді пілоти відправляються на навчання до Великої Британії. Досвідчені пілоти та наземний персонал переважно проходять навчання в Данії та Сполучених Штатах. А пілоти і формування резерву, які зокрема навчаються спеціалізованою англійською, і допоміжний персонал проходять навчання, крім Британії і США, ще у Канаді і Польщі. Тобто це дуже складна система. І не забуваємо, що нам пообіцяла Франція літаки Mirage, які також нам допоможуть. Відповідно там відбуватиметься таке ж навчання 6 місяців. Кожен такий літак нам дуже важливий для того, щоб ми могли використовувати наявну лінійку озброєння, а саме далекобійну – Storm Shadow, SCALP і сподіваюся, що колись отримаємо TAURUS. Тому що наші МіГи і Су, хоч ми їх і пристосували, все-таки набагато менш ефективні при застосуванні цієї зброї.
Номенклатура озброєння
Розкажіть про можливості цих літаків. Ми часто зараз оперуємо такими назвами як Storm Shadow, SCALP, мріємо про TAURUS. А що на них можна підвісити ще? І чи можуть з'явитися під крилами F-16, наприклад, якісь українські розробки?
Крім далекобійної зброї, ми можемо застосовувати лінійку керованих авіаційних боєприпасів, в яких є дуже багато різних розробок і якими ми можемо завдавати більш точні удари. Є відповідно і пристосування до цих керованих авіабомб. Також нам партнери надають і лінійку ракет "повітря-повітря". А це означає, що F-16, крім ударів далекобійною зброєю і керованими авіабоєприпасами, зможуть боротися і з носіями. Тобто зможуть вистежувати російські літаки і збивати їх у повітрі ще на підльоті. Це також дуже важливо, особливо в комплексі застосування із системами Patriot. Ми пам'ятаємо, коли "блукаючі Петріоти" просто зробили парад падаючих літаків СУ, які тероризували нас КАБами. Тобто це найширша номенклатура. І мені здається, що на першому етапі ми дійсно будемо використовувати всі ті запаси, якщо вони у нас збереглися, саме далекобійного озброєння і те, що надають союзники. А потім будемо говорити про пристосування наших власних розробок до F-16.
F-16 – це як літати "на жигулях" і пересісти "на мерседес"
Зараз видається, що F-16 – це найскладніші машини, які опановують наші пілоти. Чи можна порівняти якусь іншу західну техніку, яка потребує такого ж часу навчання?
Маємо розуміти, що літак дорогий. Життя пілота і взагалі підготовка пілота – є однією із найдорожчих у будь-яких збройних силах, бо це складна зброя, відповідно, поспішати не доводиться. Якщо ми говоримо, наприклад, про навчання на ЗРК Patriot, то таке навчання триває 10 місяців, по-правильному. Але перші оператори цих систем, які, зокрема, оперували ще на радянських С-300, проходили це навчання за 4 місяці. Схожі терміни навчання і на інших видах озброєння – Gepard, Leopard, і вся лінійка озброєння, яку ми отримали. Там ми могли десь пришвидшитися, десь наші люди мали вже підготовку, тому це можна було пришвидшити. А все, що не вдавалося вкласти в курс навчання, дошліфовувалося в бою. F-16 – це машина, яка все-таки відрізняється від радянського авіапарку, який, хоч і модернізований, ми зараз використовуємо. Тому будь-яке пришвидшення дуже складне. Бо як говорять самі пілоти, це як літати "на жигулях" і пересісти "на мерседес". Тут дуже багато нюансів. Тому шестимісячний курс – базовий для того, щоб опанувати всі ази. Але, щоб набувати практику, навчання в деяких моментах навіть може затягуватися, якщо той чи інший пілот ще не буде готовий. Тому з наземної зброєю все-таки простіше. А з літаками, на жаль, пришвидшити особливо не вдається.
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/USCCentre
За літаками F-16 дійсно полюватимуть росіяни
Яка ситуація у нас з інфраструктурою? Наскільки ми зможемо закопати під землю капоніри і прикрити ці літаки ППО?
