Таким "Український театр" не був ніколи — Шерман про відновлений журнал

Таким "Український театр" не був ніколи — Шерман про відновлений журнал

Наше завдання – формувати спільний професійний контекст, щоб ті, хто віддає життя театральній справі, могли читати, що їм цікаво і навіть ставати дописувачами. Таким чином прокоментувала вихід друком першого номеру відновленого журналу "Український театр" його засновниця, шеф-редакторка і директорка Видавничого дому "Антиквар" Ганна Шерман. В інтерв'ю Радіо Культура вона нагадала, що у 2018 році "Український театр" припинив своє існування. Але згодом журналістка зареєструвала його як нове видання. І ось його перший номер на 174 сторінки знову побачив світ. "Таким журнал "Український театр" не був ніколи", – зауважила Ганна Шерман. 

0:00 0:00
10
1x

Ганна Шерман та Євгеній Агарков у студії Радіо Культура

 "Я знайшла можливість відновити видання "Українського театру"

В Україні виходить друком перший номер відновленого журналу "Український театр". Що це за журнал, коли його друк зупинили, скільки разів ви його намагалися відновити і чому зараз нарешті вдалося?

Цей журнал виходив у різних виглядах майже 100 років. Із 1918-го. Може не так він називався, але це були журнальні видання, які відстежували театральне життя України. Як журнал "Український театр" він виходив, здається, із 1936 року. А у 2018-му припинив вихід друком і втратив свідоцтво про державну реєстрацію ЗМІ. Після чого я його зареєструвала вже як нове видання. 

Із яких причин він перестав виходити у 2018-му?

Ви знаєте, що ви як Радіо Культура, як підрозділ Суспільного, з'явилися як інституція внаслідок процесу роздержавлення засобів масової інформації. І деякі ЗМІ внаслідок цього процесу з'явилися, а деякі зникли, якими опікувалася держава. Таким було і видання "Український театр". Його перестала фінансувати держава. А ті, хто ним опікувався на той час, хто працював у цьому виданні, не знайшли альтернативних засобів підтримати життя цього видання. Моя особиста відповідальність полягає у тому, що через набутий досвід видання мистецького періодичного видання, і через свою професійну зацікавленість, як театрознавиці, я знайшла можливість відновити це видання. 

Як? Де ви у такі часи знайшли можливості для такого проєкту? 

Реєстрацію ми одержали у 2020 році. І на той час у мене була така впевненість у своїх менеджерських здібностях, що я зможу організувати цей процес таким чином, що він відновиться. Але там трапився ковід, локдаун один, другий, потім повномасштабне вторгнення. І ці всі чинники певним чином розхитали мою впевненість. А, власне, оця наша впевненість і є єдиним універсальним алгоритмом здійснення всього. 

"Ми фіксуємо історію"

Я знаю, що весь цей час ви ще й працювали на ним, ви не просто намагались його реєструвати. 

Ми працювали, були редактори. Власне, Віталій Миколайович Жежера – метр вітчизняного театрознавства, театральний критик, мій вчитель, і вивів на переможний фініш те, що ми намагалися зробити. Тут є матеріали, які були написані більше двох років тому. Тобто є тексти, які були у нас на початок повномасштабного вторгнення. І, власне, їх унікальність у тому, що вони фіксують той психологічний, емоційний стан, в якому перебували театральні діячі у той момент. І ми вважаємо, що саме у цьому є цінність тих матеріалів, що ми фіксуємо історію. Тут є матеріали, які збирала Ірина Чужинова, як одна із головних редакторок. І є тексти написані вже буквально в номер. 

Феномен гіперпопулярності театрального видовища

 На обкладинці вашого першого намеру бачимо "Конотопську відьму". Чому такий вибір і яке наповнення журналу буде?

Так, це "Конотопська відьма". Але хочу зазначити, що ми винесли на обкладинку не фото із самої вистави і, власне, не вистава є темою цього числа "Українського театру". Ми представили на обкладинці просто феномен гіперпопулярності театрального видовища. І хештег "Конотопська відьма", із яким ця вистава просто "розірвала" соціальні мережі, ми теж винесли як ознаку певного феномену. І на обкладинці – не фото з вистави, а художнє рішення. Це своєрідний колаж, створений нашим дизайнером Ігорем Мадієвським, який просто символізує буття театральних сенсів у нашому щоденному бутті.