Я думаю, тут ми будемо використовувати ту тактику і стратегію, яку використовуємо від початку повномасштабного вторгнення. Командування Повітряних сил на початку вторгнення готувалося до цього і вся авіація в момент масованих ударів по території України переважно перебувала в повітрі. Ще до вторгнення розбудовувалась мережа автомагістралей, на яких можуть сідати літаки. Але маємо розуміти, що за західною зброєю, за літаками F-16 дійсно буде полювання росіян. Їх будуть і диверсанти вистежувати, і космічні знімки, тут буде цілий комплекс розвідувальних заходів. Тому мені здається, що ці машини будуть постійно перебазовувати і перекидати для того, щоб вони не дислокувалися на одному місці. По-іншому вберегти ці машини зараз дуже і дуже важко.
Росіяни будуть відчувати дефіцит в авіації
Яка ситуація у росіян із пілотами і літаками зараз? Як у них відбувається підготовка цього людського ресурсу?
Пілотів у них готується достатня кількість. А з поповненням і виробництвом нових машин у них є проблеми. Тому що немає багато комплектуючих, на яких накладено санкції, немає багатьох напівпровідників. Китайські аналоги не завжди підходять саме для виробництва авіаційної техніки. Тому росіяни будуть відчувати все-таки дефіцит в авіації. Але вони далі намагаються виробляти достатню кількість зброї, щоб бити по Україні. Вони можуть виробляти близько 30 ракет щомісяця, близько 3 тисяч КАБів, які тероризують територію України. Тому полювання за носіями цієї зброї є нашим головним завданням. А якщо говорити загалом про російський ВПК, то, так, вони будуть і далі випускати пілотів, будуть виробляти озброєння. Але я не думаю, що кількість літаків у них взагалі буде збільшуватися. Ми вже знищили, якщо мені не зраджує пам'ять, понад 100 їхніх машин різного типу. Літаки стратегічної авіації навіть вражали наші диверсанти на території РФ. І повірте, це число буде зростати.
Вони ж також намагаються приховати свої літаки. Свого часу обкладали їх шинами, потім робили якісь міні-ангари, дашки чи щось таке. Наскільки це вберігає їхні літаки, чи все-таки їм доведеться їх відганяти подалі від кордону?
Була інформація, що вони із прикордоння з Казахстаном вже відводили літаки. Перекидали літаки із Ленінградського воєнного округу вглиб території Росії. Я думаю, що зараз у росіян взагалі йде глобальна переоцінка, як далі застосовувати цю зброю, щоб не наразитися на небезпеку. Щодо дашків. Так, можливо, від менших дронів із меншим зарядом вибухівки дашки зможуть їм допомогти. Але глобально, якщо ми говоримо про аеродроми, які будуть у зоні досяжності західного озброєння, то росіянам це мало допоможе. Власне, в цьому ключі ми і добиваємося того, щоб Америка зняла всі обмеження на застосування своєї зброї, зокрема на ATACMS. Тому що ATACMS може бити на відстань до 300 кілометрів. І щоб ефективно знищувати авіацію, нам потрібні саме касетні боєприпаси. Касетний боєприпас може накрити більшу площу і гарно вразити саме авіаційну техніку.
Технічно можливо, але чи погодяться на це союзники
Раніше, серед варіантів можливого базування літаків F-16 фігурували польські аеродроми. Це, звісно, далеко від фронту. Але чи можливо це технічно?
Технічно робити ці перельоти можливо. Просто питання, чи захочуть наші союзники, щоб літаки українських військово-повітряних сил перебували на їхній території. Ми знаємо про проблеми, коли ми просили союзників закрити небо. Це була одна з наших перших вимог. Зараз ми говоримо, що якщо союзники будуть направляти в Україну своїх інструкторів і їх розмістити у західній частині України, то було б логічно хоча б захистити своїх військових своїми системами ППО. Але і тут ми не бачимо зрушення. Тому так, технічно це можливо. Плече логістики дійсно збільшуються, це витрата палива. Але, наприклад, на якісь ремонтні роботи, коли літак перебуватиме статично і потрібен час, щоб його полагодити, то це було б добре. Але чи погодяться на це союзники, щоб українські літаки, які б'ють по території РФ, це вже питання політичне.