"Гра", "Будні" і "Війна"

 Ви сказали, що у вас є тексти, яким уже 2 роки. Як вони не втратили актуальність? 

Вони не втратили актуальність саме тому, що є певні важливі речі у нашому житті, які взагалі не втрачають актуальність, які навпаки в екзистенційні моменти актуалізуються. І, власне, оці перші тижні повномасштабного вторгнення, які перевернули взагалі наш всесвіт, наші уявлення про самих себе, зафіксовані у цих текстах. Тобто, це тексти у розділі "Війна". Три розділи має цей журнал. "Війна" – це третій розділ і він трошки як архівний.  Ми вже готуємо наступний номер. До речі, справжньою перемогою є не перше число, справжньою перемогою стане друге число. Тому що саме періодичність є найголовнішою ознакою періодичного видання. Тобто це більш важливий крок буде. У другому числі 3 блоки так і залишаться, тобто "Гра", "Будні" і "Війна". "Гра" – це рецензії, відгуки на вистави поточного репертуару всіх театрів країни. Їх тут дуже багато, 60 із чимось сторінок займають ці бліц-відгуки на вистави, які йдуть цими днями в українських театрах. І це відгуки експертів загальнонаціональної театральної премії "Гра". Друге – це "Будні", тобто це більш розгорнуті, аналітичні, рефлексивні матеріали про театральне сьогодення або про якісь історичні процеси і події, відголосок яких ми відчуваємо сьогодні. І "Війна" – це на сьогодні абсолютна складова нашої дійсності, свідомості і відповідно нашого професійного буття. І в другому числі ми будемо говорити саме про театри прифронтових територій, про долі театральних колективів, інституцій, які найбільш наближені до лінії фронту.

Будуть 4 випуски на рік

Яка періодичність буде у видання?

На перший рік ми визначили, що це будуть 4 випуски – раз на 3 місяці. Видання, як ви помітили, досить масштабне – 174 сторінки. Коли ми говоримо про відновлення журналу, то тут слід зазначити, що таким журнал "Український театр" не був ніколи. Він був значно меншим за обсягом і зовсім не таким вишукано прекрасним з точки зору оформлення і поліграфії. Тобто ми відновлюємо журнал як фактор присутності у професійному просторі. А насправді ми створюємо сучасний, потужний, мистецький, як в радянські часи казали орган.

Наше завдання – формувати спільний професійний контекст

 Аудиторія. На кого він розрахований? Кому це буде цікаво, корисно? 

Ми сподіваємося, що це буде цікаво і корисно всім театральним діячам перш за все. Тобто – театральна спільнота, люди, які професійно займаються театром, і студенти, які здобувають театральну спеціалізацію. 

Пересічний читач знайде там щось для себе? 

Якщо він цікавиться театром, то знайде. Наше завдання – формувати спільний професійний контекст, щоб ті, хто свій вибір у житті вже зробив, хто віддає час свого життя театральній справі, щоб вони могли читати те, що їм цікаво і корисно. І навіть могли ставати дописувачами, ділитися своїми думками і враженнями. І хочу зазначити, що журнал "Український театр" є частиною нашого великого проєкту, який ми називаємо "Медіахолдинг мистецької періодики". І наступним випуском журналу нашого видавництва буде не друге число "Українського театру", а перше число часопису екранних мистецтв "Кіно-Коло". Тобто журнал про кіно, який у нас теж у стані відновлення і запуску. Вже фактично зверстане перше число, ми очікуємо на надходження останнього тексту, який туди запланований, і думаю, що за місяць точно він буде.  

Останні новини
Завдяки саміту у Швейцарії Україна перехопила ініціативу в питаннях миру ― Олещук
Завдяки саміту у Швейцарії Україна перехопила ініціативу в питаннях миру ― Олещук
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
Новини по темі
За кожним російським піхотинцем полює один український дрон — комбат Федоренко
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
"Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!", – Блаженніший Святослав про слово надії під час війни
Допомога бригаді НГУ "Азов": Фестиваль Faine Misto 2024 оголосив весь список виступаючих артистів